Справа № 620/14217/24
08 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій і зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позов задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з обов'язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23;
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період, з 01.03.2018 по 31.12.2022, у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період, з 01.03.2018 по 31.12.2022, з розрахунку 2641 гривня 06 копійок щомісячно, у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, з обов'язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105 - 109 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати його в частині задоволення позовних вимог та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 1 453,44 грн, а клопотання про відстрочення сплати судового збору визнано необґрунтованим. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано відповідачем в електронному кабінеті 30.10.2025 о 12:20, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 30.10.2025.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції в/ч НОМЕР_1 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтоване відсутністю коштів, однак вчиненням активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 у задоволенні клопотання в/ч НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, клопотання в/ч НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та продовжено в/ч НОМЕР_1 строк для усунення недоліків - на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію указаної ухвали отримано відповідачем в електронному кабінеті 19.11.2025 о 15:27, тобто у розумінні положень ч. 6 ст. 251 КАС України 19.11.2025.
На виконання вимог ухвали від 18.11.2025 апелянтом до суду 02.12.2025 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків, яке обґрунтоване відсутністю коштів, однак вчиненням активних дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.
Суд звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
При цьому, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені в/ч НОМЕР_1 у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Щодо заявленого клопотання в частині продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано відповідачу максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків, який, до того ж, продовжено ще на п'ять днів за відповідним клопотанням ГУ ДПС у м. Києві.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що додані до клопотання документи свідчать, що з метою забезпечення сплати судового збору в/ч НОМЕР_1 склала, зокрема:
- 20.10.2025 додаткову заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення в/ч НОМЕР_1 на жовтень 2025 року, до якого включено за №31 необхідність сплати судового збору у цій справі в сумі 1 454 грн;
- 14.11.2025 додаткову заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення в/ч НОМЕР_1 на листопад 2025 року, до якого включено за №31 необхідність сплати судового збору у цій справі в сумі 1 454 грн.
Разом з тим, як зазначає відповідач, на час подання цього клопотання відповідні кошти не надійшли.
Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що додані до клопотання додаткові заявки-розрахунки складалися після 19.11.2025, тобто після отримання відповідачем копії ухвали від 18.11.2025 про продовження строку для усунення недоліків. Отже, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про продовження строку для усунення недоліків апелянтом не надано.
З огляду на викладене заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.
Окремо судова колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об'єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 08.12.2025 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року - відмовити.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними бездіяльності та дій і зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев