печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41629/25-п
08 листопада 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю захисника Пухальської Н.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 03.02.2025 року о 00 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Велика Васильківська, 139А, керував електросамокатом н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні боді-камери № 472117, № 470670, № 470425 та № 472772 працівників поліції.
В судове засідання, будучи належним чином повідомленим, про місце, день і час судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, суд на підставі ст. 268 КУпАП України, яка передбачає не обов'язкову участь особи, на яку складений протокол про адміністративне правопорушення, та за умови участі захисника в судовому засіданні, визнав за можливим провести судове засідання за його відсутності.
У судовому засіданні адвокат Пухальська Н.С. в інтересах ОСОБА_1 вину підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, подала та підтримала письмове клопотання від 07.11.2025, за змістом якого просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що 03.02.2025 о 00:30 год. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, стояв поруч із самокатом, причини перебування поруч із ним не пояснив. Повідомила, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції зазначив, що не керував електросамокатом. Що робив ОСОБА_1 по вул. Велика Васильківська, 139А о 00:30 год. (у період комендантської години) - захиснику невідомо. Стверджувала, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, при цьому працівники поліції не проводили візуального огляду. Не заперечувала, що поліцейські висловлювали припущення про можливе сп'яніння ОСОБА_1 , однак ознак цього не називали, і таких ознак у підзахисного не було. Працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», але пропонували пройти огляд у лікаря-нарколога. Від огляду ОСОБА_1 відмовився, оскільки є військовослужбовцем і не вважав, що вчинив правопорушення. Не заперечувала, що поліцейські повідомили ОСОБА_1 про складення адміністративного протоколу за відмову від проходження огляду, який він підписав. Також зазначила, що ОСОБА_1 самостійно не пройшов медичний огляд протягом двох годин. За змістом клопотання, захисник послалася на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 самокатом, як і не зафіксовано, що поліцейські зупиняли цей транспортний засіб, що є обов'язковою умовою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На відеозаписі не зафіксовано момент повідомлення про підстави перевірки документів та докази, що підтверджують їх наявність, а також момент виявлення ознак алкогольного сп'яніння, як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Захисник також звернула увагу, що ОСОБА_1 з початку повномасштабного вторгнення, незважаючи на юний вік, добровільно став на захист України, долучився до лав Збройних Сил України та є військовослужбовцем третьої окремої штурмової бригади (в/ч НОМЕР_2 ), створеної на основі добровольчого загону тероборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відтак, поліцейський, встановивши, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, був зобов'язаний залучити до проведення огляду уповноважену особу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, яка мала б провести відповідний огляд на стан сп'яніння. Враховуючи зазначене, а також те, що керування електросамокатом не вимагає наявності спеціального права (посвідчення водія), і що ОСОБА_1 такого посвідчення не має, захисник вважає, що він може нести відповідальність як «інша особа», тобто у вигляді накладення штрафу без застосування стягнення у формі позбавлення права керування транспортними засобами. Такий підхід узгоджується з положенням пункту 1.10 Правил дорожнього руху щодо визначення поняття «водій» та відповідає вимогам статті 130 КУпАП, яка розмежовує суб'єктний склад правопорушників залежно від наявності у особи спеціального права на керування транспортним засобом.
В судовому засіданні за участю захисника Пухальської Н.С. було переглянуто наявний в матеріалах диск із відеозаписом, з якого видно наступне:
Відео «410687-1» від 03.08.2025:
00:30:31 - працівник поліції зупиняє двигун транспортного засобу і підходить до ОСОБА_1 , який стоїть (між ногами самокат), тримається за кермо, фари самоката - горять.
00:30:53 - працівник поліції пропонує ОСОБА_1 надати документи. ( ОСОБА_1 в цивільному одязі, поруч дівчина, яка також на самокаті).
00:31:40 - працівник поліції: «Що це у вас кров а штанах?». Дівчина: «Упав, ми зі свадьби їдемо».
00:32:14 - працівник поліції: «Ви спиртні вживали?». ОСОБА_1 : «Нічого не вживав, у мене ПТСР».
00:32:25 - працівник поліції - ОСОБА_1 : «Пройдете огляд на місці, мені здається, що ви в стані алкогольного сп'яніння, керуєте електросамокатом». ОСОБА_1 : «Так, я не керую».
00:32:39 - працівник поліції: «Відмовляєтесь?». ОСОБА_1 : «Да, відмовляюсь». Працівник поліції: «До лікаря-нарколога проїхати». ОСОБА_1 : «Відмовляюсь».
00:32:50 - працівник поліції зачитує ОСОБА_1 процесуальні права.
00:33:32 - працівник поліції зазначає, що буде складений адміністративний протокол за відмову від проходження огляду, а саме за порушення п. 2.5 ПДР.
00:34:07 - працівник поліції зазначає ознаки, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці.
00:34:45 - Дівчина: «Якщо ми на самокаті їхали додому?».
00:34:50 - працівник поліції: «Ви не можете керувати транспортним засобом, а саме електросамокатом, в стані алкогольного сп'яніння».
00:35:21 - ОСОБА_1 : «Всі відмовляються». (на запитання працівника поліції до дівчини пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння).
00:35:20 - ОСОБА_1 з нецензурною лексикою.
00:36:05 - ОСОБА_1 : «Я приїхав у відпустку на один день додому, що я порушив?».
00:36:49 - працівник поліції пропонує дівчину пройти огляд.
00:36:57 - працівник поліції: «Ви їдете а зустрічній смузі, ви їдете мені назустріч, керуючи транспортним засобом».
00:37:32 - працівник поліції надає дівчині запечатаний мундштук.
00:38:38 - результат - 0.47% - це перевищення у два рази.
00:43:14 - працівник поліції складає адміністративний матеріал.
Заслухавши пояснення захисника Пухальської Н.С., переглянувши відеозапис, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що водію заборонено управляти транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або знаходячись під дією наркотичних або токсичних засобів. На вимогу працівника ДАІ водій зобов'язаний пройти у встановленому порядку медичне освідчення для визначення алкогольного сп'яніння ( п. 2.5 Правил).
Згідно ст. 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, або у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Обставини вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі фактичних даних протоколу про адміністративне правопорушення, переглянутим в судовому засіданні долученим працівниками поліції диском із відеозаписом з місця події, зміст якого підтверджує фактичні обставини, наведені у протоколі, і водночас спростовує позицію сторони захисту, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Спростовуючи доводи, викладені у клопотанні захисника Пухальської Н.С., суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом події, а також положеннями чинного законодавства України.
Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису «410687-1» від 03.02.2025 вбачається, що о 00:30:31 працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який стоїть, маючи між ногами електросамокат та тримаючись за його кермо, при цьому фари самоката ввімкнені, що свідчить про його технічний стан у момент зупинки. Далі, на відео (00:34:50) чітко зафіксовано, що працівник поліції пояснює: «Ви не можете керувати транспортним засобом, а саме електросамокатом, у стані алкогольного сп'яніння». У відповідь дівчина, яка перебувала поруч, зазначає: «Якщо ми на самокаті їхали додому?» (00:34:45). Таким чином, зі змісту відеозапису прямо випливає, що як ОСОБА_1 , так і його супутниця визнають факт руху на електросамокаті безпосередньо перед зупинкою поліцейськими.
Крім того, на відео зафіксовано, що працівники поліції повідомляють: «Ви їхали по зустрічній смузі, ви їхали мені назустріч, керуючи транспортним засобом» (00:36:57). Цей фрагмент є прямим свідченням того, що факт керування транспортним засобом (електросамокатом) особисто спостерігався поліцейськими, тобто зафіксований безпосередньо працівниками поліції, що відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП є допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження захисника про те, що поліцейські не зафіксували ознак сп'яніння, спростовується змістом відеозапису: о 00:34:07 працівник поліції зазначає ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Після цього (00:32:25-00:32:39) ОСОБА_1 пропонується пройти огляд на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», а також огляд у лікаря-нарколога, від чого він двічі послідовно відмовляється. Відтак, дії працівників поліції повністю відповідали вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з яким водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Щодо твердження захисника про необхідність залучення представника Військової служби правопорядку у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», до компетенції ВСП належить забезпечення правопорядку серед військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, а також у військових частинах та місцях дислокації. У даному випадку ОСОБА_1 під час складання адміністративного матеріалу сам повідомив (00:36:05), що перебуває у відпустці та прибув додому на один день, тобто не виконував службових (бойових) завдань. Тому поліцейські не були зобов'язані залучати представників ВСП до проведення огляду чи оформлення адміністративних матеріалів.
Таким чином, процедура, передбачена законодавством, була дотримана: працівники поліції мали законні підстави для зупинки ОСОБА_1 , виявили ознаки сп'яніння, запропонували пройти огляд на місці та у медичному закладі, проінформували про права, а також склали адміністративний протокол за відмову від проходження огляду.
З огляду на викладене, твердження захисника про відсутність доказів керування транспортним засобом та порушення процедури поліцейськими не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються як відеозаписом події, так і нормами чинного законодавства, зокрема ст. 251, 266, 268, 280 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України та ст. 15 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України».
При цьому, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 достовірно знаючи про обставини які викладені працівниками у протоколі відносно нього, протягом 2-х год. не пройшов самостійно огляд у лікаря-нарколога в належному медичному закладі КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» і довідку суду не представив, доказів об'єктивних причин, які б унеможливили пройти ним огляд суду також не надано.
З огляду на викладене, суд розцінює позицію сторони захисту, як безпідставну і таку, що спрямована на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за свої протиправні дії, оскільки його твердження не можуть свідчити про відсутність складу адміністративного правопорушення за порушення п. 2.5П ПДР.
Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу правопорушника, у виховних цілях вважає необхідним призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч.1, 251, 266, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: UA698999980313040149000026001, Назва отримувача коштів: ГУК у м. Києві, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя К.Е. Константінова