Справа № 161/17529/25
Провадження № 2/161/5717/25
09 грудня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Мазура Д.Г.,
за участі: секретаря судового засідання Дручок О.М.,
позивача ОСОБА_1 через ВКЗ,
представника позивача адвоката Косей К.В. через ВКЗ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
12 вересня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, судом визнано явку позивача обов'язковою.
На адресу суду 08 грудня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зеленого О.П. надійшла заява про зупинення провадження у справі. Вказує, що ОСОБА_2 мобілізований до складу Збройних Сил України та перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 , про що долучив довідку № 341-Д від 14.05.2025 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечила щодо задоволення даного клопотання.
Представник позивача ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, просила відмовити.
Заслухаши пояснення учасників, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку, що слід зупинити провадження у справі, з таких підстав.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до положень пункту 2 ч.1ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 ч.1ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду своїм рішенням у справі № 754/947/22 відступила від попередньої судової практики Верховного Суду у справах 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22 та 852/2а-1/24 Палати щодо вирішення питання зупинення провадження у справі.
Зокрема зазначила, що введення на території України воєнного стану для забезпечення відсічі та стримування агресії російської федерації, зокрема можливостями ЗСУ, передбачає, що настає особливий період, упродовж якого, зокрема здійснюється мобілізація.
У зв'язку із оголошенням воєнного стану на всій території України ЗСУ починає функціонувати на всій території України в умовах особливого періоду, який передбачає переведення ЗСУ у повному складі на території усієї України на воєнний стан, зокрема організацію і штат воєнного часу.
Відповідно, будь-який військовослужбовець в Україні, мобілізований до ЗСУ, який здійснює військову службу у конкретній військовій частині під час воєнного стану, введеного Указом, є таким, що перебуває у штаті воєнного часу ЗСУ, які переведені на воєнний стан.
Військовослужбовець може перебувати у військовій частині ЗСУ, яка незадіяна до ведення воєнних (бойових) дій, але це не виключає його оперативного відрядження до іншої військової частини, яка задіяна у відповідних діях. На переконання суду, у цьому й полягає одна зі складових функціонування ЗСУ в умовах особливого періоду. Це саме стосується, наприклад, військовослужбовців, які відряджені до військових адміністрацій.
Тому, з урахуванням процесуальних прав військовослужбовця, у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України мова йде саме про переведення ЗСУ на воєнний стан. Ця норма процесуального права не містить виключень щодо ситуацій, коли здійснення конкретних завдань військовослужбовцем, який перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ під час воєнного стану, об'єктивно не перешкоджають йому приймати участь у судових засіданнях. У цьому випадку, до внесення змін у процесуальне законодавство, використання військовослужбовцем свого права, залежить від його власної совісті.
За таких обставин, перебування відповідача на військовій службі в зв'язку із мобілізацією з 29.04.2025 року по теперішній час (за відсутності відомостей про демобілізацію) є підставою для зупинення провадження по справі відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.
Як вбачається з витягу із наказу №121 від 29.04.2025, виданого командиром військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 призваний на військову службу за контрактом від 29.04.2025 року та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду солдата резерву запасного взводу 312 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи вище наведене, існують обставини відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду даної цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд, враховуючи, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України, є обов'язком суду, вважає за необхідне зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, припинення перебування відповідача ОСОБА_2 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, відповідач зобов'язаний повідомити про це суд.
Керуючись п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд,
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, або до завершення на території України воєнного стану.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур