Рішення від 09.12.2025 по справі 371/1319/24

Єдиний унікальний № 371/1319/24

Номер провадження № 2/371/132/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Геліч Т.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного в приміщенні суду в м. Миронівка в без виклику сторін цивільну справу за позовом «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (далі ТОВ «Санфорд Капітал») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 20.03.2019 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір № Z62.00606.005050057, відповідно до якого відповідачу відкритий поточний рахунок і надано кредит в розмірі 46200 грн., включаючи витрати на страховий платіж, зі сплатою процентів за ставкою 15,00 % річних строком на 36 місяців до 20. 03.2022. Кредитний договір був підписаний Позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти і «Ідея Банк» від 16.09.2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кош на поточні потреби в сумі 46200,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (за наявності), а Позичальник зобов?язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Згідно з умовами договору кредит надається шляхом зарахування коштів банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком.

У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців.

Згідно з п.1.3., 1.4. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становить 15.00% річних.

Відповідно до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.

Згідно з п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 місячних внесках, згідно з графіком щомісячних платежів.

Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" договір від 20.03.2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 6 026,09 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.

За умовами кредитного договору (п.1.12) позичальник доручив банку та надав ропорядження переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині страхового платежу.

На виконання приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладен едитного договору Банком була доведена до відома Позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, підтверджується власноручним підписом Позичальника під текстом Договору, а також під текстом паспорту споживчого кредиту.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов?язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 46200,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" страховий платіж від імені позичальника в сумі 6 026,09 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахун чальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.

У подальшому Позичальник виконав свої зобов?язання з повернення суми кредиту разом процентними платежами лише частково. Згідно з випискою по рахунку Позичальник за весь строк укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Банку повернув лише 18 974,02 гривень. Останній платіж проведено 20.05.2021. Строк на було надано кредит за Договором сплив 20.03.2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами нараховував штрафні санкції та комісії.

Таким чином, станом на 20.03.2022 сформувалася наступна заборгованість відповідача перед банком:

- за основним боргом в сумі 41 881,28 гривень;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 41 881,28 гривень, що разом становить 62087,07 грн.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ (Фактор)» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до п. 2.1 якого Клієнт відпускає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату. Таким чином, Фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00606.005050057 від 20.03.2019.

29.12.2023 ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23 та «Санфорд Капітал» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості за первинними договорами, у тому числі й до відповідача ОСОБА_1 .

Заборгованість ОСОБА_1 за угодою № Z62.00606.005050057 від 20.03.2019, сформована первісним кредитором АТ «Ідея Банк» станом на 16.11.2023 становить: 41 881,28 грн. - заборгованість за основним боргом; 41 881,28 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; що разом становить 62087,07 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Позивач також просив стягнути судові витрати у справі зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 5200 грн., та витрати на оплату поштового зв?язку.

Суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Копія ухвали була надіслана на адресу сторін, а відповідачу з копією позовної заяви з додатками на адресу місця реєстрації засобами поштового зв?язку.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України).

Суд встановив, що 20.03.2019 року між АТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір № Z62.00606.005050057 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно якої відповідачу відкритий поточний рахунок і надано кредит в розмірі 46200 грн., включаючи витрати на страховий платіж, зі сплатою процентів за ставкою 15,00 % річних строком на 36 місяців до 20. 03.2022. Кредитний договір був підписаний Позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти і «Ідея Банк» від 16.09.2015. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кош на поточні потреби в сумі 46200,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж (за наявності), а Позичальник зобов?язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Згідно з умовами договору кредит надається шляхом зарахування коштів банківський рахунок Позичальника, що відкривається Банком.

У п. 1.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців.

Згідно з п.1.3., 1.4. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становить 15.00% річних.

Відповідно до п.2.5. Кредитного договору нарахування процентів здійснюється два рази місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.

Згідно з п.2.1. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами в 36 місячних внесках, згідно з графіком щомісячних платежів.

Одночасно з укладенням Кредитного договору Позичальник уклав з ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" договір від 20.03.2019 року добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 6 026,09 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування є Банк.

За умовами кредитного договору (п.1.12) позичальник доручив банку та надав ропорядження переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині страхового платежу.

На виконання приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладен едитного договору Банком була доведена до відома Позичальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, підтверджується власноручним підписом Позичальника під текстом Договору, а також під текстом паспорту споживчого кредиту.

Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов?язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 46200,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Життя" страховий платіж від імені позичальника в сумі 6 026,09 гривень, що підтверджується випискою з банківського рахун чальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.

У подальшому Позичальник виконав свої зобов?язання з повернення суми кредиту разом процентними платежами лише частково. Згідно з випискою по рахунку Позичальник за весь строк укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Банку повернув лише 18 974,02 гривень. Останній платіж проведено 20.05.2021. Строк на було надано кредит за Договором сплив 20.03.2022 року. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами нараховував штрафні санкції та комісії.

Таким чином, станом на 20.03.2022 сформувалася наступна заборгованість відповідача перед банком:

- за основним боргом в сумі 41 881,28 гривень;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 41 881,28 гривень, що разом становить 62087,07 грн.

16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ (Фактор)» був укладений договір факторингу № 16/11-23, відповідно до п. 2.1 якого Клієнт відпускає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату. Таким чином, Фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00606.005050057 від 20.03.2019.

29.12.2023 ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з ТОВ «Санфорд Капітал» договір факторингу № 29/12-23 та «Санфорд Капітал» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості за первинними договорами, у тому числі й до відповідача ОСОБА_1 .

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00606.005050057 від 20.03.2019, сформована первісним кредитором АТ «Ідея Банк» станом на 16.11.2023 становить: 41 881,28 грн. - заборгованість за основним боргом; 41 881,28 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; що разом становить 62087,07 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов необхідно підлягає задоволенню з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).

Суд встановив, що кредитний договорів, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем власноручно. До угоди долучені копії документів, які посвідчують особу позичальника.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

У постановах від 05.03.2023 у справі № 910/4518/16, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК Україниправо позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована особа, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належні оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр боржників, докази оплати за договором.

Позивач довів своє правом вимоги до відповідача за кредитним договором № Z62.00606.005050057 від 20.03.2019, долучивши до договорів факторингу розрахункові документи про реальну сплату коштів за придбані у первісного кредитора вимоги та реєстри боржників. До яких включена ОСОБА_1 .

На підтвердження розміру заборгованості надав розрахунок боргу перед первісним кредитором від 16.11.2023, нарахованих відсотків за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 20.03.2019 по 16.11.2023. Усі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснені АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «СОНАТІ» не здійснювали.

Відповідно до вимог частин першої, п'ятої, шостої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов'язань чи контррозрахунок заборгованості не надав, тому позов належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати

У зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача відповідно до частини першої статті 141 ЦПК підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу, то позивач заявив до відшкодування 5200 грн. На підтвердження понесених витрат надав суду договір від 01.04.2024 про надання адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» в особі керуючого партнера Маслюженка М.П. позивачу правничої допомоги, акт приймання передачі від 12.08.2024 про надані послуги.

Фактично послуги адвоката позивачем на час ухвалення судового рішення не оплачені.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України).

Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однак для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

-чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Згідно з актом виконаних робіт до витрат на правничу допомогу, окрім складання позовної заяви (5000 грн), включена послуга проведення юридичного і фінансового аналізу одного боржника (1200 грн).

Враховуючи відсутність від відповідача клопотань в порядку ч.5 ст.137 ЦПК України про зменшення розміру витрат на складання позовної заяви, суд вважає необхідним компенсувати позивачу за рахунок відповідача 5200 грн витрат на правничу допомогу.

Також з відповідача слід стягнути витрати на оплату послуг зв?язку АТ «Укрпошта» відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв?язку.

Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 141, 247, 265, 268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 263, 509,512, 514, 530, 536, 626-628, 639, 1046-1048, 1050 Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z62.00606.005050057 від 20.03.2019 в розмірі 62087 (шістдесят дві тисячі вісімдесят сім) гривень 07 копійок, що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 41 881,28 гривень та заборгованості за нарахованими і несплаченими відсотками і сумі 20 205,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору і 4000 (шість тисяч) гривень витрат на правничу допомогу, на оплату послуг поштового зв'язку в розмірі - 45,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 09.12.2025.

Суддя ТетянаГЕЛІЧ

Попередній документ
132447818
Наступний документ
132447820
Інформація про рішення:
№ рішення: 132447819
№ справи: 371/1319/24
Дата рішення: 09.12.2025
Дата публікації: 11.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Миронівський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (09.12.2025)
Дата надходження: 10.09.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості