Справа № 531/1332/15-к
Провадження № 4-с/545/5/25
08.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_1 дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),-
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Зазначав, що в провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувають матеріали виконавчого провадження № 60949430 з виконання виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області №531/1332/15-к від 28.12.2019 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ОСОБА_2 борг в сумі 115408,95 грн.
Постановою від 19.02.2020 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 60949340 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а такожкошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику.
На підставі зазначеної постанови державного виконавця арештовано кошти на зарплатний рахунок ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПриватБанк».
Вказував, що даний рахунок є зарплатним, на який надходять кошти виключно у вигляді заробітної плати від військової частини НОМЕР_2 НГУ, де ОСОБА_1 перебував на військовій службі.
В позасудовому порядку через звернення скаржника до органу виконавчої служби питання щодо зняття арешту з вказаного рахунку не вдалося у зв'язкуіз закінченням виконавчого провадження і поверненням виконавчого листа стягувача, через що ОСОБА_1 змушений звернутися з даною скаргою до суду, у якій просить зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) скасувати арешт грошових коштів на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , накладений постановою 19.02.2020 у виконавчому провадженні № 60949340.
Відзив на скаргу державним виконавцем не подано.
У судовому засіданні представник скаржника адвокат Корольов І.М. скаргу підтримав на просив задовольнити в повному обсязі.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що постановою від 19.02.2020 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 60949340 накладений арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику (зворот а.с. 6-а.с. 7).
На підставі зазначеної постанови державного виконавця арештовано кошти на зарплатному рахунку ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 11).
08.12.2023 ОСОБА_1 звертався із письмовою заявою до державного виконавця щодо зняття арешту з коштів, що знаходяться на картковому рахунку у банку, на що 03.02.2025 отримав відповідь за № 6337 про відсутність підстав для зняття арешту, оскільки виконавче провадження закрито у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст.74Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи обов'язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов'язаний дотримуватись Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України«Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1Закону України "Про теплопостачання",статті 18-1Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України"Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи зміни, внесеними згідно із Законом№ 559-IX від 13.04.2020- зміни набирають чинності з дня наступного за днем опублікування, в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеномустаттею 35-1Податкового кодексу з 01.01.2021).
Крім того, за нормами ч.ч. 4, 6, 8 ст. 48 цього Закону на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Як передбаченоч.ч.1,3,4ст.56згаданого Закону,арешт майна(коштів)боржника застосовуєтьсядля забезпеченняреального виконаннярішення. Арештна майно(кошти)боржника накладаєтьсявиконавцем шляхомвинесення постановипро арештмайна (коштів)боржника абопро описта арештмайна (коштів)боржника. Постановапро арештмайна (коштів)боржника виноситьсявиконавцем підчас відкриттявиконавчого провадженнята непізніше наступногоробочого дняпісля виявленнямайна.Арешт накладаєтьсяу розмірісуми стягненняз урахуваннямвиконавчого збору,витрат виконавчогопровадження,штрафів таосновної винагородиприватного виконавцяна всемайно боржникаабо наокремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Крім того,відповідно дост.10 Конвенціїпро заробітнуплату №95 від 01.07.1949,яка ратифікована 31.01.1961,заробітна платаможе статиоб'єктом арешту або передачілише у такій формі йу такихмежах, яківизначено національнимзаконодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Відповідно дост.68ЗУ «Провиконавче провадження»,стягнення назаробітну плату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника звертаєтьсяу разівідсутності вборжника коштівна рахункаху банкахчи іншихфінансових установах,відсутності чинедостатності майнаборжника дляпокриття вповному обсязіналежних достягнення сум,а такожу разівиконання рішеньпро стягненняперіодичних платежів. Заіншими виконавчимидокументами виконавецьмає правозвернути стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника беззастосування заходівпримусового зверненнястягнення на майно боржника за письмовоюзаявою стягувачаабо завиконавчими документами,сума стягненняза якимине перевищуєп'яти мінімальнихрозмірів заробітноїплати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Як передбаченостаттею 70цього Закону,розмір відрахуваньіз заробітноїплати,пенсії,стипендії таінших доходівборжника вираховуєтьсяіз суми,що залишаєтьсяпісля утриманняподатків,зборів таєдиного внескуна загальнообов'язковедержавне соціальнестрахування. Іззаробітної платиборжника можебути утриманоза виконавчимидокументами допогашення уповному обсязізаборгованості: уразі стягненняаліментів,відшкодування шкоди,заподіяної каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров'я абосмертю особи,у зв'язкуіз втратоюгодувальника,майнової та/абоморальної шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діянням,-50відсотків; заіншими видамистягнень,якщо іншене передбаченозаконом,-20відсотків.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди,заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної платив передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Таким чином, аналізуючи обставини справи, суд вважає, що накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку боржника ОСОБА_1 , який призначений для виплати йому заробітної плати, призводить до порушення конституційних прав громадянина, який працює, на оплату його праці, для забезпечення свого існування та утримання, враховуючи, що рахунок, на якому знаходяться зазначені виплати, відноситься до рахунків, на які не може бути накладено арешт та звернено стягнення повністю, відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження». Між тим, в даному випадку, встановлено, що було одночасно накладено арешт на всі кошти, які складаються із зарплати, а також звернуто стягнення на ці ж доходи боржника.
Таким чином, слід визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 ) в АТ КБ «ПриватБанк'для виплати заробітної плати ОСОБА_1 , неправомірними та зобов'язати його зняти арешт з коштів, які містяться на банківському картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», що накладений постановою від 19.02.2020.
На думку суду, враховуючи норми ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», під час виконання виконавчого документу, необхідно здійснити належну перевірку щодо доходів, які отримує боржник, його майнового стану і лише за встановленими обставинами прийняти відповідне рішення.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 76-84, 259, 260, 447-452 ЦПК України,
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) скасувати арешт грошових коштів на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), накладений постановою 19.02.2020 у виконавчому провадженні № 60949340.
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повинен повідомити Полтавський районний суд Полтавської області і не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: Л. І. Стрюк