Справа № 826/3956/18 Головуючий у 1-й інстанції: Сагун А.В.,
судді: Черниш О.А., Притула К.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі за адміністративним позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу, а також за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, -
В березні 2018 року Національний банк України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
- стягнути з публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» на користь Державного бюджету України штраф в сумі 19 040,00 грн. за порушення валютного законодавства згідно постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 131 та № 132 від 22.12.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Національний банк України до Публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу в сумі 19 040,00 грн.
Також, в квітні 2018 року публічне акціонерне товариство «Міжнародний інвестиційний банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із зустрічним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017;
- визнати протиправним та скасувати постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017.
На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Кіровоградському окружному адміністративному суду, дану адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 вирішено прийняти до свого провадження адміністративну справу № 826/3956/18 за позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про стягнення штрафу. Прийнято до спільного розгляду зустрічний позов публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов та об'єднано в одне провадження з позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про стягнення штрафу. Справу призначено до розгляду колегіально за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032106) до акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" (вул. Лаврська, буд.16, м. Київ, 01015, ЄДРПОУ 35810511) про стягнення штрафу в сумі 19 040,00 грн. Зустрічну позовну заяву акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" (вул. Лаврська, буд.16, м. Київ, 01015, ЄДРПОУ 35810511) до Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032106) задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017; визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Національний банк України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов Національного банку України до публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про стягнення штрафу задовольнити, а зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки Національним банком України складено акт від 13.106.2017 № в/25-0015/92042/БТ (т.1 а.с. 28-45), яким встановлено, зокрема, що публічним акціонерним товариством «Міжнародний інвестиційний банк» (далі також - Банк, ПАТ «МІБ») не здійснено функцію агента валютного контролю, покладену на нього пунктом 2 статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет), у частині порушення пунктів 5.1 та 5.9 розділу 5 Інструкції № 136 щодо порядку інформування відповідних державних органів про порушення резидентом законодавства, пов'язаного з проведенням ним валютних операцій.
Так, ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» укладено експортний ліцензійний договір від 01.01.2011 № 01/1DR (далі - Ліцензійний договір) з компанією-нерезидентом Nequis Limited (Республіка Кіпр) ( далі - Нерезидент) (т.1 а.с. 46-51).
Предметом даного ліцензійного договору є об'єкт права інтелектуальної власності.
Нерезиденту надано 30.09.2016 послуги на суму 900,00 євро (акт виконаних робіт від 30.09.2016 № 56 (т.1 а.с. 52)). Банком 06.02.2017 зараховано на поточний рахунок № НОМЕР_1 ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» кошти у сумі 7200,00 євро (т.1 а.с.53)
ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» надано 06.02.2017 до Банку акт виконаних робіт від 30.09.2016 №56 (т.1 а.с.52), за яким граничний строк надходження валютної виручки - 28.01.2017.
Банком в строк до 10.03.2017 не надіслано інформацію до податкового органу за місцем реєстрації ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» про порушення клієнтом законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією.
Таким чином, Банком не виконано функцію агента валютного контролю з частині порядку інформування податкового органу про порушення ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією, чим порушено вимоги пункту 2 статті 13 Декрету, пунктів 5.1, 5.9 розділу 5 Інструкції № 136.
Також, Банком допущено перекручення інформації у статистичній звітності за Формою № 555, а саме: Банком за дорученням іноземного інвестора «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) здійснено переказ коштів з метою повернення дивідендів, отриманих за 2014 - 2015 роки, згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПЕЙСЬКА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» від 13.12.2016 № 36:
- 23.12.2016 у сумі 4 174 400,00 доларів США (платіжне доручення від 23.12.2016 № 2, SWIFT-повідомлення від 23.12.2016);
- 28.12.2016 у сумі 12 643,00 доларів США (платіжне доручення від 27.12.2016 № 3, SWIFT-повідомлення від 28.12.2016);
- 25.01.2017 у сумі 1 000 000,00 доларів США (платіжне доручення від 24.01.2017 № 4, SWIFT-повідомлення від 25.01.2017);
- 27.01.2017 у сумі 1 520 000,00 доларів США (платіжне доручення від 26.01.2017 № 5, SWIFT-повідомлення від 27.01.2017);
- 30.01.2017 у сумі 1 523 995,00 доларів США (платіжне доручення від 27.01.2017 № 6, SWIFT-повідомлення від 30.01.2017);
- 31.01.2017 у сумі 8 280,00 доларів США (платіжне доручення від 31.01.2017 № 7, SWIFT-повідомлення від 31.01.2017);
- 10.02.2017 у сумі 900 000,00 доларів США (платіжне доручення від 09.02.2017 № 8, SWIFT-повідомлення від 10.02.2017);
- 16.02.2017 у сумі 351 600,00 доларів США (платіжне доручення від 15.02.2017 № 9, SWIFT-повідомлення від 16.02.2017);
- 17.02.2017 у сумі 1 000 000,00 доларів США (платіжне доручення від 16.02.2017 № 10, SWIFT-повідомлення від 17.02.2017);
- 17.02.2017 у сумі 823 200,00 доларів США (платіжне доручення від 16.02.2017 № 11, SWIFT-повідомлення від 17.02.2017);
- 23.02.2017 у сумі 1 000 000,00 доларів США (платіжне доручення від 22.02.2017 № 12, SWIFT-повідомлення від 23.02.2017);
- 28.02.2017 у сумі 11 274,00 доларів США (платіжне доручення від 27.02.2017 № 13, SWIFT-повідомлення від 28.02.2017);
- 09.03.2017 у сумі 4 078 797,00 доларів США (платіжне доручення від 07.03.2017 № 14, SWIFT-повідомлення від 09.03.2017);
- 15.03.2017 у сумі 9 256,00 доларів США (платіжне доручення від 14.03.2017 № 15, SWIFT-повідомлення від 15.03.2017);
- 11.04.2017 у сумі 4 088 861,00 доларів США (платіжне доручення від 10.04.2017 № 16, SWIFT-повідомлення від 11.04.2017);
- 12.04.2017 у сумі 2 748,00 доларів США (платіжне доручення від 11.04.2017 № 17, SWIFT-повідомлення від 12.04.2017);
- 11.05.2017 у сумі 3 629 786,00 доларів США (платіжне доручення від 10.05.2017 №18, SWIFT-повідомлення від 11.05.2017).
При відображенні зазначених вище операцій у формі № 555 за 23.12.2016, 28.12.2016, 25.01.2017, 27.01.2017, 30.01.2017, 31.01.2017, 10.02.2017, 16.02.2017, 17.02.2017 (2 операції), 23.02.2017, 28.02.2017, 09.03.2017, 15.03.2017, 11.04.2017, 12.04.2017, 11.05.2017 Банком зазначено у колонці 5 «мета переказу» код мети « 31 - за іншими операціями» замість правильного коду « 32 - доходи від інвестицій».
Враховуючи зазначене вище, банком порушено вимоги пункту 2 статті 10 Декрету та Правил № 129 в частині перекручення інформації у статистичній звітності за Формою № 555, про що складено Протокол порушення валютного законодавства № 86ПР-БТ від 09.11.2017 та прийнято Постанову № 131.
Відповідно до пояснень голови правління ПАТ «МІБ» від 17.11.2017 № 2648 до Протоколу порушення валютного законодавства від 09.11.2017 № 85ПР-БТ (т.1 а.с.23) банк обслуговує ліцензійний договір № 01/1DR від 01.01.2011, укладений ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» щодо експорту прав інтелектуальної власності, а саме: надання нерезиденту виключного права на розповсюдження телевізійних програм. Цей договір передбачає щоквартальне складання актів виконаних робіт та надходження коштів за фактично надані права (ліцензію). Про факт надання прав інтелектуальної власності Банку стало відомо лише після надходження експортної виручки й одержання від клієнта копії відповідного акту виконаних робіт. За надання виключної ліцензії у 3 кварталі 2016 р., що підтверджено актом виконаних робіт ва 30.09.2016 № 56 на суму 900,00 євро, законодавчо встановлений строк розрахунків настав 28.01.2017. Відповідні кошти в сумі 900,00 євро надійшли iз запізненням 06.02.2017. У цей день Банк від клієнта одержав копію згаданого акту i дізнався про факт надання зазначеної ліцензії та про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків. При формуванні Банком за допомогою АБС Б2 листа до податкових органів з повідомленням про виявлені у лютому 2017 року факти порушень законодавчо встановлених строків розрахунків інформація про вищеописане порушення внаслідок технічного збою АБС Б2 не потрапила до відповідного переліку порушень, що спричинило ненадання Банком інформації про факт цього порушення до податкових органів у строк.
Відповідно до пояснень голови правління ПАТ «МІБ» від 17.11.2017 № 2647 до Протоколу порушення валютного законодавства від 09.11.2017 № 86ПР-БТ (т.1 а.с.27), АТ «МІБ» обслуговує операції нерезидента-інвестора «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) з перерахування іноземної валюти з його інвестиційного рахунку на його власний рахунок за кордоном. Іноземна валюта придбавалася клієнтом за рахунок гривневих коштів, отриманих від здійснення інвестиційної діяльності в Україні (у вигляді дивідендів).
Відповідно до Правил №129 Банк, звітуючи про переказ безготівкової іноземної валюти, в колонці 5 форми 555 зазначає цифровий код мети переказу іноземної валюти. При цьому код 32 зазначається у разі переказу іноземної валюти як доходи від інвестицій.
Згідно п.1 Пояснення щодо заповнення форми № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» терміни, які використовуються у формі та поясненні щодо її заповнення, використовуються згідно із законодавством України та міжнародними стандартами.
Як вбачається із визначення, наданого в п. 14.1.54 ст.14 ПК України, дохід - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Таким чином, дохід від інвестицій був отриманий «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) у вигляді дивідендів шляхом зарахування гривневих коштів на інвестиційний рахунок інвестора в ПАТ «МІБ». Операція з переказу власних валютних коштів нерезидентом з свого інвестиційного рахунку в українському банку на свій власний рахунок за кордоном не є виплатою або отриманням доходів від інвестицій.
Виходячи з викладеного, з метою недопущення перекручення відомостей, Банк за згаданими валютними операціями не мав підстав у «Звітах про переказ безготівкової іноземної валюти» (форма № 555) в колонці «Мета переказу» зазначати код мети переказу 32, а зазначив код 31 «за іншими операціями» з коментарем «Переказ нерезидента (дивіденди)» у колонці «Відомості про операцію».
За результатами перевірки, на підставі протоколу порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 (т.1 а.с.21-22), пояснень голови правління ПАТ «МІБ» (т.1 а.с.23), директором Департаменту фінансового моніторингу Національного банку прийнято постанову № 131 від 22.12.2017, якою за перекручення банком звітності про валютні операції за формою статистичної звітності № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти», згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 та відповідно до п.2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління національного банку України від 08.02.2000 №49, притягнуто ПАТ «МІБ» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000, 00 грн (т.1 а.с.17-18).
Також, за результатами перевірки, на підставі протоколу порушення вимог валютного законодавства від 09.11.2027 №85 ПР-БТ (а.с.24-26), пояснень голови правління ПАТ «МІБ» (т.1 а.с.27), директором Департаменту фінансового моніторингу Національного банку прийнято постанову № 132 від 22.12.2017, якою за порушення пунктів 5.1, 5.9 Інструкції № 136 у частині порушення порядку інформування відповідних державних органів про порушення резидентом законодавства, пов'язаного з проведенням ним валютних операцій, покладеного на нього п.2 ст. 13 Декрету, згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 та відповідно до п.2.5 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49, притягнуто ПАТ «МІБ» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян- 2 040 грн. (т.1 а.с. 17-18).
З огляду на те, що в добровільному порядку ПАТ «МІБ» не сплачує штраф в сумі 19 040,00 грн. за порушення валютного законодавства згідно постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 131 та № 132 від 22.12.2017, Національний банк України звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
При цьому, вважаючи незаконними постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 131 та № 132 від 22.12.2017, ПАТ «МІБ» звернулось до суду із зустрічним позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що при прийнятті постанов про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017, №132 від 22.12.2017 Національний банк України діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при їх прийнятті, а відтак вказані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ПАТ «МІБ», а також відсутність підстав для стягнення штрафу в сумі 19 040,00 грн. та задоволення позову Національного банку України.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Оскаржувані постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №131 та №132 від 22.12.2017 на загальну суму 19 040,00 грн. прийнято у відповідності до вимог, визначених діючим законодавством.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Щодо постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пп. 14.1.49 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку у активах емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Згідно пп. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно пп.б) пп.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
- дивіденди, які сплачуються резидентом.
Відповідно до пп.19 п.6 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) запроваджено такі заходи щодо діяльності банків та фінансових установ:
- заборонити купівлю, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів. Ця заборона не поширюється на випадки купівлі/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за 2014 - 2016 роки (далі - Дивіденди) з 13 червня 2016 року в разі одночасного дотримання таких умов:
- купівлю/перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон Дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються Дивіденди, або депозитарна установа, що обслуговує рахунок у цінних паперах іноземного інвестора, або безпосередньо іноземний інвестор.
Згідно абз. 4 пункту 3.1 глави 3 Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затвердженого постановою Правління Національного банку України 10.08.2005 № 280 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення іноземної інвестиції, а також прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, здійснюється:
- іноземним інвестором з інвестиційного рахунку в іноземній валюті на власний рахунок за межами України;
Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ( далі по тексту - Декрет № 15-93) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, з урахуванням чинного законодавства України.
Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.
Постановою Правління Національного банку України від 01.03.2016 № 129, затверджено Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України (далі - Правила № 129) ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено форма статистичної звітності № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» (далі - Форма № 555).
Згідно п.1 Пояснення щодо заповнення форми № 555 Правил № 129 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» у формі банк надає інформацію про виконання операцій з переказу коштів в іноземній валюті за межі України зі свого кореспондентського рахунку (рахунку філії за межами України) за дорученням клієнтів банку (резидентів і нерезидентів, юридичних та фізичних осіб) або самим банком за власними операціями та з переказу коштів в іноземній валюті з рахунків лоро банків-нерезидентів через кореспондентські рахунки банку (далі - перекази).
Терміни, які використовуються у формі та поясненні щодо її заповнення, вживаються у значеннях, визначених законодавством України та міжнародними стандартами.
Відповідно до пп.6 п.16 Пояснення щодо заповнення форми № 555 Правил № 129 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» у звіті не відображаються суми:
- колонка 7 - зазначається код мети переказу іноземної валюти (F044) - 2 знаки.
Коди мети переказу для операцій, які мають ознаки кредитування, визначаються за економічним змістом таких операцій.
Згідно Переліку параметрів аналітичного обліку та їх значення для формування показників статистичної звітності, що подається до Національного банку України Правил № 129 (додаток 2):
31. Код мети переказу іноземної валюти (F044)
Значення параметра:
11) 31 - за іншими операціями;
12) 32 - доходи від інвестицій (крім операцій, які відображені з кодом 46);
26) 46 - повернення дивідендів.
Відповідно до абз.6 ч. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно абз. 1 п. 2.8 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління національного банку України від 08.02.2000 №49 ( далі по тексту - Положення №49), несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком звітності про валютні операції (далі - порушення вимог щодо статистичної звітності) тягне за собою накладення штрафу в розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за всі виявлені факти порушень вимог щодо статистичної звітності протягом періоду, що підлягав перевірці.
Колегія суддів зазначає, що Банком за дорученням іноземного інвестора «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) здійснено переказ коштів (іноземної валюти) з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном (т.1 а.с.64-81, а.с.89-91)
Призначенням платежу у Платіжних дорученнях, а також в SWIFT- повідомленнях зазначено: «виплата дивідендів за 2014 - 2015 роки відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПЕЙСЬКА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» 13.12.2016 № 36» (т. 1 а.с.56-60).
При відображені зазначених вище операцій у формі № 555 за 23.12.2016, 28.12.2016, 25.01.2017, 27.01.2017, 30.01.2017, 31.01.2017, 10.02.2017, 16.02.2017, 17.02.2017 (2 операції), 23.02.2017, 28.02.2017, 09.03.2017, 15.03.2017, 11.04.2017, 12.04.2017, 11.05.2017 ПАТ «МІБ» зазначено у колонці 5 «мета переказу» код мети « 31 - за іншими операціями» (т.1 а.с.81-89).
Зазначені обставин не заперечуються сторонами у справі.
При цьому, представником НБУ вказано, що при відображені зазначених вище операцій у Формі № 555 правильного коду мети є « 32- доходи від інвестицій».
Представником Банку зазначено, що згідно з поданих платіжних доручень нерезидента «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди), здійснено перерахування іноземної валюти з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном. При цьому, іноземна валюта нерезидента «Roshen Europe B. V.» (Нідерланди) придбавалася ним за рахунок гривневих коштів, отриманих від здійснення інвестиційної діяльності в Україні (у вигляді дивідендів за 2014-2015 роки) відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНО-ЄВРОПЕЙСЬККА КОНДИТЕРСЬКА КОМПАНІЯ» від 13.12.2016 №36. Тобто, отриманим доходом від інвестицій буде вважатися саме фактично отримані кошти в гривнях на інвестиційний рахунок нерезидента. Тобто, отриманим доходом від інвестицій буде вважатися саме, фактично, отримані кошти в гривнях на інвестиційний рахунок нерезидента «Roshen Europe B. V.», який відкритий у банку.
Колегія суддів вважає, при заповненні статистичної звітності за формою № 555 у колонці «мета переказу» в такій ситуації вказується код мети « 31» - за іншими операціями. При цьому, код 32 «доход від інвестицій» у колонці «мета переказу» статистичної звітності за формою № 555 в даній ситуації не міг бути проставлений, оскільки перерахування іноземної валюти з інвестиційного рахунку нерезидента на його власний рахунок за кордоном не є доходом в розумінні положень п. 14.1.54 ст. 14, пп.б) пп.141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги зустрічного позову в цій частині задоволенню.
Щодо постанови Національного банку України про притягнення до відповідальності публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" за порушення валютного законодавства №132 від 22.12.2017, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі по тесту - Закон № 185/94-ВР) ( в редакції Закону України від 02.09.2014 № 1669-VI) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України .
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Водночас, згідно з п.п. 1, 2 ст. 2 Закону України від 03.11.2016 № 1724-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» у статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перше речення частини першої викладено в наступній редакції: «Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.», а після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту: «Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав. Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою». У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами четвертою - шостою.
При цьому, зміни, внесені Законом України від 03.11.2016 № 1724-VIII, вводяться в дію відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» такого Закону з 03.01.2017.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 ( далі по тексту - Інструкція № 136) ( в редакції чинній з 03.01.2017) банк згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за:
- експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання транспортних, страхових послуг розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією (з оформленням типів МД, зазначених в абзаці другому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції, або документів, зазначених в абзацах третьому, четвертому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.
Інші експортні, імпортні операції перевіряються банком під час настання події (перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією тощо) і надалі не контролюються щодо дотримання резидентом установлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями згідно з цією Інструкцією.
Згідно п 1.4 Інструкції № 136 якщо договір передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 136 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.
Згідно п. 5.9 розділу 5 Інструкції № 136 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.
Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Інструкції № 136 банки надсилають усі передбачені цим розділом повідомлення до десятого числа місяця, наступного за звітним, а повідомлення згідно з пунктом 5.7 у визначені ним строки податковим органам за місцем реєстрації резидентів поштою з отриманням поштового підтвердження про їх вручення адресату або кур'єром банку з обов'язковою відміткою податкових органів про отримання.
Відповідно до п. 2 ст. 13 Декрету № 15-93 ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Відповідно до абз.5 ч. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 за невиконання уповноваженими банками обов'язків, передбачених пунктом 4 статті 4 цього Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку обов'язків, передбачених пунктом 2 статті 13 цього Декрету, - позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України.
За несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Згідно пп. 1 абз. 2 п. 2.5 розділу 2 Положення №49 нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність:
- порушення порядку інформування - накладення штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, в постанові №132 від 22.12.2017 вказано: «ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НБМ» надано 06.02.2017 до Банку акт, згідно з яким граничний строк надходження валютної виручки - 28.01.2017, тобто оплата послуг згідно з договором та актом була здійснена з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків».
В акті № В/25-0015/92042/БТ планової комплексної перевірки зазначено: «ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НБМ» надано 06.02.2017 до Банку акт виконаних робіт від 30.09.2016 № 56, за яким граничний строк надходження валютної виручки - 28.01.2017».
Однак, предметом експортного ліцензійного договору від 01.01.2011 № 01/1DR ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НБМ» з компанією-нерезидентом Nequis Limited (Республіка Кіпр) (т.1 а.с. 46-51), за яким відбувалися розрахунки, є об'єкт права інтелектуальної власності.
Починаючи з 03.01.2017 вимоги ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Тобто, в новій редакції вказаної статті відсутній законодавчо визначений строк для проведення розрахунків за експорт прав інтелектуальної власності.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сам факт (подія) розрахунку за ліцензійним договором відбувся 06.02.2017, тобто після 03.01.2017, коли набрали чинності зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які були внесені Законом України № 1724-VIII, а тому законодавчо визначений строк (120 днів) розрахунку за експортну операцію на момент проведення розрахунку за ліцензійним договором від нерезидента на користь ПІІФТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ» «НБМ» вже не поширювався.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови 132 від 22.12.2017, з посиланням на те, що 120-денний строк розрахунків за експортною поставкою за Інвойсом № 63 сплинув вже 29.10.2016, оскільки це спростовується самою постановою №132 від 22.12.2017 та актом перевірки акті № В/25-0015/92042/БТ, де зазначено, що граничний строк надходження валютної виручки є 28.01.2017.
Посилання апелянта на пояснення голови правління ПАТ «МІБ» від 17.11.2017 № 2648 до протоколу порушення валютного законодавства від 09.11.2017 № 85ПР-БТ (т.1 а.с.23) не спростовує викладених вище висновків щодо непоширення до спірних правовідносин законодавчо визначеного строку (120 днів) розрахунку за експортну операцію.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 132 від 22.12.2017 є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що зустрічна позовна заява публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства №131 від 22.12.2017, №132 від 22.12.2017 підлягає задоволенню в повному обсязі, а у задоволенні адміністративного позову Національного банку України до Публічного акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" про стягнення штрафу слід відмовити.
Проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи та аргументи апеляційної скарги Національного банку України, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 08.12.2025.