Справа № 703/5218/25
2/703/1785/25
08 грудня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Волосовського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання електроенергії,-
встановив:
АТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з постачання електроенергії за період з 01 листопада 2016 року по 01 листопада 2017 року в розмірі 8780 грн. 32 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 грн.
В обґрунтування позову товариство зазначило, що позивач до 01.01.2019 здійснювало розподіл та постачання електричної енергії побутовим споживачам у Черкаській області.
08.07.2010 року позивачем за об'єктом побутового споживача ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та укладено договір (далі Договір) про користування електричною енергію для населення.
За умовами договору споживач електричної енергії зобов'язався оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, однак свого обов'язку не виконав.
Позивач стверджує, що належним чином і в повному обсязі виконав власні договірні зобов'язання по постачанню електроенергії, а ОСОБА_2 не сплачувала рахунки за використану електроенергію, чим порушила умови укладеного договору. У зв'язку з цим 13.04.2017 постачання до її будинковолодіння було припинено.
Станом на 03.02.2025 заборгованість ОСОБА_2 за спожиту електричну енергію перед ВСП «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» складає 8780 грн. 32 коп., яка утворилась за період з 01.11.2016 по 01.11.2017.
Боржника було належним чином повідомлено про наявну заборгованість за спожиту електричну енергію, але ним свідомо порушено зобов'язання за договором про користування електричною енергією. В добровільному порядку зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги не виконуються.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не оплачує отримані послуги з постачання електричної енергії, АТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» просило стягнути заборгованість, що виникла, шляхом ухвалення судового рішення.
Ухвалою судді від 12 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк. Одночасно, роз'яснено відповідачу, що у строк для подання відзиву останній має право пред'явити зустрічний позов. Також встановлено позивачам строк, для подання відповіді на відзив, відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив.
18 вересня 2025 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання виклала свої заперечення щодо заявлених вимог. Зокрема, відповідач ОСОБА_2 вказує, що відповідно до договору дарування від 29 липня 2016 року з 29.07.2016 року житловий будинок, до якого позивачем надавались послуги з постачання електричної енергії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності іншої особи - ОСОБА_1 . Окрім того, з урахуванням того, що заборгованість нарахована за період з 01 листопада 2016 року по 01 листопада 2017 року, вважає, що позов заявлено позивачем із пропуском загального строку позовної давності. На підставі наведеного ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, застосувавши строк позовної давності.
07 жовтня 2025 року представником позивача В. Дорошенком подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому останній просив замінити неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - ОСОБА_1 . Вказане клопотання було обґрунтовано тим, 22 вересня 2025 року ВСП «Смілянські енергетичні мережі» АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» отримано відзив на позовну заяву. До відзиву додано копію договору дарування житлового будинку з надвірними спорудами від 29 липня 2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, оскільки заборгованість за послуги з постачання електроенергії утворилась з 01 листопада 2016 року, тобто після набуття ОСОБА_1 права власності на вказане домоволодіння, відтак саме вона має бути належним відповідачем у справі.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача у справі за вказаним позовом, замінено неналежного відповідача - ОСОБА_2 на належного відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відкладено судове засідання на 10 год. 40 хв. 03 листопада 2025 року, роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк. Одночасно, роз'яснено відповідачу, що у строк для подання відзиву останній має право пред'явити зустрічний позов. Також встановлено позивачам строк, для подання відповіді на відзив, відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив.
03 листопада 2025 року судове засідання у справі відкладено на 08 грудня 2025 року в зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 08 грудня 2025 року сторони не з'явились.
Представник позивача Меркулова О.В. у направленій на адресу суду заяві просила розгляд справи здійснювати за її відсутності у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою проживання відповідача. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направила.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, розгляд справи проведено в порядку заочного розгляду, передбаченого гл. 11 ЦПК України, про що судом постановлено ухвалу.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом установлено, що 08 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Черкасиобленерго» було укладено договір про користування електричною енергією для населення № 0915103.
Згідно з п.1.1 договору енергопостачальник взяв на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,3 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Постачати електричну енергію обумовлено сторонами до будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2.2 договору споживач електричної енергії зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до показань приладів обліку за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником. Рахунки енергопостачальника оплачуються протягом 10-ти днів після їх отримання, оплата по абонентським книжкам не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з п. 8.1 договору, він укладається на три роки, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення.
Згідно з п.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, чинних до 26 червня 2018 року (далі Правила 1357), ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до п.2 Правил 1357 електропостачальник - це учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам побутовий; споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з енергопостачальником.
Згідно з п.3 Правил 1357 споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.
Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Відповідно до п.5 Правил 1357 у багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
Згідно з ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Судом установлено, що відповідно до договору дарування від 29 липня 2016 року з 29.07.2016 року житловий будинок, до якого позивачем надавались послуги з постачання електричної енергії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_3 .
Доказів невиконання позивачем своїх зобов'язань з постачання електричної енергії або неналежного виконання таких зобов'язань, матеріали цивільної справи не містять.
Натомість, як убачається з розрахунку боргу за використану електричну енергію станом на 01 липня 2025 року за споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , нараховано заборгованість за використану електричну енергію у розмірі 8780 грн. 32 коп. за період часу з 01 листопада 2016 по 01 листопада 2017 року.
Доказів погашення відповідачем цієї заборгованості матеріали цивільної справи також не містять.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в повному обсязі, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із приписами ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Тобто, обов'язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач зобов'язаний оплатити надані житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Відповідно до вимог ст. ст. 66-68 ЖК України наймач (власник) зобов'язаний своєчасно щомісяця вносити оплату за надані йому комунальні послуги, до числа яких входять послуги з постачання електроенергії.
При цьому, суд констатує, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, само собою, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).
Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2018 року у справі №711/11424/15-ц, провадження 61-3500св18, «Хоч у ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.2 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
АТ «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» сплатило 302,80 грн судового збору за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, у видачі якого судом було відмовлено (справа №703/917/25), а також 2725,20 грн відповідно до платіжної інструкції № 7192 від 11.07.2025 року. Таким чином за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 3028 грн.
Зважаючи на те, що позов підлягає до повного задоволення, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.
Докази на понесення позивачем будь-яких інших судових витрат матеріали справи не містять.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України суд,-
ухвалив :
Позов акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання електроенергії - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Черкасиобленерго», від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго», заборгованість за постачання електричної енергії у сумі 8780 грн. 32 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 грн., а всього - 11808 (одинадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 32 (тридцять дві) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - акціонерне товариство «Черкасиобленерго» від імені якого діє відокремлений структурний підрозділ «Смілянські енергетичні мережі» акціонерного товариства «Черкасиобленерго», адреса місця знаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Євгена Саражі, 10, код ЄДРПОУ 25204548, р/р НОМЕР_3 в філії Черкаське ОУ АТ «Ощадбанк».
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: В. В. Волосовський