09.12.2025 Справа № 756/19670/25
Унікальний номер 756/19670/25
Номер провадження 2/756/10531/25
про залишення заяви без руху
09 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0.0861 гектарів розташована на території м. Києва у Мінському районі (урочище «Оболонь») на 5 лінії, діл. 29 (КДК «Чорнобилець») реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна IVКВ 158195 та на дачний будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 38746516. Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2025 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
У цій справі позовна вимога про визнання права власності на домоволодіння має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
При цьому вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Пленумом Верховного Суду України в постанові від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» роз'яснено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Будь яких доказів оціночної вартості майна позивачем не надано.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на ціну позову 11728000,00 грн, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до вимог до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у визначеному максимальному розмірі судового збору, який становить 15140,00 грн.
З урахуванням вимог частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір для даної категорії справ складає 12112,00 грн.
Натомість, як слідує з матеріалів позовної заяви, в порушення вимог п.3 .ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач сплатив судовий збір в розмірі 7267,20 грн., що не може вважитись належним підтвердженням сплати судового збору у встановленому законом розмірі відповідно до заявленого розміру позовних вимог.
Отже, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 4844,80 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Код банку МФО 899998 ; рахунок отримувача UA718999980313111206000026006,
Код класифікації доходів бюджету 22030101,
Призначення платежу судовий збір, за позовом ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення п'ять вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю у - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик