04 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30026/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі №420/30026/25 за позовом акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасувати пункт плану
Акціонерне товариство «ОДЕСЬКА ТЕЦ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1.3.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби від 17.06.2025 року №122, в частині включення заходу державного фінансового контролю державного фінансового аудиту діяльності Акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі №420/30026/25 позов акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ» задоволено повністю.
Не погоджуючись із вище означеним рішенням суду, 03.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником Південного офісу Держаудитслужби скеровано до П'ятого апеляційного адміністративного суду лист до якого в якості додатку додано сканкопію апеляційної скарги.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, з урахуванням системного аналізу положень чинного процесуального законодавства, колегія суддів звертає увагу на таке.
За приписами частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частини 1, 4, 12 статті 18 КАС України встановлюють, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
На виконання абзаців 1 та 2 частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Керуючись абзацами 2 та 3 частини 8 статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:
подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
17.08.2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема:
- підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку;
- порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем;
- особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04.09.2021 року в газеті "Голос України" опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
05.10.2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Пунктом 111 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в редакції рішення Вищої ради правосуддя №977/0/15-23 від 12.10.2023 року) установлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Згідно із пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Як установлено судом апеляційної інстанції, 03.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» представником Південного офісу Держаудитслужби скеровано до П'ятого апеляційного адміністративного суду лист до якого в якості додатку додано сканкопію апеляційної скарги.
Зі змісту цього документа убачається, що такий документ по суті є супровідним листом, до якого додано сканкопію апеляційної скарги в якості додатку, та яку не сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Наведене вище є порушенням пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, що свідчить про використання представником скаржника непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Частина 10 статті 44 КАС України установлює, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Враховуюче викладене, електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 23.07.2024 року у справі № 440/17245/23 та в ухвалі від 22.07.2024 року у справі № 160/14247/22.
Судова колегія наголошує, що адвокат, як і органи державної влади, в силу приписів ст. 18 КАС України, мають обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та відповідно дотримуватись порядку його використання.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/82/21 та від 21.07.2021 року у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як установлено апеляційним судом, відомості про сформування скаржником саме апеляційної скарги в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання представником Південного офісу Держаудитслужби непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Отже, апеляційна скарга Південного офісу Держаудитслужби уважається не підписаною, а тому колегія суддів уважає, що у цьому випадку апеляційна скарга не може бути прийнятою до розгляду апеляційним судом.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності повернення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 року у справі №400/6399/24 особі, яка її подала.
Апеляційний суд враховує висновки викладені Верховним Судом в ухвалі від 19.11.2024 року у справі №420/25381/24.
Керуючись ст. 298, 325, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі №420/30026/25 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька