Справа № 559/2852/25
Провадження № 2/559/1140/2025
08 грудня 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
І. Стислий виклад позиції сторін.
1.1 Представник ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.07.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4249142, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 10 000 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом у термін, встановлений Договором. 27.10.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №78-МЛ, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4249142 від 14.07.2021. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 44 000 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.
1.2 Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого останній підтверджує, що ним дійсно був укладений кредитний договір№4249142 від 14.07.2021. Водночас, з моменту укладення договору він не здійснював жодних платежів на користь позивача, не надсилав письмових звернень та не вчиняв дій, які могли б бути кваліфіковані як переривання строку позовної давності, тому вважає, що позов подано з пропуском строку, встановлено ЦК України, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
1.3 Представник позивача подав відповідь на відзив, згідно якої вважає аргументи у відзиві безпідставними та таким, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов'язання. Зазначає, що посилання відповідача на сплив строку позовної давності не можуть бути прийняті судом з огляду на те, що відповідно до чинного законодавства перебіг позовної давності, визначений ЦК України було продовжено на строк дії карантину, а в подальшому зупинено на строк дії в Україні воєнного стану. Крім того, у своєму відзиві відповідач сам визнає факт отримання кредиту та порушення умов договору, а отже підтверджує наявність заборгованості. Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
1.4 Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказує, що у своєму відзиві він лише підтвердив факт укладення договору, але жодних дій, які свідчать про визнання боргу, не здійснював. Договір про споживчий кредит було укладено 14.07.2021. Строк виконання зобов'язань сплив ще у 2021 році. Позов же подано лише у 2025 році, тобто після закінчення строку позовної давності. Вважає, що застосування положень про карантин та воєнний стан не може позбавляти його права на захист і не може дозволяти позивачу необмежено відкладати звернення до суду. Також зазначає, що позивач не надав належних доказів розміру заборгованості, нарахування відсотків та пені, а також документів, що підтверджують правонаступництво від первісного кредитора - ТОВ «Мілоан». У поданій додатково письмовій заяві відповідач також зазначає, що сума боргу є недоречною, оскільки сума відсотків не повинна перевищувати тіло кредиту.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 30.07.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Свою позицію щодо позовних вимог висловив у відзиві та поданих письмових запереченнях. Додаткових заяв та клопотань не надходило.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 14.07.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4249142, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 10 000 грн. строком на 30 днів, термін повернення кредиту 13.08.2021. Комісія за надання кредиту складає 1000 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово. Згідно п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом 3000 грн., які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються безготівково шляхом переказу на картковий рахунок. Відповідно до положень Договору можлива пролонгація кредиту (а.с.16-20).
Відповідно графіку платежів за Договором про споживчий кредит №4249142 від 14.07.2021, відповідач повинен був здійснити повне погашення кредиту 13.08.2021 в сумі 14 000 грн., яка включає в себе суму виданого кредиту 10 000 грн., проценти за користування кредитом в сумі 3000 грн. та комісію за надання кредиту в сумі 1000 грн. (а.с.20 зворот).
Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 кредитного договору є Анкета-заява позичальника, в якій зазначені особисті дані відповідача та погоджені умови кредитування за Договором №4249142 (а.с.15).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 14.07.2021 о 13:02 год. за номером телефону НОМЕР_1 (а.с. 22). Також судом встановлено, що саме цей номер телефону НОМЕР_1 вказує відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву від 04.08.2025, у запереченнях на відповідь на відзив від 26.08.2025.
Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.21).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням №51223165 від 14.07.2021 (а.с.22 зворот).
Належність банківської картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 та зарахування на вказану картку грошових коштів у розмірі 10 000 грн. 14.07.2021 підтверджується інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» від 02.12.2025.
Згідно Відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №4249142, наданого первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 10 000 грн., а ТОВ «Мілоан» проводив щоденне нарахування процентів за користування кредитними коштами (а.с.23).
Також, судом встановлено, що 27.10.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №78-МЛ, відповідно до якого ТзОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. (а.с.24-28).
На виконання умов вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «МІЛОАН» грошові кошти в сумі 3 169 642,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням №47818 від 27.10.2021 (а.с.29 зворот).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 27.10.2021, підтверджує факт переходу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.29).
Відповідно до Витягу реєстру боржників від 27.10.2021 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 44 000 грн., з яких: 10 000 грн. - сума виданого кредиту; 33 000 грн. - залишок по відсотках та 1 000 грн. - залишок по комісії. (а.с.18,26).
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана досудова вимога про заміну кредитодавця та про погашення кредитної заборгованості (а.с.30).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок, що 14.07.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв'язку з укладенням Договору про споживчий кредит №4249142. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Кредитний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Крім, факт укладення вказаного кредитного договору визнається і самим відповідачем у відзиві на позовну заяву. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
5.2 Суд відхиляє заперечення відповідача щодо розрахунку заборгованості в частині нарахування відсотків, оскільки надані позивачем Відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором повністю відповідають умовам Договору. Зокрема, за умовами договору строк кредитування складає 30 днів. Разом з тим, згідно п. 2.3.1.1 можлива пролонгація строку кредитування на пільгових умовах зі сплатою процентів у розмірі 1%% від фактичного залишку за кожен ден користування кредитом. Також, у відповідності до п. 2.3.1.2 якщо позичальник продовжує користуватись кредитними коштами (не повертає кредит) строк кредитування продовжується на стандартних умовах, однак такий не може перевищувати 60 днів. Як вбачається з матеріалів справи, за перші 30 днів користування кредитом проценти нараховувалися згідно п. 1.5.2 Договору у розмірі 100 грн. щоденно. В подальшому, оскільки відповідачкою не була повернута сума кредиту, строк кредитування продовжився на 60 днів тобто відбулася пролонгація на стандартних умовах зі сплатою відсотків відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 Договору. Тому, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитом в межах строку кредитування та строку пролонгації користування кредитом у заявленому позивачем розмірі. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
5.3 Також суд зазначає, що наявними в матеріалах справи договором факторингу, Актом приймання-передачі реєстру боржників, витягами з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується твердження відповідача про те, що позивач не набув права вимоги по кредитному договору.
5.4 Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне. Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті). Судом встановлено, що строк кредитування становить 30 днів, відтак початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з 14.08.2021, який мав би сплинути 14.08.2024. Разом з тим, згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з урахуванням введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, строк дії якого продовжено по даний час, 3-річний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, не сплив та був зупинений у зв'язку із введенням воєнного стану, то позивачем позов пред'явлено у межах строку позовної давності.
5.5 Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню, тому позов задовольняє.
5.6 Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025; Актом наданих послуг від 06.07.2025 та Детальним описом наданих послуг від 06.07.2025. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. підлягають стягненню з відповідача.
5.7 Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 512, 514, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -
позов задовольнити: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4249142 від 14.07.2021 у розмірі 44 000 (сорок чотири) тисячі гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та 8000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 10 422 (десять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 3-й поверх.
Представник позивача: адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, код ЄДРПОУ 41557199, , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3
Суддя О.Ю. Жуковська