Справа № 640/30308/21 Суддя (судді) першої інстанції: Голубова Л.Б.
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бєлової Л.В.,
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування,
У жовтні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» розташованого за адресами: Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Жовтнева, 86 (АЗС № 23-06); Шепетівський район, с. Плесна, вул. Гагаріна, 31 (АЗС № 23-07) (ЄДРПОУ 30603572) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки виявлених на АЗС № 23-06, АЗС № 23-07 та зазначених в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 95 від 14.09.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/30308/21.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, до Донецького окружного адміністративного суду передано адміністративну справу № 640/30308/21.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), розташованих за адресами: Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Жовтнева, 86 (АЗС № 23-06); Шепетівський район, с. Плесна, вул. Гагаріна, 31 (АЗС № 23-07) шляхом заборони експлуатації АЗС № 23-06, АЗС № 23-07 до повного усунення порушень, відображених в акті від 14 вересня 2021 року № 95.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що станом на момент ухвалення судом першої інстанції рішення усі виявлені позивачем порушення усунуті відповідачем, про що свідчать відповідні докази, які додані до матеріалів справи. При цьому, до апеляційної скарги доється Акт позапланової перевірки №1 від 08.07.2025, проведеної позивачем, в якому зафіксовано повне усунення порушень вимог протипожежного законодавства.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 03 грудня 2025 року.
Представник відповідача (апелянта) - Журавльов Олексій Сергійович у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Зокрема, представник відповідача повідомив, що станом на теперішній час відповідачем усунуті порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, які виявлені на автозаправних станціях.
Представник позивача - Петель Роман Володимирович у судовому засіданні у режимі відоконференції повідомив, що за наслідками проведення 08.07.2025 позапланової перевірки автозаправних комплексів відповідача порушень не виявлено.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі - ПІІ «Амік Україна»/відповідач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30603572.
На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області № 431 від 16.08.2021 року «Про проведення позапланових перевірок» визначено посадові особи, яким доручено провести перевірку підприємства з іноземними інвестиціями «Амік України» на місцях провадження господарської діяльності: Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Жовтнева, 86 (АЗС № 23-06); Хмельницький район, с. Ружичанка (АЗК № 23-01); Хмельницький район, с. Шаровечка (АЗС № 23-04); Хмельницький район, с. Давидківці (АЗС № 23-05); Шепетівський район, с. Плесна, вул. Гагаріна, 31 (АЗС № 23-07).
На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 92 від 16.08.2021 заступником начальника відділу техногенної безпеки УЗНС ГУ ДСНС України у Хмельницькій області підполковником служби цивільного захисту Кукурою Є.В., головним інспектором відділу техногенної безпеки УЗНС ГУ ДСНС України у Хмельницькій області майором служби цивільного захисту Зимним В.Л., головним інспектором відділу запобігання НС Шепетівського районного управління ГУ ДСНС України у Хмельницькій області капітаном служби цивільного захисту Бойчуком А.П., провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по місту Хмельницькому Хмельницького районного управління ГУ ДСНС України у Хмельницькій області капітаном служби цивільного захисту Сікорським О.А. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» за місцями провадження господарської діяльності: Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Жовтнева, 86 (АЗС № 23-06); Хмельницький район, с. Ружичанка (АЗК № 23-01); Хмельницький район, с. Шаровечка (АЗС № 23-04); Хмельницький район, с. Давидківці (АЗС № 23-05); Шепетівський район, с. Плесна, вул. Гагаріна, 31 (АЗС № 23-07), щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 95 від 14.09.2021.
Відповідно до акта перевірки, в ході її проведення встановлено, що в місцях провадження господарської діяльності: Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Жовтнева, 86 (АЗС № 23-06); Хмельницький район, с. Ружичанка (АЗК № 23-01); Хмельницький район, с. Шаровечка (АЗС № 23-04); Хмельницький район, с. Давидківці (АЗС № 23-05); Шепетівський район, с. Плесна, вул. Гагаріна, 31 (АЗС № 23-07) порушено нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- не обладнано торгівельний зал (АЗС № 23-06, АЗК № 23-01, АЗК № 23-04) та приміщення серверної (АЗС № 23-06, АЗС № 23-07) системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння);
- допускається використання компонентів пожежної сигналізації (пожежних сповіщувачів) які не відповідають ДСТУ EN 54-13:2014 (приміщення персоналу та кладова на АЗС № 23-06);
- не забезпечено резервний запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше 10% від установлених (АЗС № 23-06);
- переносні вогнегасники не розміщені в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (АЗС № 23-06, АЗС № 23-07);
- усі АЗС не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;
- не в повній мірі забезпечено працівників формувань цивільного захисту на АЗС № 23-06 засобами індивідуального захисту органів дихання (фільтруючі коробки типу «А»);
- не проведено експертизу декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки (під час перевірки не надано відповідних підтверджуючих матеріалів відносно АЗС № 23-06);
- не заключено договір на обслуговування аварійно-рятувальною службою яка пройшла атестацію в установленому порядку (АЗС № 23-06);
- не проведено лабораторні випробування наявних засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин (під час перевірки не надано відповідних підтверджуючих матеріалів відносно АЗС № 23-07);
- не розроблено план-графік технічного обслуговування СПЗ (АЗС № 23-07);
- не забезпечено під'їзд до пожежного водоймища з твердим покриттям (АЗС № 23-07);
- електрощитову не обладнано протипожежними дверними перегородками з відповідними класами вогнестійкості (АЗС № 23-07, АЗС № 23-01, АЗС № 23-04, АЗС № 23-05);
- посадова особа, на яку покладені обов'язки з питань цивільного захисту не пройшла навчання з питань цивільного захисту у відповідних навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту (АЗС № 23-07, АЗС № 23-01, АЗС № 23-04, АЗС № 23-05).
Суд першої інстанції встановив, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» надало до суду докази усунення частини виявлених порушень, з усуненням яких погодилось Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області, а саме:
- п. 5 - Усі АЗС не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення;
- п. 6 - Не в повній мірі забезпечено працівників формувань цивільного захисту на АЗС № 23-06 засобами індивідуального захисту органів дихання (фільтруючі коробки типу «А»);
- п. 7 - Не проведено експертизу декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;
- п. 8 - Не заключено договір на обслуговування аварійно-рятувальною службою яка пройшла атестацію в установленому порядку;
- п. 9 - Не проведено лабораторні випробування наявних засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин;
- п. 12 - Електрощитову не обладнано протипожежними дверними перегородками з відповідними класами вогнестійкості;
- п. 13 - Посадова особа, на яку покладені обов'язки з питань цивільного захисту не пройшла навчання з питань цивільного захисту у відповідних навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту.
У свою чергу, Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області зазначило, що порушення п. 1 - Не обладнано торгівельний зал (АЗС № 23-06,) та приміщення серверної (АЗС № 23-06, АЗС № 23-07) системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння), усунуто частково, оскільки відсутні докази виконання заходу на АЗС № 23-07.
Водночас, Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області зазначило, що ПІІ «Амік Україна» не усунуто порушення:
- п. 2 - Допускається використання компонентів пожежної сигналізації (пожежних сповіщувачів) які не відповідають ДСТУ EN 54-13:2014 (приміщення персоналу та кладова на АЗС № 23-06);
- п. 3 - Не забезпечено резервний запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше 10% від установлених (АЗС № 23-06);
- п. 4 - Переносні вогнегасники не розміщені в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (АЗС № 23-06, АЗС № 23-07);
- п. 10 - Не розроблено план-графік технічного обслуговування СПЗ (АЗС № 23-07);
- п. 11 - Не забезпечено під'їзд до пожежного водоймища з твердим покриттям (АЗС № 23-07).
Отже, суд першої інстанції встановив, що відповідачем не усунуто усі порушення, зазначені в акті перевірки від 14.09.2021 року № 95.
У матеріалах справи наявний договір № 25/388 від 10.03.2025 року про виконання робіт з модернізації або переобладнання протипожежних систем (автоматичної пожежної сигналізації та порошкового пожежогасіння), відповідно до якого підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» уклала договір з товариством з обмеженою відповідальністю «Захист Спектр+» про виконання роботи з модернізації або переобладнання протипожежних систем (автоматичної пожежної сигналізації та порошкового пожежогасіння) на об'єктах ПІІ «Амік Україна».
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки порушення, встановлені позивачем під час проведення позапланової перевірки відповідача, у встановлений час та спосіб не усунуті та створюють загрозу життю та здоров'ю людей, то з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, наявні підстави для застосування до об'єктів підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (код ЄДРПОУ 30603572), розташованих за адресами: Хмельницька область, с. Кам'янка, вул. Жовтнева, 86 (АЗС № 23-06); Шепетівський район, с. Плесна, вул. Гагаріна, 31 (АЗС № 23-07) заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення та заборони експлуатації АЗС № 23-06, АЗС № 23-07 до повного усунення порушень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V), державний нагляд (контроль) є діяльністю уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V підставою для здійснення позапланових заходів визначено доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно абзацу 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальним органом на території Донецької області є позивач.
Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб'єктів господарювання.
Згідно із підпунктами 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Системний аналіз правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №640/10135/20, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт № 95 від 14.09.2021 щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому встановлено ряд порушень.
Суд першої інстанції під час розгляду та вирішення справи встановив, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» усунуло частину виявлених порушень, що не заперечувалось Головним управлінням ДСНС України у Хмельницькій області.
Неусунутими, у тому числі частково, залишились наступні порушення:
п. 1 (частково) - Не обладнано торгівельний зал (АЗС № 23-06,) та приміщення серверної (АЗС № 23-06, АЗС № 23-07) системою протипожежного захисту (автоматичною системою пожежогасіння).
- п. 2 - Допускається використання компонентів пожежної сигналізації (пожежних сповіщувачів) які не відповідають ДСТУ EN 54-13:2014 (приміщення персоналу та кладова на АЗС № 23-06);
- п. 3 - Не забезпечено резервний запас пожежних сповіщувачів у кількості не менше 10% від установлених (АЗС № 23-06);
- п. 4 - Переносні вогнегасники не розміщені в легкодоступних місцях шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (АЗС № 23-06, АЗС № 23-07);
- п. 10 - Не розроблено план-графік технічного обслуговування СПЗ (АЗС № 23-07);
- п. 11 - Не забезпечено під'їзд до пожежного водоймища з твердим покриттям (АЗС № 23-07).
У зв'язку з неусуненням відповідачем усіх, виявлених порушень, суд першої інстанції, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, застосував заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до повного усунення порушень, відображених в акті від 14 вересня 2021 року № 95.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування вказаних заходів реагування.
У постанові від 23.06.2022 у справі № 560/670/21 Верховний Суд зазначив, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01.12.2021 у справі № 826/9226/16.
Відповідач до матеріалів апеляційної скарги додав Акт позапланової перевірки №1 від 08.07.2025, проведеної позивачем, в якому будь-яких порушень вимог протипожежного законодавства не встановлено.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланового заходу є заява суб'єкта господарювання. Тобто, встановити факт часткового виконання відповідачем порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки зазначених в акті перевірки, позивач матиме можливість лише після проведення перевірки.
Згідно з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 27.11.2019 у справі № 640/4508/19 «Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки».
У пунктах 53, 55 постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 520/11608/19 зазначено, що саме контролюючий орган, наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем усунуто всі порушення вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки, які були зазначені позивачем під час проведення перевірки (виявлені в акті № 95 від 14.09.2021).
Так, у ході розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем не було надано доказів усунення всіх порушень, які створювали загрозу заподіяння шкоди життю та/або здоров'ю людей.
На переконання колегії суддів, застосований судом першої інстанції захід реагування у повній мірі виконав свій спонукаючий характер.
Колегія суддів зауважує, що за своїм змістом і суттю застосування такого заходу застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава для його застосування.
Застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи, відповідачем надані докази повного усунення порушень, що підтверджено самим позивачем як у ході проведення позапланової перевірки, результати якої оформлені актом позапланової перевірки №1 від 08.07.2025, так і у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України приймає зазначений акт як доказ у справі.
За таких обставин, на теперішній час підстави для застосування заходів реагування відсутні, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах підтримав Верховний Суд у постанові від 28.05.2019 по справі №819/1850/17.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції шляхом прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року -скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 08 грудня 2025 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма