532/2950/25
2/532/1517/2025
05 грудня 2025 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Встановив:
02 грудня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, в якій позивачка прохає:
1) встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є між собою двоюрідними сестрою і братом відповідно;
2) визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на:
- земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321882601:01:002:0412, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- транспортний засіб, тип - загальний легковий седан, марки Mitsubishi, модель Lancer, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2 .
Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Однак у позовній заяві не зазначено повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області, якого залучено до справи як третю особу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається в позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Оскільки позивачем заявлено вимоги майнового характеру про визнання права власності на земельну ділянку, житловий будинок з господарськими будівлями і транспортний засіб у порядку спадкування за законом, тому позовна заява повинна містити зазначення ціни позову. Однак у позовній заяві взагалі не вказано ціну позову, а посилання позивачки на те, що позов не містить вимог майнового характеру є помилковим, так як майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Позовна вимога про визнання права власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов'язана з підтвердженням прав на майно.
За змістом частин 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», затвердженим наказом ДП «УКРНДНЦ» від 01 липня 2020 року № 144.
Пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020» передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Усупереч наведених вище вимог законодавства, копії документів, які додані до позовної заяви (для суду, відповідача і третьої особи), не завірені належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно з ч. 1 ст. 318 ЦПК України, в заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
До позовної заяви долучено постанову приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявського Ю.В. від 26 серпня 2024 року № 310/02-31 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні земельну ділянку, житловий будинок і транспортний засіб після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю допустимих для перевірки в нотаріальному порядку доказів родинних відносин та правовстановлюючих документів на зазначене майно.
У позовній заяві зазначено, що матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_4 , а матір'ю ОСОБА_3 ОСОБА_5 , які є між собою рідними сестрами.
Позивачка вказує, що відомості про народження ОСОБА_4 не збереглися в книгах реєстрації актів про народження.
Проте це твердження не підтверджено жодними доказами, зокрема, не надано докази звернення ОСОБА_1 до Кобеляцького відділу ДРАЦС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про отримання чи відновлення документів про народження ОСОБА_4 , за результатами перевірки якої ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з втратою чи не збереженням документів.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання в разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
ОСОБА_1 додала до позовної заяви копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mitsubishi Lancer, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірних земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 5321882601:01:002:0412, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку з господарськими будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак у позовній заяві ОСОБА_1 не зазначає чи наявні в неї оригінали правовстановлюючих документів на спірне рухоме та нерухоме майно; якщо ні, чи можливо їх відновити, отримавши дублікати; в разі дійсної втрати оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно без можливості їх відновлення потрібно надати суду докази на підтвердження цього.
Крім того, необхідно звернути увагу позивачки на коло суб'єктів, які можуть бути відповідачами в справах про визнання права власності на спадкове майно.
Так, ОСОБА_1 пред'явлено позов до відповідача ОСОБА_2 , оскільки 20 липня 2023 року до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявського Юлія Володимировича із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_3 , звернувся неповнолітній ОСОБА_6 , законним представником якого є його мати ОСОБА_2 .
Разом з тим, у позові зазначено, що 04 грудня 2023 року ОСОБА_2 подала приватному нотаріусу Чернявському Ю.В. заяву, в якій вказала, що заява про прийняття спадщини від 20.07.2023 року була подана помилково, ОСОБА_6 не претендує на спадщину, звертатись до суду не спланує та не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину було видане іншому спадкоємцю.
Суддя роз'яснює, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. В справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (постанови Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц, провадження № 61-34234св18; від 19 травня 2020 року в справі № 175/1941/16-ц, провадження № 61-19798св18; від 31 березня 2021 року в справі № 463/4616/18, провадження № 61-20505св19; від 06 жовтня 2021 року в справі № 234/17030/18 провадження № 61-12859св21; від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18, провадження № 61-4523св21).
Згідно статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання ухвали суду.
Позивачу роз'яснюється, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя