Справа № 620/2421/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК
08 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у перерахунку (допризначенні) пенсії ОСОБА_1 , викладене в листі Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області від 18 липня 2024 року № 2500-0210-8/49975;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням архівної довідки за № 07-06/П-504 від 05 липня 2024 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1 на ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» за 1982-1987 рр., видану Архівним відділом Прилуцької міської ради Чернігівської області, та довідку про заробітну плату за № 64 від 06 червня 2024 року за 1998-2000 рр., видану ТОВ «Прилуцький птахокомбінат» з 01 вересня 2024 року (згідно з заявою про уточнення вимог).
Позов мотивовано тим, що позивач, подаючи заяву про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, надав довідки про заробітну плату, в яких чітко зазначено підстави, на яких вони були оформлені. Відповідно до чинного законодавства, саме Головне управління Пенсійного фонду України зобов'язане здійснити перевірку достовірності поданих довідок, у разі виникнення сумнівів щодо їх правомірності та обґрунтованості. Однак відповідач цього не зробив і, замість виконання своїх обов'язків, тягар доведення переклав на позивача і безпідставно відмовив у перерахунку пенсії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладену в листі від 18.07.2024 № 2500-0210-8/49975.
Зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням архівної довідки від 05.07.2024 № 07-06/П-504 про розмір заробітної плати ОСОБА_1 на ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» за 1982-1987 рр., виданої Архівним відділом Прилуцької міської ради Чернігівської області та довідки про заробітну плату за 1998-2000 рр. для обчислення пенсії від 06.06.2024 № 64, видану ТОВ «Прилуцький птахокомбінат» з 01.09.2024.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Апелянт зазначає про те, що згідно Акту перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії № 2500-0904-1/7026 від 04 жовтня 2024 року Головним управлінням було проведено перевірку архівної довідки від 05 липня 2024 року № 07-06/П-504 про розмір заробітної плати позивача на ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» за 1982-1987 рр. виданої Архівним відділом Прилуцької міської ради Чернігівської області.
Згідно Акту перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії за № 2500-0904-1/6182 від 29 серпня 2024 року Головним управлінням було проведено перевірку архівної довідки про заробітну плату за 1998-2000 рр. для обчислення пенсії від 06 червня 2024 року № 64, видану ТОВ «Прилуцький птахокомбінат».
На підставі вищевказаних Актів перевірок 08 жовтня 2024 року позивачу з 01 липня 2024 року було проведено перерахунок пенсії щодо зміни періодів за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. В розрахунок пенсії позивача увійшли заробітна плата за період з 01.08.1982 по 31.07.1987, та з 01.07.2000 по 31.05.2018, коефіцієнт для обчислення склав - 0,89582. До зазначеного перерахунку враховувалась заробітна плата за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 та з 01.07.2000 по 31.05.2018, коефіцієнт для обчислення склав - 0,72606.
Таким чином апелянт наводить висновок про те, що на момент звернення позивача до суду, Головним управлінням був проведений перерахунок позивачу, але судом не було досліджено факту отримання пенсії позивачем зазначених позовних вимогах, а саме з урахуванням архівної довідки від 05 липня 2024 року № 07- 06/П-504 про розмір заробітної плати позивача на ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» за 1982-1987 рр., виданої Архівним відділом Прилуцької міської ради Чернігівської області та довідки про заробітну плату за 1998-2000 рр. для обчислення пенсії від 06 червня 2024 року № 64, видану ТОВ «Прилуцький птахокомбінат», тому предмет спору був відсутній.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2025 та від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та стверджує про те, що він звернувся з даним позовом до суду саме через відмову відповідача від 18.07.2024 № 2500-0210-8/49975 в проведенні перерахунку пенсії, у якій відповідачем зазначено: перерахунок пенсії неможливий у зв'язку з відсутністю підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами. У цьому листі-відмові не було жодної згадки про можливість подальших перевірок, складання актів чи перспективу задоволення вимог позивача після здійснення додаткових дій. Відтак, позиція відповідача була сформульована однозначно - у перерахунку відмовлено. Саме ця відмова і стала підставою позову. Апелянт стверджує, що перевірка була проведена, акти перевірки складені, а перерахунок здійснено. Проте у матеріалах апеляційної скарги відсутні будь-які підтверджуючі документи на підтвердження цих слів. Важливо й те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не подав відзиву та підтверджуючих документів про здійснення перерахунку пенсії. Відтак, доводи апеляційної скарги не підтверджені належними доказами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з травня 2018 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
В процесі призначення та розрахунку пенсії позивачу не було враховано виплати заробітної плати, з якої було здійснено відрахування єдиного соціального внеску, за період з липня 1982 року по 30 липня 2000 року.
У вказаний період позивач працював у ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» (з липня 1982 року по липень 1987 року) та на підприємстві «Прилуцький птахокомбінат» (з березня 1998 року по 30 липня 2000 року), що підтверджується записами сканованої копії трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 .
У зв'язку з тим, що ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» було ліквідовано, позивач звернувся за необхідною довідкою про заробітну плату до архівного відділу Прилуцької міської ради Чернігівської області.
Архівна установа видала позивачу довідку № за № 07-06/П-504 від 05.07.2024, у якій зазначено заробітну плату позивача за 1982-1987 рр. помісячно, а також наведено підстави для її оформлення, включаючи посилання на первинні документи, що містяться в архівному фонді ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат». Крім того, правонаступником підприємства - ТОВ «Прилуцький птахокомбінат» на прохання позивача було видано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії за № 64 від 06.06.24, яка підтверджує відповідний рівень заробітної плати позивача за період його роботи на підприємстві.
08.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії, надавши архівну довідку за № 07-06/П-504 від 05.07.2024 про розмір заробітної плати ОСОБА_1 на ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» за 1982-1987 рр., видану Архівним відділом Прилуцької міської ради Чернігівської області та Довідку про заробітну плату за № 64 від 06.06.2024 року за 1998-2000 рр., видану ТОВ «Прилуцький птахокомбінат».
У відповідь на заяву листом від 18.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії, зазначивши про непідтвердження довідок про заробітну плату первинними документами.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що довідки від 05.07.2024 № 07-06/П-504 та від 06.06.2024 № 64 містять посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вони видані, місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідок первинним документам. Довідки підписані відповідними посадовими особами та завірені печатками. Враховуючи наведене, суд констатував, що довідки відповідають вимогам Порядку №22-1. За таких обставин, орган Пенсійного фонду України неправомірно не врахував подані позивачем довідки про заробітну плату та відмовив в перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати, що зазначена в таких довідках, чим порушив пенсійні права позивача.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України дає визначення індивідуальному акту - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В той же час, у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.
Обов'язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер для останніх.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 825/1194/18, від 19 жовтня 2023 року у справі № 640/5291/22, від 10 січня 2024 року у справі № 280/4039/20.
За доводами апелянта, на момент звернення ОСОБА_1 до суду предмет спору був відсутній, оскільки пенсійним органом був проведений перерахунок, проте судом не було досліджено факту отримання пенсії позивачем з урахуванням архівної довідки від 05 липня 2024 року № 07- 06/П-504 про розмір заробітної плати на ВАТ «Прилуцький м'ясокомбінат» за 1982-1987 рр., виданої Архівним відділом Прилуцької міської ради Чернігівської області та довідки про заробітну плату за 1998-2000 рр. для обчислення пенсії від 06 червня 2024 року № 64, видану ТОВ «Прилуцький птахокомбінат».
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судова колегія звертає увагу на відсутність у апеляційній скарзі будь-яких додатків, що підтверджують означені обставини.
В частині покликань апелянта на обов'язок суду першої інстанції дослідити наведені обставини, судова колегія враховує відсутність відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на позовну заяву ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 620/2421/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан