Справа № 569/25923/25
09 грудня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _______________,
за ч. 3 ст. 51 КУпАП,
04.08.2025, о 18 год 09 хв, в м. Рівне по вул. Київська, 10, у приміщенні магазину «Фора», ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, а саме: сумки, в якій знаходилися: кейс від навушників, металевий ліхтарик, металевий мультитул, гаманець та грошові кошти в сумі 31 гривня, чим вчинив правопорушення повторно протягом року.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен перевірити правильність складання протоколу та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до роз'яснень п. 12 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог ст. 256 КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 п. 169 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн.
У разі спричинення внаслідок вчинення адміністративного правопорушення шкоди, розмір якої не перевищує 3028 гривень, відповідальність настає за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідальність за ч. 3 ст. 51 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зі змісту протоколу вбачається, що в провину ОСОБА_1 ставиться вчинення дрібного викрадення чужого майна, а саме сумки, в якій знаходилися кейс від навушників, металевий ліхтарик, металевий мультитул, гаманець та грошові кошти в сумі 31 гривня.
Однак, до протоколу не долучено жодних відомостей на підтвердження вартості викраденого майна, що позбавляє суд можливості всебічно розглянути справу і встановити в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, а також перевірити наявність чи відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів у справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 51 КУпАП необхідно направити до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області для належного оформлення, а саме для долучення відомостей про вартість викрадених речей.
Доопрацьовану справу про адміністративне правопорушення необхідно повернути до суду з урахуванням вимог ч. 6 ст. 38 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 256, 268, 278 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення №569/25923/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 51 КУпАП повернути до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК