Справа № 545/4112/25
Провадження № 3/545/1019/25
"08" грудня 2025 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №2 Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №590041, 10.09.2025 о 12:00 год за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно висловлював нецензурну лайку, образи в сторону свої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , чим завдав шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності 13.05.20255 за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання 09.12.2025 ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся про місце, день та час слухання справи шляхом направлення повістки на адресу проживання. З огляду на те, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.3 ст. 173-2 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з ч.1. ст.173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Частиною 2 ст.173-2 передбачено, що особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені, зокрема, в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Так, у судовому засіданні від 20.10.2025 ОСОБА_1 повідомив, що потерпіла ОСОБА_2 проживає разом з ним та його дружиною, час від часу між ними виникають сварки та конфлікти на побутову рівні, при цьому мати ображає його дружину та постійно викликає працівників поліції.
Свідок ОСОБА_4 допитана в судовому засіданні 20.10.2025 повідомила суду, що має часті конфлікти з матір'ю чоловіка ОСОБА_2 з моменту як вони забрали її додому, близько 2 років тому. В день складання протоколу , коли сідок приїхала до дому близько 11:00 порепіла почала скандалити, кричати, що вибижить на вулицю та викличе поліцію. Зазначила що чоловік мати не ображав, а вона постійно говоритьо образливи слова, сварка сталося через те, що мати чоловіка хоче, щоб він покинув дружину.
У судовому засіданні від 17.11.2025 потерпіла ОСОБА_2 повідомила суду, що має сварки з сином через його дружину, яка не хоче аби вона проживала з ними, а він у сварці підтримує її. Зазначила, що невістка тягала її за волосся, а син не заступався та стояв мовчки, а, також, теж кричав на неї.Також зазначила, що вона має поганий слух та майже нічого не чує.
Враховуючи критерій «поза розумним сумнівом», а також пояснення свідка, особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потрепілої та наявні матеріали справи, суд приходить висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства по відношенню до матері шляхом висловлювання нецензурної лайки та образ, належними та допустимими доказами не підтверджується. Натомість, викладені в протоколі обставини та надані суду пояснення вказують на наявність, у даному випадку, сімейного конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Сімейний конфлікт, про який йде мова у матеріалах справи, не охоплюється диспозицією жодної із частин ст.173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, аналізуючи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №590041 від 10.09.2025 який наданий суду у підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, судом встановлено, що у ньому відсутня конкретизація щодо наслідків у вигляді шкоди психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , які могли бути чи були завдані.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не містить всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КупАП, не є достатнім доказом вчинення особою інкримінованого правопорушення та не може бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: С. А. Цибізова