Справа № 755/22095/25
Провадження №: 3/755/7276/25
"19" листопада 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли, з УПП в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Калинівка, Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого командиром роти УП в метрополітені ГУНП у м. Києві, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частинами першою та другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 листопада 2025 року, матеріали справи про адміністративне правопорушення №755/22095/25 (провадження №3/755/7276/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП та матеріали справи про адміністративне правопорушення №755/22099/25 (провадження №3/755/7278/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 173-2 КУпАП об'єднано в одне провадження. Об'єднаній справі присвоєно №755/22095/25 (провадження №3/755/7276/25).
Так, ОСОБА_1 , 31 жовтня 2025 року, близько 22 години 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (1,78%) за адресою спільного проживання, а саме: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно цивільної дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягало в умисних діях, а саме: штовхав, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психічному та фізичному здоров'ю.
Крім того, ОСОБА_1 , 31 жовтня 2025 року, близько 22 години 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (1,78%) за адресою спільного проживання, а саме: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме в її присутності штовхав цивільну дружину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та висловлювався в її бік нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психічному здоров'ю своїй малолітній донці.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнав, вищенаведені обставини підтвердив. При цьому зазначив, що жалкує про вчинене, та запевнив суд, що більше такого не повториться.
Вивчивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно частини другої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року №2229 -VIII визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства ( далі Закон).
Зокрема, згідно положень пункту третього статті 1 Закону, домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У свою чергу, особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (пункт 8 статті 1 Закону).
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (пункт 2 статті 1 Закону № 2229-VIII).
Дослідивши матеріали справ, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами адміністративних справ, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №956492 від 31 жовтня 2025 року; серії ВАД №956490 від 31 жовтня 2025 року; рапортами, складеними уповноваженими особами; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справ про адміністративні правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчиненні правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою та другою статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень статті 36 КУпАП, у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 173-2, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення:
- за частиною першою статті 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;
- за частиною другою статті 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Згідно статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк