Справа № 320/17417/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
08 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
суддів: Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди роботи з 22.05.1995р. по 27.08.2000 р. музичним керівником в дитячому садочку № 2 Броварського району Київської області, з 31.10.1988 р. по 31.01.1990 р. за сумісництвом вчителем музики в Шевченківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, з 23.01.1980 року по 22.08.1984 музичним керівником Сиволожського сільського будинку культури, з 16.08.1988 року по 22.10.1990 року художнім керівником будинку культури профсоюзного комітету с. Шевченково та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню передбачену п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періодів з 22.05.1995р. по 27.08.2000 р. музичним керівником в дитячому садочку № 2 Броварського району Київської області, з 31.10.1988 р. по 31.01.1990 р. за сумісництвом вчителем музики в Шевченківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, з 23.01.1980 року по 22.08.1984 музичним керівником Сиволожського сільського будинку культури, з 16.08.1988 року по 22.10.1990 року художнім керівником будинку культури профсоюзного комітету с. Шевченково для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу періоди: з 22.05.1995р. по 27.08.2000 р. музичним керівником в дитячому садочку № 2 Броварського району Київської області, з 31.10.1988 р. по 31.01.1990 р. за сумісництвом вчителем музики в Шевченківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, з 23.01.1980 року по 22.08.1984 музичним керівником Сиволожського сільського будинку культури, з 16.08.1988 року по 22.10.1990 року художнім керівником будинку культури профсоюзного комітету с. Шевченково для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та повторно розглянути заяву від 23.11.2023 р. про нарахування і виплату грошової допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на день призначення й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Апелянт зазначає про те, що при первинному призначенні пенсії позивачу стаж працівника освіти складав 23 роки 06 місяців 04 дні, відтак право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 відсутнє так, як не набуто 30 років стажу, який дає право на пенсію за вислугу років на день досягнення пенсійного віку. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому вважати протиправними дії управління немає підстав.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 та від 23.09.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23 листопада 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії.
Листом від 05 грудня 2023 року № 1000-0202-8/187771 відповідач повідомив позивача, що відповідно до переліку типів позашкільних начальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад, музична школа відноситься до позашкільних навчальних закладів, у якому посада вчителя не передбачена.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
За доводами апелянта, у позивача відсутнє право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 так, як не набуто 30 років стажу, який дає право на пенсію за вислугу років на день досягнення пенсійного віку.
Поряд з цим, у апеляційній скарзі відсутні заперечення апелянта щодо зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 до спеціального страхового стажу періоди: з 22.05.1995р. по 27.08.2000 р. музичним керівником в дитячому садочку № 2 Броварського району Київської області, з 31.10.1988 р. по 31.01.1990 р. за сумісництвом вчителем музики в Шевченківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, з 23.01.1980 року по 22.08.1984 музичним керівником Сиволожського сільського будинку культури, з 16.08.1988 року по 22.10.1990 року художнім керівником будинку культури профсоюзного комітету с. Шевченково для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Судова колегія також зауважує, що обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 , суд першої інстанції зобов'язав пенсійний орган повторно розглянути заяву від 23.11.2023 р. про нарахування і виплату грошової допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на день призначення й прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст.55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 (далі по тексту - Перелік № 909).
Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст.55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону № 1058-IVстаном на день її призначення.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Згідно записів трудової книжки, ОСОБА_1 з 22.05.1995р. по 27.08.2000 р. працювала музичним керівником в дитячому садочку № 2 Броварського району Київської області, з 31.10.1988 р. по 31.01.1990 р. працювала за сумісництвом вчителем музики в Шевченківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району Київської області, з 23.01.1980 року по 22.08.1984 працювала музичним керівником Сиволожського сільського будинку культури, з 16.08.1988 року по 22.10.1990 року працювала художнім керівником будинку культури профсоюзного комітету с. Шевченково.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що періоди роботи ОСОБА_1 з 22.05.1995р. по 27.08.2000 р., з 31.10.1988 р. по 31.01.1990 р., з 23.01.1980 року по 22.08.1984, з 16.08.1988 року по 22.10.1990 року підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи.
З огляду на наведене, твердження апелянта про відсутність у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 з підстав відсутності 30 років стажу, який дає право на пенсію за вислугу років на день досягнення пенсійного віку, не є спроможними.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 320/17417/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан