Справа № 545/3940/25
Провадження № 1-в/545/373/25
08.12.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноармійськ (нині м.Покровськ), Донецької області, громадянина України, раніше судимого:
26.06.2020 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст. 187 ч.2, 357 ч.1, 70 ч.1, 75КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком на 2 роки. Вироком Донецького апеляційного суду від 17.03.2021 року вирок від 26.06.2020 року скасовано в частині призначення покарання, вважати засудженим за ст. 187 ч.2, 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна,
засуджений: 12.01.2022 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.05.2025 року зараховано у строк покарання час перебування під вартою з 02.06.2021 по 11.01.2022 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі,
початок строку 12.01.2022 року, кінець строку 02.12.2026 року,
Адміністрація ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» звернулась до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі та відбув визначений ст.107 КК України строк покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Прокурор проти задоволення заяви засудженого заперечував, вважає, що засуджений за час відбування покарання не довів своє виправлення, не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На адресу суду від засудженого та представника колонії надійшли заяви, в яких прохають розгляд подання проводити без їхньої участі, без фіксації технічними засобами.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд приходить до висновку, що подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.537 ч.2 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч.ч.2,3 ст.107 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття: не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років нове умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Так, ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочини.
ОСОБА_4 засуджений 12.01.2022 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.05.2025 року зараховано у строк покарання час перебування під вартою з 02.06.2021 по 11.01.2022 року включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Встановлено, що засудженим відбуто 1/2 частину строку покарання.
З 23.04.2021 року ОСОБА_4 відбував покарання в ДУ «Бахмутській установі виконання покарань (№6)», де характеризувався негативно.
З 21.04.2022 року засуджений знаходиться в ДУ «Божковська виправна колонія (№16)».
За весь час відбування покарання засуджений має 7 заохочень, 17 стягнень, більшість з яких погашено перед подачею подання до суду.
Як вбачається із характеристик ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» на засудженого ОСОБА_4 від 17.11.2023 року, 30.10.2024 року, перебуваючи в установі, характеризувався посередньо ( т.1 а.о/с 158-161, т.2 а.о/с 48-50, 57-59).
Даний факт також підтверджується витягами із протоколу засідань комісії ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» №20 від 17.11.2023 року, №28 від 30.10.2024 року, згідно яких вбачається, що засуджений не став на шлях виправлення в зв'язку із чим йому було відмовлено у зміні умов тримання, представленні до суду матеріалів на заміну невідбутої частини покарання у вигляді позбавлення волі на більш м'яке покарання, представленні до суду матеріалів на умовно-дострокове звільнення (т.1, а.о/с 162, т.2, а.о/с 55, 64 ).
Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого, засуджений ОСОБА_4 не став на шлях виправлення (т.2, а.о/с 52-54,61-63).
Лише згідно останньої характеристики, направленої до суду разом із поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 від 27.08.2025 року вбачається, що останній характеризується позитивно, заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ( а.с.2-4).
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Суд зауважує, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст.9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Доводи подання ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» про позитивну характеристику засудженого є недостатніми для висновку про його виправлення, оскільки остання за часом характеристика, направлена до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення, не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_4 твердо став на шлях виправлення та заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Викладене вказує на те, що ОСОБА_4 в повній мірі не довів своє виправлення, засуджений має позитивні зрушення у своїй поведінці, однак період, протягом якого відбулися ці зрушення, є занадто нетривалим, а тому застосування до нього умовно-дострокового звільнення є передчасним.
Таким чином, суд враховуючи дані про особу засудженого ОСОБА_4 , його поведінку за весь період відбування покарання, в томі числі і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, вважає, що встановлені обставини не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці останній довів своє виправленні і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання, а тому в задоволенні подання необхідно відмовити.
На підставі ст. 107 КК України, керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд,
В задоволенні подання Державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1