Справа № 702/860/25
Провадження № 2/702/583/25
08.12.2025 м.Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Возної В.В.,
представника позивача адвоката Рудницький Ю.Г. в режимі відеоконференції,
відповідач ОСОБА_1 не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі по тексту АТ «Сенс Банк», позивач, кредитодавець) адвокат Рудницький Ю.І. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 107911,99 грн. та понесених судових витрат в розмірі 2422,40 грн.
Заявлена вимога обґрунтована тим, що 22.11.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладена Угода про надання споживчого кредиту №491058803, за умовами якої банк зобов'язувався надати відповідачу кредит, а відповідач, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, мав своїм обов'язком повертати кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Представник позивача стверджує, що у випадку невиконання відповідачем, як позичальником, умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати усі зобов'язання перед банком протягом тридцяти календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Також, за доводами представника позивача, банк належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем, однак відповідач, отримавши кошти в кредит, не повернув їх на вимогу банку та заборгував за кредитним договором 107911,99 гривень, з яких 46351,11 грн. заборгованість по тілу кредиту та 61560,88 грн. - заборгованість за відсотками.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про його перейменування на АТ «Сенс Банк», тому вимогу про стягнення заборгованих сум заявив саме цей позивач.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 12.09.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін на подання відзиву на заявлену вимогу.
Постановленою 23.10.2025 ухвалою Монастирищенський районний суд Черкаської області визнав явку представника позивача у судове засідання обов'язковою.
24.11.2025 представник позивача надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було задоволене ухвалою суду від 24.11.2025.
Представник позивача адвокат Рудницький Ю.Г. в судовому засіданні позов підтримав повністю та вказав, що заявлені вимоги доведені належними, допустимими доказами.
Адвокат стверджує, що Кредитний договір укладався у простій паперовій формі і відповідач усі документи підписував власноруч. Факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача доводиться паперовою копією датованого 23.11.2021 меморіального ордеру, відповідно до якого платник ОСОБА_1 з дебету рахунку НОМЕР_1 на кредит рахунку одержувача ОСОБА_1 НОМЕР_2 перерахував 48610,98 гривень за призначенням «надання кредиту за кредитним договором №491058803».
На переконання представника позивача така операція проведена у зв'язку з тим, що 22.11.2021 відповідач клопотав перед попередником позивача про укладення з ним договору про реструктуризацію заборгованості за Акцептом/Офертою №501173810 в розмірі 48610,98 гривень.
Представник позивача також підтвердив, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані поза межами строку кредитування.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем свого проживання, судову повістку про виклик до суду 23.09.2025 отримав особисто, а судова повістка про виклик 28.11.2025 повернута з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Про причини неявки відповідач суд не інформував, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності не подавав, правом на подання відзиву на позов не скористався.
У зв'язку з тим, що неявка відповідача не перешкоджала розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення юридичного спору за відсутності відповідача.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
22.11.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа - Банк» з офертою про укладення Угоди про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (а.с.19).
Цим документом, копія якого додана до позову, відповідач пропонує позивачу укласти Угоду про надання споживчого кредиту, тип кредиту «Кредит готівкою» на суму 48610,98 грн, з фіксованою процентною ставкою 39,90% річних, строк кредитування 36 місяців, дата повернення кредиту 23.11.2024.
Для повернення заборгованості за Угодою відповідач запропонував використовувати рахунок НОМЕР_2 , відкритий у банку, ЄДРПОУ якого 23494714 (п.2 Оферти, а.с.19).
Кредит відповідач пропонував надати для повернення заборгованості за кредитним договором №501173810 від 14.08.2019 в розмірі 48610,98 грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий в АТ «Альфа - Банк», ЄДРПОУ 23497714 (п.3 Оферти, а.с.19).
З пропозицією кредитування відповідач звернувся до попередника позивача з метою повернення заборгованості за кредитним договором №501173810 від 14.08.2019. Розмір кредиту 48610,98 грн., спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714 .
В Додатку №1 до Угоди, що є невід'ємною частиною Угоди, відповідач запропонував визначити:
- детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки;
- графік платежів повернення кредиту, сплати процентів за його користування;
- суми комісійної винагороди та інших платежів за угодою.
Всі відносини між відповідачем та банком, що не врегульовані Угодою, ОСОБА_1 пропонував врегулювати Договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді і є невід'ємною частиною Угоди, та діюча редакція якого розміщена на сайті банку: www.alfabank.ua (а.с.20).
Відповідно до нерозбірливого підпису на паперовій копії оферти акцепт пропозиції на укладення Угоди про надання споживчого кредиту №49105883 відповідач отримав у дату її складення 22.11.2021(а.с.21).
Дослідженням анкети - заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа -Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» суд встановив, що копія документу містить персональні відомості відповідача, його контактні дані, адресу реєстрації та фактичного проживання. У першій частині Анкети наявне прохання відповідача відкрити поточні рахунки в гривні на його ім'я згідно з чинним законодавством та відповідно до умов Договору.
За змістом підпункту 2.1.1. пункту 2.1. другої частини Анкети - заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа - Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі також Публічна пропозиція) ОСОБА_1 підписанням цього документу підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua, а також просив Публічну пропозицію надати шляхом самостійної можливості завантаження чинної Публічної пропозиції, розміщеної на офіційному веб -сайті банку у мережі Інтернет» (а.с.29).
Анкета - заява про акцепт Публічної пропозиції містить відомості про її підписання 22.11.2021 відповідачем ОСОБА_1 та представником банку - Семченком Б.В. (а.с.30).
За змістом п. 2.2. Публічної пропозиції реквізити Банку, місцезнаходження, код за ЄДРЮОФОПтаГФ, контактні дані та інші реквізити Банку вказані у Публічній пропозиції (а.с.30).
Чинна на дату підписання акцепту Публічна пропозиція у матеріалах справи відсутня, як доказ позивач її до суду не надав, посилань на неї позовна заява не містить.
Дослідженням копії датованого 22.11.2021 клопотання суд встановив, що в означену дату відповідач звернувся до голови правління АТ «Альфа-Банк» з проханням укласти з ним договір про реструктуризацію заборгованості в сумі 48610,98 гривень строком на 36 місяців.
У клопотанні відповідач також вказує, що прострочена заборгованість утворилася за акцептом/офертою №501173810.
Крім іншого, у клопотанні ОСОБА_1 просить, що у випадку наявності переплати за кредитом, наданим згідно Договором №501173810 від 14.08.2019, після повного погашення, залишок коштів з рахунку НОМЕР_3 в АТ «Альфа - Банк» перерахувати на рахунок НОМЕР_2 , відкритий згідно Договору №491058803 від 22.11.2021 (а.с.24).
За змістом Графіку платежів, розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, що є Додатком №1 до Угоди про надання кредиту №491058803 від 22.11.2021, що підписаний позичальником ОСОБА_1 , з 22.11.2021 по 23.11.2024 відповідач мав обов'язок кожні 30 днів сплачувати кредитодавцю рівні (ануїтетні) платежі по 2335,85 гривень, частина з яких підлягала зарахуванню на погашення зобов'язань за тілом кредиту, а інша частина - на погашення відсотків за користування кредитом. За період кредитування відповідач мав повернути 48610,98 гривень кредиту та виплатити 35479,34 грн. відсотків за користування ним. Перший платіж відповідач повинен був здійснити 23.12.2021 (а.с.25-26).
Згідно з виконаного позивачем розрахунку боргу відповідач ОСОБА_1 29.11.2021 в рахунок виконання взятих зобов'язань сплатив позивачу 900,00 гривень, а 20.12.2021 - 1435,85 гривень, які позивач зарахував як виконане 23.12.2021 зобов'язання.
28.12.2021 та 21.02.2022 відповідач на відкритий у позивача рахунок вніс 2335, 65 грн. та 2304,55 гривень відповідно. Ці внесені відповідачем кошти позивач в рахунок виконання зобов'язань за Кредитним договором зарахував 23.01.2022 та 23.02.2022.
Отже всього станом на 23.02.2022 на виконання умов Договору №491058803 відповідач сплатив позивачу 7036,25 гривень, з яких 2259,87 гривень зараховані на погашення кредиту, а 4776, 38 гривень - на сплату відсотків за користування кредитом.
Після 23.02.2022 відповідач на виконання умов Кредитного договору платежів не здійснював, тому позивач продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом до 23.06.2025. Всього за період з 22.11.2021 по 23.06.2025 нараховано 61560,88 гривень відсотків за користування кредитом (а.с.31-33).
21.04.2025 позивач надіслав на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань, в якій наполягав на виконанні зобов'язань за Кредитним договором №491058803 протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь - якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту її надсилання, і погашенні заборгованості в розмірі простроченого боргу, а у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом - 107911,99 гривень (а.с.99-100).
Доказів, які б підтверджували отримання відповідачем досудової вимоги суду не надано. У системі відстеження листів Укрпошти поштове відправлення з унікальним трек - номером (ідентифікатором) 0505284008523 не зареєстроване.
Відповідно до паперової копії виписки по особових рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 за період з 22.11.2021 по 02.07.2025 зазначені рахунки кореспондують між собою у внутрішньому обліку банку і по рахунку № НОМЕР_1 обліковується сплата коштів за Договором №491058803, оскільки це рахунок за класом «Доходи» за кредитом на поточні потреби, що надані фізичній особі (2303), а рахунок № НОМЕР_2 є транзитним рахунком (2909), який використовується банком для тимчасового обліку коштів, які надійшли від інших банків або для зарахування, але ще не зараховані на рахунок клієнта.
Паперова копія меморіального ордеру №721949369 від 23.11.2021, як розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, містить відомості про те, що платник ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , банк платника АТ «Сенс Банк», дебет рах. № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 код НОМЕР_4 кредит рах.№ НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Сенс Банк», призначення платежу - надання кредиту за кредитним договором №491058803 від 22.11.2021 (а.с.70)
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.08.2023 станом на вказану дату в реєстрі значиться зареєстрованою юридична особа «СЕНС БАНК» з кодом ЄДРПОУ 23494714 (а.с.71-96).
Досліджений Витяг з державного реєстру банків підтверджує, що 01.12.2022 АТ «АЛЬФА - БАНК» змінив назву на АТ «СЕНС БАНК» (а.с.97).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини 1, 2 статті 14 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац 1 частини 1 статті 207 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини 2 статті 207 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1 статті 1054 ЦК України). Параграф 1 глави 71 ЦК України регулює питання позики та відповідного договору. Так, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на доведеність того, що на виконання умов укладеного 22.11.2021 між ним та відповідачем Договору про надання споживчого кредиту він надав ОСОБА_1 48610,98 гривень кредиту, як це обумовлено пунктом 3 акцептованої позивачем Оферти на укладення Угоди про надання споживчого кредиту №491058803 (а.с.19).
З 5 серпня 2019 року в Україні запроваджений міжнародний номер банківського рахунку (IBAN), що складається з 29 символів.
Символи (знаки) номеру рахунку умовно поділяються на дві групи. Перші 10 знаків код країни, контрольне число та код банку. Перші дві літери UA код України. Два символи після коду контрольні, вони призначені для перевірки достовірності рахунку й захищають інформацію від помилок під час внесення даних. Наступні шість цифр код МФО банку.
Друга група символів (19 знаків) номер рахунку клієнта банку. Перші п'ять нулів, як правило, доповнюють IBAN до 29 знаків, а 14 цифр це номер рахунку картки.
Затверджений постановою Національного банку України №89 від 11.09.2017 план рахунків бухгалтерського обліку банків України визначає, що на рахунку класу 2 розділу 26 групи 2620 обліковуються кошти на вимогу фізичних осіб.
Як встановив суд, досліджуючи умови Договору №491058803, надання кредиту мало би бути здійснене шляхом переказу коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_3 (кошти на вимогу фізичних осіб).
Однак, всупереч умовам правочину, доказів того, що кредит наданий у спосіб визначений п.3 оферти на укладання Угоди про надання споживчого кредиту №491058803 суду не надано, відомості про переказ кредитних коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_3 відсутні.
Представник позивача стверджує, що із наданих доказів і так зрозуміло, що у відповідача власних коштів не було, оскільки меморіальним ордером зареєстрована операція саме із кредитними, а не будь - якими іншими коштами.
Таку позицію представника позивача суд відхиляє і вважає, що відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Разом з тим зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у статті 526 ЦК України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд підкреслює, що відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на день укладення Кредитного договору, меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача
Згідно з пунктом 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на день укладення Кредитного договору, моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Тобто, моментом фактичного виконання зобов'язання є саме момент надходження коштів з рахунку кредитодавця на відповідний рахунок позичальника.
При цьому, меморіальний ордер не є доказом саме зарахування суми грошових коштів на рахунок отримувача, а є доказом списання коштів відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним станом на 22.11.2021.
Отже, зарахування кредиту в розмірі 48610,98 гривень на рахунок відповідача належними, допустими доказами позивач не довів.
Також суд звертає увагу, що акцептована відповідачем Публічна пропозиція АТ «Альфа - Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з огляду на її мінливий характер, не можне вважатися складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованих умов і правил.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року, прийнятій у справі №342/180/17-ц (провадження №14-131цс19).
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, провадження № 61-14545сво20.
За змістом частини першої статті 1050 ЦК України згідно з вимогами статей 526, 527, 530 ЦК України банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Всупереч цим імперативним приписам ЦК України, позивач не довів перед судом належними і допустимим доказами тих обставин, що відповідач на підставі досягнутої угоди отримав шляхом переказу на його рахунок 48610,98 гривень кредиту.
Суд звертає увагу, що обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи викладене вище, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки в задоволенні позову слід відмовити, суд вважає за необхідне судовий збір залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 287 ЦПК України, суд -
Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» з вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок позивача.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: акціонерне товариство «Сенс Банк» місцезнаходження вул. Велика Васильківська, 100, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Рішення ухвалене і проголошене 08.12.2025.
Суддя Тетяна БАРСЬКА