05.12.2025 Справа № 756/16049/24
Справа № 756/16049/24
Провадження № 2/756/1724/25
Іменем України
05 грудня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Діденка Є.В.,
за участю секретаря - Павлишина О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стопченко Катерина Олександрівна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
у грудні 2024 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява, у якій позивач просить: скасувати проведену на підставі договору іпотеки № 4843 від 11.10.2024 року державну реєстрацію права іпотеки ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 23.12.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір дарування квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала в дар квартиру АДРЕСА_1 . У березні 2021 року позивачу випадково стало відомо, що 27.10.2020 право власності на подаровану їй у 2004 році квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2020. Оскільки квартира вибула з володіння позивача поза її волею, вона звернулась із позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.05.2024 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири № 772 від 27.10.2020; скасовано державну реєстрацію права власності на частину квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2020; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54794781 від 27.10.2020 про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ; в задоволенні зустрічних позовів про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю - відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 01.07.2024 року. 11.10.2024 приватним нотаріусом Стопченко К.О. на підставі іпотечного договору № 4843 від 11.10.2024, у Державному реєстрі речових прав було здійснено запис про іпотеку № 57079540 стосовно квартири АДРЕСА_1 . Іпотечний договір укладено в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 11.10.2024 на суму 2060360 грн. Однак, ОСОБА_2 не була власником квартири АДРЕСА_1 , оскільки рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.05.2024 року, яке набрало законної сили 01.07.2024, скасовано рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 . З цих підстав, позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію іпотеки на вказану квартиру.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 16.01.2025 р. відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 06.03.2025 р.
06.03.2025 року підготовче засідання відкладено за клопотанням представника відповідача, наступне засідання призначене на 22.04.2025 р.
22.04.2025 року підготовче засідання відкладено за клопотанням представника відповідача на 05.06.2025 р.
05.06.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.06.2025 р. вирішено відмовити у клопотанні представника відповідача про зупинення провадження, закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 21.08.2025 року.
02.07.2025 р. від представника відповідача надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою суду від 03.07.2025 року заву про відвід передано для визначення судді шляхом автоматизованого розподілу в порядку статті 33 ЦПК України.
Ухвалою судді Тихої О.О. від 04.07.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.
21.08.2025 р. судове засідання відкладено за клопотанням відповідача, у зв'язку із припиненням повноважень її представника та необхідністю отримання правової допомоги. Наступне засідання призначене на 09.10.2025 р.
09.10.2025 року розгляд справи не відбувся через перебування судді у відпустці. Наступне засідання призначене на 18.11.2025 р.
В судове засідання позивач і її представник не прибули, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, від представника надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, повідомлялась належним чином про дату, час і місце розгляду справи шляхом отримання повітки через електронний кабінет, клопотань про відкладення засідання не подавала.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, судові документи направлялись йому за адресою проживання і були повернуті підприємством поштового зв'язку без вручення через відсутність адресата. На підставі ч. 8 ст. 128 ЦПК України, суд вважає його належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання.
Третя особа - приватний нотаріус Стопченко К.О. в судове засідання не прибула, повідомлялась належним чином про дату, час і місце судового засідання, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд вважав можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання.
Після дослідження доказів, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Суд дослідив зібрані письмові докази у їх сукупності та взаємозв'язку, і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 23.12.2004 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з іншої сторони, укладено нотаріально посвідчений договір дарування квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала в дар квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року у справі № 756/5466/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію прав, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_7 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири № 772 від 27.10.2020; скасовано державну реєстрацію права власності на частину квартири АДРЕСА_1 , зареєстровану за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2020; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54794781 від 27.10.2020 про право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ; в задоволенні зустрічних позовів про визнання договору дарування недійсним та про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 01.07.2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.11.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 756/5466/21.
11.10.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О., зареєстровано в реєстрі за номером 4843, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики від 11.10.2024 року на суму 2 060 000 грн. передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 407705728 від 11.12.2024, на підставі іпотечного договору № 4843 від 11.10.2024, приватним нотаріусом Стопченко К.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75517978 від 11.10.2024 та до Державного реєстру речових прав внесені відомості про іпотеку стосовно квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтями 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Оцінка доказів і мотиви суду.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд звертає увагу, що виключно власнику надано право розпорядження майном, яке є об?єктом права власності.
Право власності у Позивача на квартиру АДРЕСА_1 виникло на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 23.12.2004 року.
У рішенні Оболонського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року у справі № 756/5466/21 зазначено: «23 грудня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено правочин, в результаті якого майнові права на квартиру АДРЕСА_1 перейшли до ОСОБА_1 . В свою чергу, оспорюваний договір не містить ознак фіктивного, натомість він спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним, а тому відповідно відсутні правові наслідки для визнання вказаного договору недійсним. На переконання суду те, що ОСОБА_1 не провела державної реєстрації договору дарування від 23 грудня 2004 року не свідчить про фіктивність вказаного правочину та не позбавляє її права власності на подароване їй майно».
Незважаючи на те, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 31.05.2024 року у справі № 756/5466/21 набрало законної сили 01.07.2024 року, і відповідач ОСОБА_2 приймала участь у вказаній справі, 11.10.2024 року ОСОБА_2 передала в іпотеку ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договору іпотеки, відомості про іпотеку були внесені до Державного реєстру речових прав.
Враховуючи, що ОСОБА_2 при переданні квартири в іпотеку не була її власником, діяла вочевидь недобросовісно, слід дійти висновку, що рішення про державну реєстрацію права іпотеки у Державному реєстрі речових прав прийнято за відсутності будь-яких правових підстав і не може створювати для Позивача, як власника майна, жодних правових наслідків.
Відомості про іпотеку у Державному реєстрі речових прав вочевидь обмежують право позивача на вільне розпорядження своїм майном, у зв'язку із чим у позивача виникло право на захист свого права власності в порядку ст. 391 ЦК України.
Тому, суд вважає, що позивачем обрано належний і ефективний спосіб захисту її прав.
На підставі ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77-81, 89, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов - задовольнити повністю.
Скасувати проведену на підставі договору іпотеки № 4843 від 11.10.2024 року державну реєстрацію права іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.10.2024 року, індексний номер 75517978, іпотекодавець: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 іпотекодержатель: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в загальному розмірі 1816 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Є.В. Діденко