"08" грудня 2025 р. Справа № 363/7175/25
08 грудня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , треті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_2 , Пірнівська сільська рада, про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння,
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача адвоката Зубчук О.Р. надійшла позовна заява Державного спеціалізованого господарського підприємства в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , треті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_2 , Пірнівська сільська рада, про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без руху з наступних підстав.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, а саме:
Згідно з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Разом з тим, судом встановлено невідповідність позовної заяви вказаним вище вимогам, оскільки зазначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна та обчислена на підставі проведеної оцінки станом на 2017 рік. Суд констатує, що визначення ціни позову це обов'язок, а не право позивача.
З позовної заяви та зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є витребування на користь позивача із незаконного володіння відповідача земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:118:0222, площею 0,12 га, яка знаходиться на території Пірнівської сільської ради Вишгородського району.
Витребування земельної ділянки є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його витребування.
З аналізу змісту ст. 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року за №10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України, такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» - процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Між тим, звіту про нормативно-грошову оцінку вартості земельної ділянки станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду до позову не додано, натомість до позовної заяви долучено Витяг №НВ-9984303812025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки, 3221886400:36:118:0222 складає 201,63 гривень.
Суд критично оцінює наданий позивачем витяг про розмір грошової оцінки земельної ділянки площею 0,12 га, оскільки зазначений витяг не містить інформацію про те ким була проведена оцінка, дату проведення оцінки, що позбавляє суд можливості оцінити її актуальність, дійсність та внаслідок правильність визначення позивачем розміру судового збору, що підлягає сплаті при поданні зазначеної позовної заяви за вимоги майнового характеру.
Тож в цьому випадку відповідно до положень ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а саме спірної земельної ділянки станом на дату подачі позовної заяви до суду, для чого позивачу необхідно провести оцінку зазначеного нерухомого майна. Натомість зазначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна та обчислена на підставі проведеної оцінки станом на 2017 рік, що не є актуальною.
Разом з тим, частиною 2 ст. 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Суд, встановивши, що вартість земельної ділянки, яку просить витребувати позивач, вочевидь не відповідає ринковій і доказів ринкової вартості даної ділянки позивач не надав, суд на виконання вимог ч. 2 ст. 176 ЦПК України не позбавлений права визначити суму судового збору, що підлягає сплаті у максимальному розмірі, встановленому законом для вимог майнового характеру.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, розмір яких, з урахуванням прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800 грн).
Отже, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою максимальна ставка судового збору становить 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 059 800 грн.
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме визначити дійсну вартість нерухомого майна, а саме спірної земельної ділянки, станом на дату подачі позовної заяви до суду шляхом здійснення оцінки зазначеного майна та вказану оцінку надати суду, сплативши судовий збір, з урахуванням встановленої оцінкою вартості спірної земельної ділянки, або у разі неможливості провести таку оцінку, сплатити максимальний розмір судового збору що складає 1 059 800 грн, та надати суду квитанцію про сплату судового збору.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 175,177,185, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до ОСОБА_1 , треті особи: Кабінет Міністрів України, ОСОБА_2 , Пірнівська сільська рада, про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Свєтушкіна