Справа № 157/786/25
Провадження №2/157/419/25
08 грудня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення сплати аліментів,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву, що підписана її представником - ОСОБА_2 , повноваження якої підтверджуються довіреністю від 22 липня 2024 року, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах у розмірі 26 483 гривні 10 копійок та пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 8 781 гривня 89 копійок. В обґрунтування вимог зазначає, що згідно з рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 3 вересня 2024 року ОСОБА_3 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів. Виконавчий лист щодо примусового виконання вказаного рішення перебуває на виконанні у Камінь-Каширському відділі державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що підтверджується постановами, поданнями і довідками державного виконавця. Однак, відповідач взагалі не сплачує аліментів і будь-якої матеріальної допомоги від самого початку. ОСОБА_1 не відомо його місцезнаходження та джерело доходів. Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання повнолітньої дочки за період з 17 липня 2024 року по січень 2025 року в розмірі 20 317 грн 20 коп. Розмір заборгованості підтверджується копією розрахунку заборгованості по аліментам по ВП № 76594008 станом на 07 лютого 2025 року. Також, за її розрахунками сума боргу за березень та квітень 2025 року становить ще 6 165 грн 93 коп. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Таким чином, за проведеними нею розрахунками, за період з 17 липня 2024 року по 30 квітня 2025 року, неустойка за несвоєчасну сплату аліментів відповідача на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 становить: 8 781 грн 89 коп. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, а тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Ухвалою судді від 24 вересня 2024 року у справі відкрито провадження і постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
02 грудня 2025 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну позовних вимог, у якій просить визначити розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів станом на 02 грудня 2025 року у сумі 21 652 грн 20 коп. згідно з розрахунком виконавчої служби, поданим до суду, та стягнути з відповідача пеню (неустойку), згідно зі ст. 196 СК України у розмірі 9 753 грн 28 коп. за період з липня 2024 року до травня 2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених у позовній заяві підстав.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти стягнення з нього пені по аліментах не заперечив, однак не погодився з періодом, за який пеня підлягає стягненню а з зазначеним позивачкою розміром пені.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.
Суд встановив, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 03 вересня 2024 року, яке набрало законної сили 08 жовтня 2024 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 липня 2024 року та до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не далі, як до досягнення нею 23-річного віку.
На виконання вищезазначеного рішення суду позивачці ОСОБА_1 було видано 08 жовтня 2024 року виконавчий лист, строк пред'явлення до виконання якого протягом усього періоду, на який присуджені платежі, для подальшого пред'явлення до виконання у відділ державної виконавчої служби за місцем проживання відповідача.
Постановою головного державного виконавця Камінь-Каширського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Куцика С.Ю. від 19 листопада 2024 року відкрито на підставі виданого судом 09 жовтня 2024 року виконавчого листа виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 липня 2024 року та до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не далі, як до досягнення нею 23-річного віку (ВП № 76594008).
Як вбачається із змісту заяви про зміну позовних вимог позивачка просить стягнути з відповідача пеню по аліментах за період несплати аліментів з липня 2024 року по травень 2025 року.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Враховуючи зазначені положення закону і беручи до уваги, що виконавче провадження по виконанню рішення суду про стягнення аліментів, яке набрало законної сили 08 жовтня 2024 року, було відкрито 19 листопада 2024 року, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені по аліментах за період з липня 2024 року по жовтень 2024 року та пеня по аліментах підлягає стягненню з огляду на межі позовних вимог за період з листопада 2024 року до травня 2025 року.
Заборгованість платника аліментів за період з липня 2024 року по жовтень 2024 року виникла не з вини останнього, а тому підстав для стягнення пені по аліментах, зокрема і з дня набрання рішенням про стягнення аліментів законної сили та до моменту пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження 19 листопада 2025 року немає.
З часу набрання рішенням суду від 03 вересня 2024 року про стягнення з відповідача аліментів законної сили позивачка не вчиняла жодних заходів з виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивачка до дня звернення виконавчого листа до примусового виконання і відкриття виконавчого провадження зверталася до відповідача про необхідність виконання рішення суду у добровільному порядку, повідомивши його про способи перерахування коштів, її номер банківського рахунку, або інші можливі способи перерахування аліментних платежів.
Отже, відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати аліментних платежів за період з липня 2024 року по жовтень 2024 року включно, оскільки у відповідача відсутня вина у виникненні заборгованості, а також відсутній умисел на ухилення від сплати заборгованості за аліментами. Тобто, відповідачем спростовано презумпцію вини платника аліментів за період з липня 2024 року по жовтень 2024 року включно.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 761/893/23.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року (справа №333/6020/16).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, що сформований державним виконавцем Куциком С.Ю. станом на 19 листопада 2025 року у ВП № 76594008, вбачається, що сукупний розмір заборгованості боржника ОСОБА_3 з липня 2024 року по травень 2025 року становить 32 851 грн 20 коп.
Відповідно до вищезазначеного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів аліментний платіж за листопада 2024 року, грудень 2024 року, січень 2025 року, лютий 2025 року, березень 2025 року, квітень 2025 року та травень 2025 року становив по 3 133 грн 50 коп щомісячно.
Розрахунок суми пені за прострочення сплати аліментів по аліментних платежах з листопада 2024 року по квітень 2025 року включно за період з урахуванням меж позовних вимог з 01 листопада 2024 по 31 травня 2025 року включно є таким: листопад 2024 року: 3 133 грн 50 коп х 182 х 1 % = 5 702 грн 97 коп., грудень 2024 року: 3 133 грн 50 коп. х 151 х 1 % = 4 731 грн 59 коп., січень 2025 року: 3 133 грн 50 коп х 120 х 1 % = 3 760 грн 20 коп.; лютий 2025 року: 3 133 грн 50 коп. х 92 х 1 % = 2 882 грн 82 коп; березень 2025 року: 3 133 грн 50 коп. х 61 х 1 % = 1 911 грн 44 коп.; квітень 2025 року: 3 133 грн 50 коп х 31 х 1 % = 971 грн 39 коп, а в загальному становить 19 960 грн 41 коп.
Суд враховує те, що позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментах, зокрема, за період несплати аліментів з вини відповідача у розмірі 9 753 грн 28 коп, а тому саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, враховуючи положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України та ч. 2 ст. 264 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд, оцінивши надані учасниками судового розгляду докази, заперечення та обґрунтування, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності судового розгляду, а також керуючись принципом розумності у сімейних відносинах, дійшов висновку, що відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментів за період з липня 2024 року по жовтень 2024 року включно, а тому немає підстав для стягнення пені з відповідача на користь позивачки за цей період, однак стягнення з відповідача на користь позивачки за період з 01 листопада 2024 року по 31 травня 2025 (як просила позивачка) неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів по платежах з листопада 2024 року по квітень 2025 року включно у заявленому останньою розмірі 9 753 грн 28 коп є правомірним та сприятиме дотриманню відповідачем належної дисципліни щодо сплати аліментів та погашення наявної заборгованості.
Згідно ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно із ч. 3 ст. 71 цієї статті Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Частиною 8 ст. 31 Закону встановлено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Отже, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
З розрахунку заборгованості, проведено державним виконавцем вбачається, що сукупний розмір заборгованості відповідача по аліментах станом на листопад 2025 року становить 21 652 грн 20 коп.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 71 Закону).
Таким чином, визначення розміру заборгованості із сплати аліментів та порядок стягнення такої заборгованості визначено Законом України «Про виконавче провадження» та не потребує ухвалення ще одного рішення суду про стягнення цієї заборгованості, оскільки вона стягується в межах виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення аліментів. Суд лише розглядає спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів, проте не стягує таку заборгованість, оскільки стягнення заборгованості віднесено до повноважень виконавця.
У постанові Верховного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 761/43598/2, провадження № 61-2588св24 зазначається, що стягнення заборгованості за аліментами, які вже стягуються на підставі судового рішення, закон не передбачає. Суд, при наявності спору може лише визначити розмір такої заборгованості, яка має бути стягнена в межах виконавчого провадження, при виконанні рішення суду про стягнення аліментів, і ухвалення окремого (додаткового) рішення суду про стягнення цієї заборгованості не потребує.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимог позивачки про стягнення заборгованості по аліментах, що вже встановлена державним виконавцем і складає станом на листопада 2025 року включно 21 652 грн 20 коп, адже стягнення цієї заборгованості належить до повноважень державного виконавця і має проводитися у межах вже відкритого виконавчого провадження.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір у встановленому законом розмірі (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 1 211 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 78 - 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на її утримання у розмірі 9 753 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О.В. Антонюк