Справа № 703/7620/25
3/703/2810/25
01 грудня 2025 року м. Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Левчук О.О., за участі секретаря Мельник Д.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Давіденко Н.І., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130, КУпАП, якому роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, -
11 листопада 2025 року о 14 год. 20 хв. за адресою: c. Ташлик вул. Богдана Хмельницького, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 1102470 д.н.з. НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху в наслідок чого втратив контроль над рухом транспортного засобу та допустив з'їзд на дерево. В наслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив п.12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.; п.2.3.б ПДР України - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, за що передбачено відповідальність за ст. 124 КУпАП.
А також, 11 листопада 2025 року о 14 год. 20 хв. за адресою: c. Ташлик вул. Богдана Хмельницького, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем ЗАЗ 1102470 д.н.з. НОМЕР_2 будучи причетним до ДТП залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР, який регламентує, що водієві у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
11 листопада 2025 року о 17 год. 50 хв. за адресою: c. Ташлик вул. Філатова 7, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вжив алкоголь, а саме горілку Хортиця, після дорожньо-транспортної пригоди з його участю, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку на місці та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.10 ПДР Україна - до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки), за що ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнав за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП, просив суд суворо не карати, а за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП - не визнав.
Громадянин ОСОБА_1 пояснив, що після вживання алкогольних напоїв керував автомобілем та під час руху не впорався з керуванням, з'їхав в кювет. Оскільки був в стані алкогольного сп'яніння та скоїв ДТП, треба було витягувати автівку пішов шукати трактор. Після приїзду поліції він був у шоці, а тому і сказав поліції, що вживав алкогольні напої після вчинення ДТП, оскільки вважав, що таким чином уникне позбавлення права керування автомобілем та відбудеться покаранням у вигляді штрафу. Також зазначив, що визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Давіденко Н.І. просила суд суворо не карати ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки останній вину у вчиненні даних правопорушень визнає, постраждалих не має, тільки автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Щодо правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, просить його перекваліфікувати, оскільки в судовому засіданні встановлено, та підтверджено ОСОБА_1 , що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та просить призначити йому покарання у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, бо автомобіль потрібен ОСОБА_1 для транспортування його матері похилого віку, яка не може самостійно пересуватися.
В судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили твердження ОСОБА_1 , та пояснили, що в цей день вони разом вживали спиртні напої (по дві чарки горілки кожен), та потрібно було поїхати забрати посилку з автостанції. Оскільки єдиним водієм з автівкою був ОСОБА_1 , останній погодився їх відвести, по дорозі до автовокзалу, коли сталося ДТП вони були разом із ним у машині.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 130, ст. 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає, відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг та іншого майна.
Пункт п.12.1 ПДР України вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пункт 2.3.б ПДР України вказує, що - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пункт 2.10 а ПДР України вказує, що водієві у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 4 статті 130 КУпАП передбачає, вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пункт 2.10 ПДР Україна, вказує, що до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП до суду надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №510205 від 11.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 4 КУпАП;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №510161 від 11.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №510186 від 11.11.2025 відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП;
- рапорт від 11.11.2025;
- схеми місця події від 11.11.2025;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2025;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.11.2025, ОСОБА_2 від 11.11.2025;
- довідка відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області начальника відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області С. Данилюка, відповідно до якої за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія отримував НОМЕР_3 від 30.03.1999;
- відеозаписи на компакт дисках наданих до матеріалів, відповідно до яких знайшло своє підтвердження фактичних обставин зазначених в матеріалах справи;
- довідка відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області начальника відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області С. Данилюка, відповідно до якої за обліками Національної автоматизовано-інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суддя зазначає наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 5102050 від 11.11.2025, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідальність за якою настає у випадку вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
При цьому, викладаючи сутність вчиненого правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейським вказано зі слів самого ОСОБА_1 , що є єдиною кваліфікуючою ознакою, за наявності якої дії особи можуть кваліфікуватись за ч. 4 ст. 130 КУпАП, інших доказів не надано.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини в законодавстві, який полягає в застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини в кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України в пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 року № 10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказав, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке відповідальність регламентована ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно статті 1 цього Кодексу, крім іншого, є запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.
З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року по справі № 552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема, шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
На підставі викладеного вище, дії ОСОБА_1 , які проявились у тому, що він 11.11.2025 року вживав алкоголь після ДТП та відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, не можливо кваліфікувати їх за ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки уповноваженою на складання протоколу не надано доказів на підтвердження цієї обставини, а тому вважаю за необхідне перекваліфікувати дії з ч. 4 ст. 130 на ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510205 від 11.11.2025.
Перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення призведе до пом'якшення відповідальності та не порушує його прав і не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати:
- за ст. 124 КУпАП як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;
- за ст. 122-4 КУпАП як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, який негайно повинен зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, ставлення до скоєного, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративні стягнення за
-ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП;
-за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 122-4 КУпАП.
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в розмірі та на строк, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суддя дійшов висновку про можливість остаточного призначення ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, яким вважає правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в розмірі та на строк, передбачені санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що загалом буде сприяти виконанню вимог ст. 23 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 24, 25, 27, 30, 33, 36, 122-4, 124, 130, 283 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300)Штраф слід перерахувати на рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300 отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: протокол серії ЕПР1 № 510205 від 11.11.2025.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 визначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.О. Левчук