Справа № 175/11346/25
Провадження № 1-кп/175/1424/25
09 грудня 2025 року селище Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025052390000478 від 27.04.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звягіль Житомирської області, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця військової служби під час мобілізації на особливий період, розвідника 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акту солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, яку проходить на посаді розвідника 2 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», п.10.1; п.16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених 22.04.2023 постановою КМУ України №1306, 26.04.2025 приблизно о 15:00 год., керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi» Pajero, номерний знак НОМЕР_2 (іноземна реєстрація), рухався по другорядній смузі руху з боку «Шлакової гори» у м. Краматорську Донецької області в напрямку вул. О. Тихого.
Наближаючись до перехрестя з вул. О. Тихого, яка є головною дорогою, водій автомобіля «Mitsubishi» Pajero, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 зупинився перед вул. О. Тихого та простоявши так деякий час, діючи необережно, проявляючи кримінально протиправну недбалість, не переконавшись у безпеці свого подальшого руху, не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і мав їх передбачити, не приділив належної уваги тому, що його дії не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не прийняв вчасно необхідні і достатні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху й недопущенню виникнення небезпечної ситуації і її переростання в ДТП, відновив свій рух не надавши перевагу в русі транспортним засобам які рухались по вул. О. Тихого, внаслідок чого скоїв зіткнення з мотоциклом «GEON» GNS300 GSL під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вул. О. Тихого з боку вул. Паркова в напрямку вул. Аероклубна. Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водію мотоцикла ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: поєднана тупа травма тіла, комплекс якої склали: «ЗЧМТ: струс головного мозку: ЗТГК: закриті переломи 8-9 ребер праворуч з незначним зміщенням уламків, ускладнені забоєм обох легень. Закриті неускладнені компресійні переломи тіл 6,7,9 грудних хребців. Закритий неускладнений перлом бокової маси крижі праворуч з незначним зміщенням уламків. Множині забійні садна м?яких тканин голови, тулуба, обох верхніх та нижніх кінцівок». Вище вказана травма відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 надала до суду заяву, в якій зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має та просила звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Обвинувачений ОСОБА_4 в суді заявив про своє бажання бути звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим та відшкодування ним заподіяної шкоди, наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави йому відомі, таке рішення ним прийнято добровільно.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 №12 за наявності передбачених ст. 46 КК України підстав, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, повністю визнав свою вину, примирився з потерпілим та відшкодував заподіяну шкоду.
При закритті провадження по справі з вказаної підстави, питання щодо встановлення вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
За таких обставин кримінальне провадження необхідно закрити, а обвинуваченого звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Частиною першою ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закривається з підстави яка є нереабілітуючою, тому процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа №132/283/21, провадження №51-4668км21), від 07.10.2021 (справа №584/800/20, провадження №51-1800км21), від 29.09.2021 (справа №342/1560/20, провадження №51-2331км21) та у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251км21).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався, запобіжний захід не застосовувався.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України, а скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 372 КПК України, суд, -
Клопотання законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження №12025052390000478 від 27.04.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у розмірі 8024,10 грн.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.05.2025 на автомобіль «Mitsubishi» Pajero, номерний знак НОМЕР_2 , - скасувати.
Речові докази: «Mitsubishi» Pajero, номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на зберігання ОСОБА_4 залишити у володінні останнього; мотоцикл «GEON» GNS300 GSL, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 залишити останній, як власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1