Справа № 752/29506/25
Провадження № 1-кс/752/10095/25
08 грудня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025100000001464 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_5 з можливістю ознайомитися та здійснити вилучення (виїмку) їх оригіналів.
У судове засідання слідчий не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі. До поданої заяви долучив копію постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 04.12.2025 року.
Також, при поданні клопотання про тимчасовий доступ до документів слідчий просив розглянути без виклику особи, у володінні якої знаходяться витребувані документи, з метою унеможливлення зміни або знищення документів, до яких він просить надати тимчасовий доступ. За таких обставин, у відповідності до положень ч.2 ст. 163 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про тимчасовий доступ до документів без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі не прибуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Дане клопотання з урахування вимог п. 1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є Головне управління Національної поліції у м. Києві, що вбачається з наказу № 765 від 18.04.2023 р. про визначення місця розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУ НП у м. Києві.
Так, обґрунтовуючи вимоги, слідчий у клопотанні зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100000001464 від 19.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_6 щодо шахрайського заволодіння його коштами колишньою дружиною ОСОБА_7 . Остання подала приватному нотаріусу ОСОБА_5 недостовірні відомості про нібито існування заборгованості ОСОБА_6 за договором від 07.03.2023 про порядок здійснення батьківських прав, сплату аліментів та додаткових витрат на утримання дітей. Не перевіривши дійсності поданих документів та факту безспірності вимог, нотаріус вчинила виконавчий напис №1007 про стягнення на користь ОСОБА_7 6 350 050,80 грн, на підставі якого приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження та направлено платіжні вимоги до банківських установ, що призвело до списання коштів з рахунків заявника.
Допитаний потерпілий зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість є фіктивною, оскільки аліменти ним сплачувалися регулярно, що підтверджується банківськими довідками, платіжними документами та нотаріальною заявою самої ОСОБА_7 про відсутність заборгованості станом на лютий 2025 року. Крім того, на момент вчинення напису між сторонами вже існував спір щодо стягнення додаткових витрат на дітей, що виключає можливість стягнення у безспірному порядку. Нотаріус також не перевірила фактичне місце проживання та правовий статус дітей, частина з яких проживає з батьком або досягла повноліття, що впливає на порядок та обсяг аліментних зобов'язань.
Незважаючи на надані ОСОБА_6 докази добровільної та повної сплати аліментів, приватний виконавець ОСОБА_8 негайно застосував заходи примусового стягнення, що спричинило надмірне та безпідставне списання значної суми коштів.
Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність у вилученні оригіналів документів, що стали підставою для видачі 27.08.2025 виконавчого напису № 1007 щодо стягнення заборгованості за договором про порядок здійснення батьківських прав і обов'язків та сплати аліментів та додаткових витрат на утримання дітей від 07.03.2023 укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у тому числі, оригіналу нотаріальної копії виконавчого напису, копії платіжних документів (доручення, квитанції) щодо сплати нотаріальних послуг.
Враховуючи те, що вказані документи зберігаються лише у даного нотаріуса, та можуть бути використані як доказ доведення вини особи в суді у вчинені вказаного злочину та необхідним для прийняття рішення у провадженні, з метою недопущення їх знищення, зміні чи перетворення є необхідність у розгляді даного клопотання без участі приватного нотаріуса ОСОБА_5 РНОКП НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання, що визначені у ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках на потерпілого.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно із ст. 132 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із засобів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Також враховуючи ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Статтею 160 КПК України передбачено право сторін кримінального провадження на звернення до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК України.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Відповідно до Наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №53/5 від 08.10.1998 року (у редакції наказу МЮ України від 26.12.2012 року №1950/5) вказано, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів, а тому необхідність вилучення оригіналів запитуваної документації слідчим доведена, зокрема із підстав призначеної у рамках здійснення досудового розслідування експертизи.
З огляду на відомості, внесені до ЄРДР, а також показання потерпілого, слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для надання слідчому дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні приватного нотаріуса. Необхідність вилучення оригіналів документів обумовлена потребою у проведенні почеркознавчої експертизи, постанова про призначення якої долучена до матеріалів клопотання. При цьому дозвіл на вилучення стосується лише тих документів, вилучення яких не заборонене Законом України «Про нотаріат».
Враховуючи наведене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 159-166 КПК України, слідчий суддя -
клопотання задовольнити.
Надати дозвіл слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , слідчим які входять до групи слідчих та прокурору групи прокурорів, на тимчасовий доступ до оригіналів документів та баз даних, які знаходяться у володінні приватного нотаріуса ОСОБА_5 , РНОКП НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю вилучити оригіналів документів, що стали підставою для видачі 27.08.2025 виконавчого напису № 1007 щодо стягнення заборгованості за договором про порядок здійснення батьківських прав і обов'язків та сплати аліментів та додаткових витрат на утримання дітей від 07.03.2023, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у тому числі, оригіналу нотаріальної копії виконавчого напису, копії платіжних документів (доручення, квитанції) щодо сплати нотаріальних послуг.
Визначити строк дії ухвали два місяці, який обраховується з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1