Справа № 320/57264/24
09 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Кузьмишиної О.М. про самовідвід у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про стягнення суддівської винагороди,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України, в якому просить стягнути за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за період незаконного увільнення від виконання суддівських повноважень з 14.03.2011 по день ухвалення судом рішення у справі, включно, у сумі 6716984,91грн, що визначена без утримання податків й інших обов'язкових платежів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 14.03.2011 по 02.04.2025.
У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2025 року справу з єдиним унікальним номером №320/57264/24 передано на розгляд колегії суддів: суддя-доповідач - Кузьмишина О.М., судді - Карпушова О.В., Грибан І.О.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження.
З метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суддя Кузьмишина О.М. подала заяву про самовідвід від участі у розгляді даної справи. Заява мотивована наявним фактом особистого давнього знайомства судді Кузьмишиної О.М. з позивачем у цій справі.
Зазначене, на думку судді Кузьмишиної О.М., з метою недопущення будь-яких сумнівів в неупередженому розгляді справи є підставою для заявлення самовідводу на підставі пункту 4 частини першої статті 36 та статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та заяву про самовідвід, колегія суддів вважає, що вказана заява судді Кузьмишиної Олени Миколаївни про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
В силу приписів частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Виходячи з вищевикладеного, з метою об'єктивного та неупередженого розгляду справи та з підстав судової етики, колегія суддів вважає, що обставина, на яку посилається суддя Кузьмишина Олена Миколаївна, виключає можливість розгляду справи №320/57264/24 за її участю.
Європейський суд з прав людини зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».
Європейський суд з прав людини у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Враховуючи вищезазначене, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Отже, підставою для відводу не обов'язково має слугувати доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді.
Приписи частини першої, другої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості (безсторонності), зацікавленості та об'єктивності судді Кузьмишиної О.М., забезпечення дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду, принципів адміністративного судочинства, заява судді Кузьмишиної О.М. підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 248, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Заяву судді Кузьмишиної Олени Миколаївни про самовідвід у справі №320/57264/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про стягнення суддівської винагороди - задовольнити.
Відвести суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишину Олену Миколаївну від розгляду справи №320/57264/24.
Справу №320/57264/24 передати для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова