Справа №:755/23894/25
Провадження №: 2-а/755/787/25
"09" грудня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
05.12.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без руху надавши позивачу строк на усунення виявлених недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зі змісту матеріалів позовної заяви вбачається, що оскаржувана постанова датована 17.01.2025 року.
При цьому, із позовом до суду позивач звернувся шляхом формування документів в системі «Електронний суд» 05.12.2025 року.
Отже, позивачем пропущений 10-денний термін на звернення до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У своїй заяві про поновлення строку звернення до суду сторона позивача посилається на те, що в листопаді 2025 року позивач отримав в мобільному застосунку банківської установи повідомлення про блокування банківських рахунків через відкриття виконавчого провадження. Пізніше позивач зайшов у мобільний додаток «Дія» та встановив наявність відкритого виконавчого провадження №78686804. 01.12.2025 року позивач отримав від відповідача відповідь від 12.11.2025 року про те, що 17.01.2025 року відносно позивача було винесено оскаржувану постанову за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і направлено її на виконання 31.03.2025 року. Позивач стверджує, що саме 01.12.2025 року він ознайомився з оскаржуваною постановою.
Відповідно до ст.ст. 121, 123 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вивчивши заяву сторони позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, приходжу до висновку про те, що вказані у заяві підстави не можуть бути визнані поважними.
За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені КАС України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку слід враховати критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження/перегляду з поважних причин (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109).
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що в листопаді отримав у мобільному додатку банківської установи повідомлення про блокування рахунків, однак позивач не зазначає точної дати отримання такого повідомлення, не додає до свого позову роздруківку відповідного повідомлення з датою його надходження. При цьому, постанова про арешт коштів боржника винесена 19.08.2025 року, тобто фактично позивач стверджує, що повідомлення про блокування рахунків надійшло в мобільному додатку приблизно через три місяці після винесення постанови про арешт майна боржника і що протягом цього часу він не здійснював жодних покупок аби виявити раніше накладений арешт, що викликає у суду обґрунтований сумнів.
Далі позивач зазначає, що в подальшому через додаток «Дія» він дізнався про відкрите виконавче провадження, натомість позивач точної дати надходження повідомлення в додатку «Дія» не вказує та не надає суду роздруківку повідомлення з додатку «Дія» з датою його надходження.
За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що копія оскаржуваної постанови міститься серед документів виконавчого провадження, натоміть позивач не пояснив суду, що заважало йому отримати копію оскаржуваної постанови в додатку «Дія» або в системі АСВП для її оскарження в судовому порядку якнайшвидше, тобто протягом 10 днів від часу отримання інформації про наявність постанови.
При цьому, позивач посилається на лист відповідача від 12.11.2025 року, який за твердженням позивача він отримав 01.12.2025 року і фактично у цю дату ознайомився з оскаржуваною постановою. Однак цей лист не містить додатків і відповідно позивач не отримував із цим листом копії оскаржуваної постанови.
Таким чином, дійсної дати отримання інформації про наявність оскаржуваної постанови та її копії позивачем не підтверджено і суд визнає неповажними повідомлені позивачем причини невчасного звернення до суду із позовом.
Крім того, за даними АСВП судом встановлено, що 09.09.2025 року представник позивача звернувся до виконавчої служби із заявою про закінчення виконавчого провадження з посиланням на те, що 22.08.2025 року ОСОБА_1 сплатив штраф накладений на нього постановою Б/1569 від 17.01.2025 року, отже об'єктивно убачається, що станом на час сплати штрафу, тобто ще 22.08.2025 року, позивачу достеменно було відомо про наявність оскаржуваної постанови.
На обґрунтування причин поважності пропущення строку звернення до суду позивач має надати суду повторну заяву про поновлення пропущеного строку та інші належні докази пропущення строку звернення до суду.
За містом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, оскільки позов поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду і повідомлені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини порушення строку, суд визнає неповажними.
В межах виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, позивачу слід надати суду нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Вказані дії позивачу слід здійснити у строк не більше десяти днів від дня отримання копії ухвали про залишення його позову без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 161, 169, 171, 294 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали складений 09.12.2025 року.
Суддя -