Справа № 562/3407/25
"09" грудня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судового засідання Бєлявській А.С., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позивачка просила збільшити розмір аліментів, які стягуються згідно судового наказу від 19.01.2023 № 562/114/23, виданого Здолбунівським районним судом рівненської області на її користь з відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 2010 року народження з 1/6 до 1/4 частини з усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісяця до досягнення донькою повноліття.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ярмольчук В.С. через систему "Електронний суд" подав клопотання 04.12.2025 про зупинення провадження у справі на час проходження військової служби відповідачем, посилаючись на те, що він є мобілізованим та виконує свій обов'язок із захисту України і зараз несе службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказав, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до його звільнення з військової служби. Зазначив, що зупинення провадження на цих підставах є обов'язковим і про це є правовий висновок ВерховногоСуду у справі№754/947/22 у рішенні від 12.11.2025.
Позивач ОСОБА_1 заперечила щодо зупинення провадження у справі, оскільки наявний конфлікт між інтересами дитини та процесуальними правами відповідача, і відповідач затягує розгляд справи.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Пунктом 2 ч.1 ст.251ЦПКУкраїни визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного суду 12.11.2025 ухвалила правовий висновок під час розгляду справи №754/947/22 про те, що під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан.Тому для застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (а також аналогічних норм ГПК і КАС) не потрібно додаткових підтверджень цього факту. Належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі військовий квиток, наказ командира тощо. Проте, якщо військовослужбовець не бажає, щоб провадження у його справі зупиняли, і наполягає на її розгляді (особисто чи через представника), суд повинен врахувати його волю та продовжити розгляд.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ярмольчук В.С. надав до суду копію довідки №1488/1005 від 19.11.2025 ВЧ НОМЕР_1 , з якої слідує, що відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 з 19.11.2025 у військовому званні головний сержант.
Суд зауважує, що у даній справі предметом спору є матеріальне забезпечення дитини і спір стосується не тільки прав і обов'язків позивачки та відповідача, а ще й напряму стосується прав їх неповнолітньої дитини ОСОБА_4 .
Тому, до даних правовідносин в цьому випадку неможливо застосувати правовий висновок Верховного Суду у справі №754/947/22, яка стосувалася житлових правовідносин лише між позивачем та відповідачем і не впливала на права та інтереси дітей.
Суд вважає, що передбачений у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі, яка стосується стягнення аліментів на утримання дитини, повинен корелювати із якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.
Буквальне тлумачення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може не відповідати якнайкращим інтересам дитини на гідне утримання, зокрема й тоді, коли позивач ставить питання не про стягнення аліментів, а про зміну їхнього розміру та способу стягнення у зв'язку з покращенням майнового стану відповідача.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами,першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини(пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини).
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (частина другастатті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).
Суд враховує, що відповідач не позбавлений можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, а також має захисника, який уповноважений представляти його інтереси під час розгляду справи в суді,а тому він не позбавлений можливості забезпечити належним чином свій судовий захист.
Тому, хоча відповідач і перебуває на військовій службі, суд не може відхилити доводи позивача, що клопотання відповідача спрямоване на необгрунтоване реальною необхідністю затягування процесу.
Окрім того, суд бере до уваги, що предметом позову є збільшення розміру аліментів та відповідач не послався на жодну з підстав, яка б потребувала окремій перевірці у суді за його обов'язковою участю.
Тому, у даному випадку, суд вважає, що зупинення провадження у справі призведе до грубого та істотного порушення прав дитини, які у даному випадку мають перевагу над процесуальними правами батьків дитини.
У зв'язку із викладеним, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Суд вказує, що аналогічне питання щодо необхідності зупинення провадження на час перебування відповідача у ЗСУ у справі про зміну розміру аліментів, що стягуються на неповнолітню дитину, вирішував Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23 (провадження № 61-2354св24), та дійшов до висновків, що зупинення провадження не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, і провадження у справі зупиненню не підлягає.
Керуючись ч.1 ст. 251, ст. 353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання представник відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ярмольчука Віталія Сергійовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України відмовити.
В судовому засіданні оголосити перерву до 09.30 год. 22.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А. Чорний