Справа № 640/1220/22 Суддя першої інстанції: Скрипка І.М.
09 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Файдюка В.В.,
суддів - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання недійсним контракту в частині, визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості при звільненні, стягнення заборгованості за затримку розрахунку, стягнення моральної шкоди -
У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України), в якому просила:
- визнати недійсним у частині визначення строку його дії контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 243 до контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020;
- визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України №2291-о від 25.11.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » і поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1, з 04 грудня 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненарахуванні у жовтні та листопаді 2021 лікарняних та перерахунку відпускних ОСОБА_1 , затримки у нарахуванні лікарняних та перерахунку відпускних за період з листопада 2021 року до 09 грудня 2021 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення на посаді у розмірі 656,29 гривень за кожен день прогулу, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати належних сум при звільненні у загальному розмірі 103 339,91 (сто три тисячі триста тридцять дев'ять гривень 91 коп.) гривень, що підлягали виплаті при звільненні, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки здійснення повного розрахунку, починаючи з 04.12.2021 і по день фактичного розрахунку з розрахунку середньоденної заробітної плати позивача у розмірі 656,29 гривень, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Державної податкової служби України, на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01.03.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено засідання для розгляду справи по суті на 16.08.2022.
У свою чергу, 17.08.2022 на офіційну електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява від 13.08.2022 про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог), в якій остання просила:
- визнати недійсним у частині визначення строку його дії контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 243 до контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020;
- визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України № 2291-о від 25.11.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » і поновити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1, з 04.12.2021;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати працевлаштувати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393), що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1, з 04.12.2021;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненарахуванні та виплаті у жовтні 2021 допомоги по тимчасовій непрацездатності та відпускних ОСОБА_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 04.12.2021 по день фактичного поновлення чи працевлаштування на посаді в Державній податковій службі України у розмірі 583,37 грн за кожен день прогулу та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат за період вимушеного прогулу на суми несвоєчасних виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 заборгованість із виплати належних сум при звільненні у загальному розмірі 51 645,37 грн (п'ятдесят одна тисяча шістсот сорок п'ять гривень 37 копійок), що підлягали виплаті при звільненні та середній заробіток за час затримки здійснення повного розрахунку з 03.12.2021 по день винесення рішення судом (з розрахунку 583,37 грн за кожен день затримки у виплаті) та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат на суми несвоєчасних виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень);
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Державної податкової служби України, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 12834,14 грн та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат за період вимушеного прогулу на суми несвоєчасних виплат, визнаних судом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 задоволено заяву судді Шейко Т.І. про самовідвід.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 справу прийнято до провадження суддею Клочковою Н.В. та, зокрема, призначено у ній підготовче засідання на 11.10.2025, яке було знято з розгляду та у подальшому призначено на 08.11.2022.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження та оголошено у ньому перерву до 17.01.2023.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований у газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
26.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 №02.3-07/640/1220/22/35153/2023 надійшли матеріали адміністративної справи №6401220/22.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження судді Кушнової А.О. та призначено у ній підготовче засідання на 24.06.2025, яке було відкладено на 08.07.2025, яке у свою чергу було знято з розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 призначено підготовче судове засіданні на 05.09.2025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 задоволено заяву судді Кушнової А.О. про самовідвід.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 справу прийнято до провадження суддею Скрипкою І.М. та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підготовче провадження у цій справі закрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022, то подання заяви про зміну предмета позову 17.08.2022 мало місце поза межами встановленого ст. 47 КАС України строку.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить, зокрема:
- скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2025, якою залишено без розгляду заяву від 13.08.2022 про зміну предмета позову;
- визнати поважними причини неподання заяви про зміну предмета позову від 16.08.2022 (зареєстровано 16.08.2022 за №03-14/68354/22) у строки, визначені статтею 47 КАС України, та зобов'язати суд першої інстанції розглянути цю заяву по суті у загальному провадженні;
- направити справу на новий розгляд;
- передати справу на подальший новий розгляд до іншого адміністративного суду, найбільш територіально наближеного до міста Києва (наприклад, до Закарпатського окружного адміністративного суду або іншого, визначеного судом апеляційної інстанції), з метою забезпечення об'єктивності, неупередженості та дотримання розумних строків судового розгляду.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що заява про зміну предмета позову подана своєчасно, оскільки ухвалу від 21.06.2022 про закриття підготовчого засідання позивач не отримувала, подальший розгляд справи іншими суддями свідчив, що такий почався спочатку, а відтак згадана заява мала бути прийнята судом до розгляду. Окремо наголошує, що за висновками Верховного Суду інститут залишення без розгляду застосовується лише до позову, а не до процесуальних заяв. Крім іншого, підкреслює, що розгляд цієї справи вирішувався неповноваженим складом суду, оскільки позивачем неодноразово заявлялися судді обґрунтовані відводи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу ДПС України просить відмовити в її задоволенні у повному обсязі, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Свою позицію обґрунтовує тим, що суд правильно вказав на пропуску позивачем строку подання заяви про зміну предмета позову. Крім того, зауважує, що судом першої інстанції 23.10.2025 ухвалено рішення по суті спору, а відтак скасування цієї ухвали впливатиме на принцип правової визначеності та стабільності судових рішень.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 09.12.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом зміна предмета або підстав позову здійснюється шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше п'яти днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, заява ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 13.08.2022 надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва 17.08.2022, тобто поза межами встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України строку, оскільки підготовче засідання було закрито ухвалою цього ж суду від 21.06.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення поданої ОСОБА_1 заяви від 13.08.2022 про зміну предмета позову без розгляду. При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, те, що Київський окружний адміністративний суд вжив термін формулювання «залишення без розгляду» замість «повернення без розгляду» не спростовує правильного по суті висновку суду за наслідками вирішення питання про прийняття заяви від 13.08.2022 до розгляду.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №640/1075/21, в якій, як вона зазначає, міститься висновок про неможливість поширення інституту залишення без розгляду на клопотання, подані у межах справи, колегія суддів оцінює критично, оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень справа №640/1075/21 у касаційному порядку не переглядалася.
Аргументи апелянта про те, що остання не була повідомлена про судові засідання 17.05.2022 та 21.06.2022, а також про постановлення ухвали від 21.06.2022, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що повістка-повідомлення від 29.04.2022 про судове засідання 17.05.2022 та повістка-повідомлення від 17.05.2022 про судове засідання на 21.06.2022 направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання позивача, зазначеного у позовній заяві - АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 2, 22), на адресу її представника (т. 2 а.с. 3, 19) а також на їх електронні адреси (т. 2 а.с. 9, 10). Крім того, судом здійснювалися спроби повідомити позивача та його представника про судові засідання засобами телефонного зв'язку (т. 2 а.с. 5, 6, 14, 15). Водночас на дзвінки ніхто не відповідав, а повістка-повідомлення від 17.05.2022 повернулася до суду першої інстанції 18.06.2022 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (т. 2 а.с. 24-25). При цьому у клопотанні про відкладення (перенесення) розгляду справи від 27.02.2022, тобто поданого після введення в Україні воєнного стану, поштовою адресою позивач визначала АДРЕСА_1 , тобто ту, на яку суд і здійснював направлення повісток-повідомлень. Більше того, як свідчать матеріали справи, копію ухвали від 21.06.2022, а також повістку-повідомлення від 21.06.2022 про судове засідання 16.08.2022 було отримано 25.06.2022 засобами поштового зв'язку (т. 2 а.с. 49).
Викладеним спростовуються доводи позивача на те, що остання не була обізнана про судові засідання та про постановлення ухвали від 21.06.2022.
З доводів посилання апелянта про те, що оскільки відбулася зміна складу суду, то останній був зобов'язаний прийняти заяву від 13.08.2022 про зміну предмета позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
У ч. 14 ст. 31 КАС України деталізовані наведені вище положення ч. 2 ст. 35 КАС України та передбачено таке: у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Таким чином, під час розгляду справи у відповідній судовій інстанції діє загальне правило щодо незмінності складу суду, виняток з якого становлять об'єктивні підстави, що унеможливлюють збереження незмінності складу суду. У такому випадку розгляд справи починається спочатку: зі стадії підготовчого провадження - якщо зміна складу суду відбулася на стадії підготовчого провадження, або зі стадії розгляду справи по суті - якщо зміна складу суду відбулася на цій стадії і суд не ухвалив рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Указана позиція щодо застосування норм статтей 31, 35 КАС України висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.08.2025 у справі № 640/28727/20.
Матеріали справи свідчать, що суддею Київського окружного адміністративного суду Скрипкою І.М. було постановлено ухвалу від 06.10.2025, якою прийнято справу до свого провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Отже, у межах цієї справи судом не ухвалювалося рішення про повторне проведення підготовчого провадження, що свідчить про те, що розгляд справи спочатку відбувався із стадії розгляду справи по суті, тобто із стадії, яка не передбачає зміну предмету або підстав позову.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення заяви від 13.08.2022 про зміну предмета позову без розгляду.
Щодо твердження позивача про те, що справа розглядалася неповноважним судом колегія суддів зазначає, що будь-яких належних доказів на підтвердження цих обставин ОСОБА_1 не надано, а сам факт незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді Скрипки І.М. не може бути підставою для відводу в силу положень ч. 4 ст. 36 КАС України.
З приводу вимоги апеляційної скарги про визнання поважними причин неподання заяви про зміну предмета позову від 16.08.2022 (зареєстровано 16.08.2022 за №03-14/68354/22) у строки, визначені статтею 47 КАС України, та зобов'язання суду першої інстанції розглянути цю заяву по суті у загальному провадженні, колегія суддів зазначає, що така не підлягає задоволенню з огляду на встановлені вище обставини відповідності нормам процесуального права оскаржуваної ухвали від 06.10.2025 та відсутності у суду апеляційної інстанції відповідних повноважень, окреслених у ст. 315 КАС України.
Щодо вимог апеляційної скарги направити справу на новий розгляд та передати справу на подальший новий розгляд до іншого адміністративного суду, найбільш територіально наближеного до міста Києва (наприклад, до Закарпатського окружного адміністративного суду або іншого, визначеного судом апеляційної інстанції), з метою забезпечення об'єктивності, неупередженості та дотримання розумних строків судового розгляду, колегія суддів зазначає, що відповідними повноваженнями за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду адміністративний суд апеляційної інстанції не наділений.
Окремо колегія суддів зауважує, що на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 24.11.2025 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги від 22.10.2025 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №640/1220/22, в яких вона просить, зокрема, скасувати повністю рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі №640/1220/22, а також скасувати всі ухвали суду першої інстанції, які перешкоджали вирішенню справи по суті.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, підставою для апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції є саме апеляційна скарга, а не додаткові пояснення до неї. Відтак вимоги додаткових пояснень від 24.11.2025 не можуть бути розглянуті по суті з огляду на відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень ухвалювати рішення за наслідками розгляду додаткових пояснень до апеляційної скарги.
З приводу заявленого позивачем клопотання від 13.11.2025 про витребування документів колегія суддів зазначає, що справа №640/1220/22 передана до провадження судді Скрипки І.М. згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 у відповідності до ст. 31 КАС України після задоволення заяви судді Кушнової А.О. про самовідвід, а відтак підстави для витребування документів, про які позивач зазначає у згаданому клопотанні, відсутні.
Щодо вимоги позивача про зупинення апеляційного провадження у справі №640/1220/22 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у касаційному провадженні у цій же справі колегія суддів зазначає, що норми ст. 236 КАС України не передбачають повноважень суду апеляційної інстанції зупиняти провадження у справі до перегляду судом касаційної інстанції судового рішення у цій же справі.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, обґрунтовано зазначивши про наявність правових підстав для залишення заяви без розгляду, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 47, 167, 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року про залишення заяви без розгляду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 09 грудня 2025 року.