08.12.2025
Справа № 361/9938/25
Провадження № 3/361/3356/25
08 грудня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василенко Т. К., за участю прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області Мольченко О. О., захисника Ярмоленка А. М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу заступником голови Броварської районної ради Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи заступником голови Броварської районної ради Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VII, ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме 23 січня 2024 року взяла участь у голосуванні на засіданні 33 позачергової сесії Броварської районної ради Київської області VIII скликання від 23 січня 2024 року та проголосувала «ЗА» за прийняття рішення «Про затвердження витрат на утримання районної ради та її виконавчого апарату на 2024 рік», яким передбачалось преміювання та встановлення надбавки голові та заступнику голови районної ради в розмірах 50 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про неможливість свого прибуття через зайнятість у проведенні підготовки до засідання чергової сесії у Броварській районній раді по наслідкам закінчення поточного року й інших важливих питань, не заперечила проти розгляду в засіданні поданих захисником від її імені клопотань про допит свідків і долучення доказів.
Проте жодних доказів зайнятості в підготовці до засідання чергової сесії Броварської районної ради Київської області як і дати його проведення до заяви не долучено.
Крім того, ОСОБА_1 вже неодноразово подавались до суду клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин, які судом були задоволені. При цьому враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення надійшла до суду 25 серпня 2025 року, таку поведінку особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, можна розцінити як намагання затягнути розгляд справи з метою уникнення відповідальності.
З огляду на викладене, подана заява особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, свідчить про обізнаність останньої про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Також згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 1-34/2010 (пункти 4.1, 4.2) адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише в випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так суд зазначає, що ОСОБА_1 була повідомлена про місце і час розгляду справи, проте від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яка призначена судом на 08 грудня 2025 року. Заява про неможливість прибути в судове засіданні, до якої не додано жодних доказів, не є тотожною заявою про відкладення такого судового засідання.
За таких обставин, з метою недопущення порушень розумних строків розгляду адміністративної справи, суд вважає за необхідне розглянути справу відносно ОСОБА_1 за її відсутності.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ярмоленко А. М. заперечував проти притягнення його підзахисної до адміністративної відповідальності з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення в її діях, просив провадження у справі на цій підставі закрити, як і встановити строк, коли саме Управлінню стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України стало відомо про вчинене ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор Мольченко О. О. у судовому засіданні вважала вину ОСОБА_1 доведеною в повному обсязі та просила застосувати до останньої адміністративне стягнення у виді штрафу.
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ярмоленка А. М. про допит свідків ОСОБА_2 , уповноваженої особи з питань запобігання і виявлення корупції Броварської районної ради Київської області, яка станом на 11:00 23 січня 2024 року не повідомила керівництво Броварської районної ради про фактичну явку окремих депутатів із запізненням після відкриття сесії і цим самим не вжила заходів по запобіганню дій, що можуть суперечити вимогам Закону України «Про запобігання корупції», та ОСОБА_3 , начальника організаційного відділу Броварської районної ради Київської області, яка реєструючи депутатів та видаючи пульти для голосування не повідомила президію, що вже після відкриття сесії, затвердження порядку денного та регламенту проведення засідання, зареєструвалися ще декілька депутатів, вже перед розглядом питань порядку денного, у справі судом було відхилено.
Так згідно акту службового розслідування Броварської районної ради Київської області від 24 червня 2025 року (а. с. 17) пояснення посадових осіб районної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були надані всім членам комісії та засідання було проведено в їх присутності. В даному акті службового розслідування містяться аналогічні підстави допущення цими особами помилок підрахунку кількості присутніх в залі тим, які наведені в клопотанні захисника про їх виклик до суду. А саме те, що ОСОБА_3 , начальник організаційного відділу Броварської районної ради Київської області, реєструючи депутатів та видаючи пульти для голосування не повідомила президію, що вже після відкриття сесії, затвердження порядку денного, регламенту проведення засідання, зареєструвалися ще депутати, а саме перед розглядом питань порядку денного. ОСОБА_2 , уповноважена особи з питань запобігання і виявлення корупції Броварської районної ради Київської області (станом на 23 січня 2024 року), не повідомила керівництво Броварської районної ради про фактичну явку окремих депутатів із запізненням після відкриття сесії і цим самим не вжила заходів по запобіганню дій, що можуть суперечити вимогам Закону України «Про запобігання корупції».
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Так, згідно з постановою Броварської міської територіальної виборчої комісії Київської області № 73 від 17 листопада 2020 року «Про реєстрацію обраних депутатів до Броварської районної ради на перших виборах депутатів районних рад 25 жовтня 2020 року» ОСОБА_1 визнано обраною як депутатом цієї ради.
Відповідно до рішення Броварської районної ради Київської області № 5-1-VIII від 24 листопада 2020 року «Про обрання заступника голови Броварської районної ради VIII скликання» ОСОБА_1 обрано заступником голови цієї ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
На підставі ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчується в день першої сесії ради нового скликанні.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.
Отже, необхідною умовою набуття особою повноважень заступника голови районної ради є одночасна наявність у цієї особи статусу депутата районної ради, який є невід'ємною складовою статусу заступника голови цієї ради.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи заступником голови Броварської районної ради Київської області та одночасно депутатом цієї ж ради, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України № 1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією.
23 січня 2024 року голова Броварської районної ради Київської області на засіданні 33-ої позачергової сесії поставив на голосування проект рішення «Про затвердження витрати на утримання районної ради та її виконавчого апарату на 2024 рік», яким також передбачалось преміювання та встановлення надбавки голові та заступнику голови районної ради в розмірах 50 %. При цьому, ОСОБА_1 та голова Броварської районної ради повідомили про конфлікт інтересів.
За результатами поіменного голосування 33-ої позачергової сесії Броварської районної ради VIII скликання від 23 січня 2024 року за зазначений проект рішення проголосували 24 депутати, в тому числі в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» заступник голови районної ради ОСОБА_1 , проти - 1 депутат.
За результатами голосування рішенням Броварської районної ради від 23 січня 2024 року № 353-33 позач.- VIII установлено заступнику голови районної ради надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислуги років. Також, згідно з цим рішенням вирішено виплачувати заступнику голови районної ради щомісячну премію у розмірі 50 % до посадового окладу з урахуванням встановлених надбавок і доплат.
У ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено особливий порядок врегулювання конфлікту інтересів, зокрема і у заступника голови районної ради, під час участі у засіданнях відповідної ради. Так, для врегулювання конфлікту інтересів ,який виникає під час участі у засіданні ради, потрібно: самостійно публічно повідомити про конфлікт інтересів (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради), не брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішення (у зв'язку з яким виник конфлікт інтересів) відповідною радою. Виняток - якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.
Сесія ради є повноваженою, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Відповідно до протоколу засідання від 23 січня 2024 року голова районної ради повідомив, що в залі зареєструвались 24 депутати, й відкрив засідання 33-ої позачергової сесії Броварської районної ради VIII скликання. При цьому, в протоколі засідання зазначено, що на засіданні були присутніми 25 депутатів.
Згідно з п. 3 ст. 1 Регламенту Броварська районна рада VIII скликання складається зі 42 депутатів.
Таким чином, більшість депутатів від загального складу Броварської районної ради VIII скликання становить 22 депутати, а тому неучасть голови районної ради та його заступника ОСОБА_1 не призводила до втрати повноважності відповідної ради.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 даного Закону, зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як убачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
За встановлених обставин заступник голови Броварської районної ради Київської області ОСОБА_1 , взявши участь у голосуванні по питанню «Про затвердження витрат на утримання районної ради та її виконавчого апарату на 2024 рік», мала реальний конфлікт інтересів у голосуванні.
Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 3904 від 20 серпня 2025 року; копією розпорядження Броварської районної ради Київської області № 39 від 12 червня 2025 року «Про проведення службового розслідування» з додатком; копією акта службового розслідування Броварської районної ради Київської області від 24 червня 2025 року; копією розпорядження Броварської районної ради Київської області № 43 від 27 червня 2025 року «Про результати службового розслідування»; матеріалами висновку Національного агентства з питань запобігання корупції про виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, вчиненого заступником голови Броварської районної ради Київської області ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП з додатками.
Обставини, зазначені в акті службового розслідування Броварської районної ради Київської області від 24 червня 2025 року (а. с. 17), а саме пояснення посадових осіб районної ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не звільняють та не зменшують відповідальність ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Разом із цим, суддя не може погодитися з позицією уповноваженої особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є день складання протоколу, тобто момент встановлення всіх необхідних ознак складу правопорушень, оскільки чинне законодавство жодним чином не пов'язує момент фіксації правопорушення у протоколі з моментом, коли особі стало відомо (чи могло бути відомо) про вчинення адміністративного правопорушення.
Сам факт виявлення адміністративного правопорушення не є тотожнім факту складання протоколу. Це різні юридичні факти: виявлення факту адміністративного правопорушення це отримання органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу, відомостей про вчинення такого правопорушення та особу, яка його вчинила. В той час як складання протоколу про адміністративне правопорушення є процесуальним наслідком факту виявлення, - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення.
Тобто, момент виявлення адміністративного правопорушення та його фіксування в результаті заходів, проведених уповноваженим органом (посадовою особою), спрямованих на встановлення обставин справи про адміністративне правопорушення, є двома різними юридичними фактами.
Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 10 липня 2020 року в справі № 420/647/19 та від 14 серпня 2018 року в справі № 166/46/17.
З досліджених судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 18 червня 2025 року листом Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції № 37-03/52662-25 скеровано до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (а. с. 23) висновок про виявлення ознак вчинення заступником голови Броварської районної ради Київської області ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке перебачено ч. 2 ст. 172-7 КУПАП, яке вказаним органом отримано 20 червня 2025 року (вх. № 46158-2025). На підставі ч. 7 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Отже, з урахуванням наведеного, моментом виявлення правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , слід вважати 20 червня 2025 року як дату надходження до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відомостей про вчинення такого правопорушення та особу, яка його вчинила.
Ключовим фактором, який впливає на перебіг строків накладення стягнення, є момент його виявлення, а збирання доказів на підтвердження адміністративного правопорушення не відтерміновує початку цього строку. Можливість відновлення або поновлення цих строків КУпАП не передбачає.
З огляду на встановлені факти, на переконання судді, є помилковим вважати моментом виявлення вчиненого правопорушення день складання протоколу. З моменту отримання уповноважений орган мав об'єктивну можливість зібрати відповідні докази та скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення в найкоротший строк. Втім, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений лише 20 серпня 2025 року.
При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу.
Керуючись п. 2 ст. 24, ст. 27, 40-1, ч. 2 ст. 172-7, ст. ст. 283-284, 287, 291, 298-299 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Броварський міськрайонний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя Т. К. Василенко