Справа № 367/11189/25
Провадження №3/367/3106/2025
Іменем України
09 грудня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Янковому І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП,-
13.09.2025 року ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук продуктами харчування у невстановленому місці, а саме за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона паркування в парку «Центральний»), чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
В судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Постанови суду про примусовий привід ОСОБА_1 виконані не були, оскліьки остання відмовилась їхати до суду, про що надала відповідно письмові пояснення, в яких зазначила, що через сімейні обставини не може з'явитись до суду, тому просила розглянути справу у її відсутність та зазначила, що свою вину у вчиненому правопорушенні визнає.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Разом із тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року, (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Таким чином, оскільки гр. ОСОБА_1 була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 160 КУпАП та про його розгляд в Ірпінському міському суді Київської області, що підтверджується матеріалами справи, однак, до суду, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не з'являлась, в письмових пояснення наданих працівникам поліції зазначила про визнання своєї вини та просила провести розгляд справи у її відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути даний протокол про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП підтверджується наявними документами в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.09.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , копією рішення Ірпінської міської ради № 53/8 від 06.05.2025 року про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь.
У зв'язку з чим, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що їй необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян без конфіскації предметів торгівлі, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 40-1, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму, що становить 17 (сімнадцять) гривень, які необхідно сплатити в дохід держави, без конфіскації предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з дня вручення такої постанови апеляційної скарги.
Суддя: Я.В. Шестопалова