Справа № 362/9071/25
Провадження № 2/362/4664/25
27.11.2025 суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про зобов'язання для проведення експертизи електролічильника,
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в якому просить зобов'язати ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» провести експертизу електролічильника за адресою: АДРЕСА_1 ; до проведення експертизи призупинити припинення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 ; Витребувати договір у ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400501881 від 01.01.2019 року; зобов'язати ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» провести перерахунок коштів за електроенергію з урахуванням несправності лічильника.
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
В силу вимог положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №:38/379/20).
Таким чином, в позовній заяві необхідно навести право або інтерес, який позивач просить захистити та визначити спосіб захисту названого права чи інтересу. При цьому позивачу слід зазначити, яким законом або договором передбачено обраний позивачем спосіб захисту його права чи інтересу.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що зі змісту даної позовної заяви не вбачається вимоги позовного характеру до відповідача, як і не зазначені обставини порушення, невизнання або оспорювання прав позивача цією особою.
Під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду.
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право. Вказаний правовий висновок викладено у змісті постанови Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі №139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22).
Спір про право це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Якщо ж, на думку позивача, закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, тоді навести такий спосіб захисту, який би, на думку позивача, не суперечив закону.
За таких обставин, позовна заява не відповідає вимогам ч. 1 ст. 175 ЦПК України. Позивачці слід усунути вказані вимоги шляхом подання позовної заяви в новій редакції з урахуванням вимог ч. 1 ст. 175 ЦПК України, а саме уточнити вимоги яким чином порушуються її права з посиланням на норму Закону та правильно зазначити у прохальній частині спосіб захисту.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В позовній заяві позивачем не зазначено повну назву відповідача та відповідно всіх його ідентифікуючих даних, як це передбачено п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Позивачем також не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджує місцезнаходження відповідача, яке зазначене в позовній заяві та, що відповідач є дійсно є юридичною особою.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Всупереч зазначеній нормі позивачем не зазначені заходи досудового врегулювання спору та не надано доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору, а саме, що вона зверталася письмово до відповідача, а їй було відмовлено у проведенні експертизи письмово.
Позивачка звертаючись до суду з позовними вимогами, в прохальній частині зазначає про витребування доказів.
Згідно з вимогами ч.1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Або звернутися до суду із клопотанням про забезпечення доказів відповідно до вимог ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Всупереч вищезазначених вимог, позивачем подано позовну заяву в прохальній частині якої містяться вимоги про витребування доказів, які не відповідають вимогам ст. 84 ЦПК України або ст. 117 ЦПК України, а тому позивачу потрібно подати самостійне клопотання про витребування доказів або про забезпечення доказів.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі, із поданням самостійного клопотання про витребування доказів.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом
п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про зобов'язання для проведення експертизи електролічильника - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яті днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко