Справа № 548/2581/25
Провадження №1-кп/548/287/25
(повний текст)
09 грудня 2025 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12025175590000185 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кок-Янгак, Омської області, Киргизстан, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд визнав доведеним, те, що ОСОБА_3 в травні 2025 року (точної дати та часу встановити досудовим розслідувань встановити не представилось можливим) з метою отримання можливості керування транспортними засобами категорії «В та С», маючи умисел на отримання підробленого посвідчення водія, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою під час досудового розслідування особою, та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, а саме посвідчення водія, серії НОМЕР_1 , яке надає право керувати транспортним засобом категорії «В», «С» на ім?я ОСОБА_3 , чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
В подальшому ОСОБА_3 у травні 2025 року (більш точної дати та часу встановити не представилось можливим) отримав від невстановленої особи виготовлений нею підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом категорії «В», «С» серії НОМЕР_1 на пластиковій основі з вихідними типографськими даними «ПК Україна» Зам. 25-3038 2025 р. ІІкв», із внесеними анкетними даними та фотографією ОСОБА_3 , який не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу, що підтверджується висновком експерта № СЕ-19/117-25/24413-ДД від 07.11.2025.з метою подальшого його використання.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у пособництві в підробленні офіційного документа (посвідчення водія), яке видається установою, і яке надає права з метою його використання, ОСОБА_3 вичнив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
02.11.2025 близько о 17.45 год. ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час керування автомобілем марки «ВАЗ 21099» д.н.з. НОМЕР_2 , на автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» неподалік с. Бригадирівка Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, будучи зупиненим працівниками ГРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, пред'явив інспектору ГРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 з правом керування транспортним засобом категорії «В», «С» на ім'я ОСОБА_3 , яке не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу згідно висновку експерта №СЕ-19/117-25/24413-ДД від 07.11.2025, використавши в такий спосіб завідомо підроблений документ
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа (водійського посвідчення), ОСОБА_3 вичинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин. Щиро кається. Засуджує свою протиправну поведінку.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та йому роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК Українивизнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані упередбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки використав завідомо підроблений документ.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у пособництві в підробленні офіційного документа (посвідчення водія), яке видається установою, і яке надає права з метою його використання, ОСОБА_3 вичнив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа (водійського посвідчення), ОСОБА_3 вичинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_3 (раніше не судимий), обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільно небезпечне діяння, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття; обставин, які обтяжують його покарання, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті надати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України ; за ч. 4 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України. Таке покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень.
Призначене покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України, на переконання суду, надасть обвинуваченому змогу довести своє виправлення, стати корисним для суспільства, а також справить на нього належний виховний вплив щодо недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в подальшому.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Остаточне покарання для обвинуваченого слід визначити на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 371, 373 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання
за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із застосуванням, відповідно дост. 59-1 ч. 2 КК України ;
за ч. 4 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави ;
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді пробаційного наглядустроком на1(один)рік із застосуванням, відповідно дост. 59-1 ч. 2 КК України, наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства та покладенням таких обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою .
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.
Речовий доказ:
1)ком-пакт диск із відеозаписом приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025175590000185 ;
2)посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_3 приєднано до матеріалів кримінального провадження - знищити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кок-Янгак, Омської області, Киргизстан, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, раніше не судимого, на користь держави 2228,50 грн за проведення судової експертизи.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.
ГоловуючийОСОБА_1