"09" грудня 2025 р. Справа № 363/7329/25
09 грудня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Пчолкіну М.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області та ОСОБА_1 , третя особа - Кабінет Міністрів України, про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння,
встановив:
пред'явлену позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.
Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
За містом ст.ст. 5 та 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативно грошова оцінка земельної ділянки обов'язково проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тощо.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що представником позивача заявлено вимогу про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» земельну ділянку з кадастровим номером 3221886400:36:073:0002, площею 6,4872 га, яка знаходиться на території Пірнівської (Новосілківської) сільської ради Вишгородського району (за межами населеного пункту) в частині площі накладання на земельну ділянку лісового призначення з кадастровим номером 3221886400:36:073:6002.
Позовна вимога про витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру, яка підлягає грошовій оцінці на рівні дійсної вартості спірних земельних ділянок.
Як вбачається із змісту позовної заяви представником позивача визначено ціну позову у розмірі 15 708 грн. 18 коп., на рівні нормативно грошової оцінки згідно витягу із технічної документації з земельних ділянок №НВ-9961878462025 від 27 жовтня 2025 року.
Разом з тим, оскільки предметом позову є витребування земельної ділянки, як об'єкта нерухомого майна, а ціна позову визначається саме її дійсною вартістю, то для належного визначення ціни позову має застосовуватися експертна грошова оцінка, а не нормативна грошова оцінка, яка згідно Закону для цього використовуватися не може.
Проте, експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, яка б відповідала вимогам п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суду не подано, коли вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:073:0002, площею 6,4872 га, в частині яку просить витребувати позивач, вочевидь дійсній вартості спірного нерухомого майна не відповідає.
Відтак враховуючи вказане, позивач в позовній заяві має вказати ціну позову, яка відповідає дійсній (ринковій) вартості спірного майна на день звернення до суду та надати суду експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, вимогу про витребування якої заявлено у позові.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру передбачено справляння судового збору, який становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на час звернення до суду із вказаним позовом становить не менше ніж 3 028 грн. і не більше ніж 1 059 800 грн.
Отже при звернені до суду із цим позовом позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання вказаної позовної заяви у електронній формі із застосування коефіцієнту 0,8%, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відтак, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, висунуті позовні вимоги є недостатньо визначеними, оскільки в позові не визначено площу та межі земельної ділянки 3221886400:36:073:0002 в частині накладення на земельну ділянку 3221886400:36:073:6002, тобто належно не визначено межі, площу та конфігурацію земельної ділянки про витребування якої порушено в позові.
Крім того, всупереч вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України разом з позовом не подано докази - витяг з ДЗК та поземельну книгу щодо кожної із земельних ділянок, які визначають правовий статус земельних ділянок, як об'єктів цивільних прав (ст. 79-1 ЗК України та ст. 38 Закону України «Про державний земельний кадастр».).
Отже, позивачу слід усунути недоліки шляхом подачі уточненої позовної заяви із зазначенням в ній ціни позову, з надсиланням копій позовної заяви з додатками до неї відповідачам та третім особам відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, здійснену в порядку визначеному Законом та чинну на дату подання позовної заяви, доплати судового збору в передбаченому Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі, подавши суду оригінал платіжного документу про це, а також докази, які підтверджують правовий статус кожної із земельних ділянок.
Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України,
ухвалив:
позовну заяву залишити без руху.
Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя