Справа № 539/4271/25
Провадження № 2/539/1875/2025
09.12.2025
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Гуменюк Г.М.
за участю секретаря судового засідання - Коновал Т.Г.
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернулося до суду з позовом в якому просив суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3889047 від 18.02.2021 у розмірі 18960грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача подано клопотання про витребування інформації у АТ КБ «Приватбанк», а саме: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 *46 ОСОБА_3 ; чи була успішною транзакція, здійснена 18.02.2021 року на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 4000грн, якщо так, то :
-Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний банківський рахунок власника банківської картки № НОМЕР_2 ?;
-Чи проводилася верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 *46?.
Зазначає, що у позивача виникла необхідність витребування доказів, однак вказана інформація становить банківську таємницю, тому наявні причини неможливості самостійно отримати ці докази. Саме цими доказами позивач збирається обґрунтовувати позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив щодо клопотання представника позивача, підтримав подані ним клопотання про витребування позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» оригіналів: правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан»; анкети-заяви на кредит №3889047 від 18.02.2021 року; договору про споживчий кредит №3889047 від 18.02.2021 року з додатками; довідки про ідентифікацію; платіжне доручення 39870441 від 18.02.2021 року; договору про відступлення прав вимоги №68-МЛ від 14.05.2021 року; витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №68-МЛ від 14.05.2021; витяг з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року; акту приймання-передачі Реєстру боржників від 14.05.2021 року до договору про відступлення прав вимоги №68-МЛ від 14.05.2021. Також просить витребувати у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» :
- первинні бухгалтерські документи, котрими підтверджується перерахування коштів відповідачу за спірним кредитом;
- відомості щодо конкретного карткового рахунку та номеру карти на який здійснено перерахування коштів;
- докази направлення відповідачу заявленого в позові одноразового ідентифікатора, за допомогою мобільного телефону чи відповідної послуги за допомогою якої здійснено надсилання;
-інформацію про програмні забезпечення, що використовуються для цілей ідентифікації позичальника, зокрема, хто розробник, на якій підставі фінансові організації використовують ці програмні забезпечення, яким чином підтверджується той факт, що направлення смс дає змогу підтвердити факт ознайомлення позичальника саме з такими умовами договору, які надає позивач до суду;
-докази направлення відповідачу будь-яких смс-повідомлень;
-докази котрі підтверджують, що саме цими смс-повідомленнями було направлено одноразові ідентифікатори;
-докази того що зазначені позивачем одноразові ідентифікатори вводилися в будь-яку електронну систему чи сайти належні кредиторам;
- докази існування сайтів та їх належності кредиторам;
- підтвердження виконання кредиторами умов абз.2 ч.7 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» - пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту;
- підтвердження виконання кредиторами умов абз.3 ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» - інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції;
- підтвердження виконання кредиторами умов ч.11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» - покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
В обґрунтування клопотань зазначено, що подані до суду документи відповідачем не підписувались, не надавались для ознайомлення, та не підписані з боку позивача, подана суду копія викликає обґрунтовані сумніви не лише щодо відповідності оригіналу, але і в існуванні такого оригіналу взагалі, вважає, що у документах наявні сфальсифіковані відомості, має місце недобросовісність позивача, до позову не додано документів, котрими б підтверджувалися підписання договору між сторонами, надання відповідачу кредитних коштів, виконання умов договору, відступленням права вимоги до нового кредитора.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно ч.2 ст.84 ЦПК у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч.1 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ч.5 ст.100 ЦПК України - якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Враховуючи вище викладене, а також необхідність з'ясування всіх обставин справи, неможливість самостійно подати докази позивачем самостійно, так як вказана інформація становить банківську таємницю, тому наявні причини неможливості самостійно отримати ці докази, а витребуваними доказами сторона позивача має намір обґрунтувати підставність заявлених позовних вимог, й існують складнощі в отриманні доказів, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника позивача частково та витребувати вище зазначену інформацію, окрім інформації про проведення верифікації особи власника банківської карти № НОМЕР_2 .
Щодо клопотання представника відповідача про витребування доказів, то у ньому не зазначено обставин, які можуть підтвердити кожен із цих доказів, або аргументів, які він може спростувати, не вжиття представником відповідача заходів для отримання доказів самостійно та не зазначення причин неможливості отримання таких доказів, наявності обов'язку у сторін надання усіх доказів до початку розгляду справи по суті, не надання суду переконливих доказів того, що копії документів, що наявні у матеріалах справи, оригінали яких просить витребувати представник, не відповідають їх оригіналам, та відсутності сумнівів у суду щодо того, що ці копії відповідають оригіналам документів, суд приходить до висновку що клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно із ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 116 ЦПК України способом забезпечення судом доказів є витребування та (або) огляд доказів.
Із врахуванням тих обставин, що суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав та з метою повного та всебічного розгляду вказаної цивільної справи, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази, які мають суттєве значення для розгляду цивільної справи по суті, та вважає за необхідне витребувати інформацію, яка підтвердить або спростує твердження про надання відповідачу кредитних коштів, а саме виписку по рахунку за номером карти № НОМЕР_2 , із зазначенням повного номера вказаної карти, у випадку якщо вона належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за період з 18.02.2021 рокупо 19.02.2021, з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.
Керуючись ст.76, 81, 84, 95,100 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача задовольнити частково.
У задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.
Витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570):
- інформацію чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_2 ОСОБА_3 ;
- інформацію чи була успішною транзакція, здійснена 18.02.2021 року на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 4000грн., та чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний банківський рахунок власника банківської картки № НОМЕР_2 ?
- виписку по рахунку за номером карти № НОМЕР_2 , із зазначенням повного номера вказаної карти, у випадку якщо вона належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) за період з 18.02.2021 рокупо 19.02.2021, з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.
Витребувані інформацію та документи направити на адресу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області до 05.01.2026 року.
В разі неможливості подати інформацію та документи у встановлений строк, повідомити суд протягом п'яти днів з дня отримання ухвали із вказівкою строку коли вони будуть надані.
Попередити про кримінальну відповідальність за ст.382 Кримінального кодексу України за невиконання даної ухвали.
Довести до відома посадових осіб про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, в тому числі штрафу в розмірі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в разі невиконання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Г.М. Гуменюк