про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року справа № 580/13415/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/13415/25 за позовом ОСОБА_1 (в матеріалах позову зазначена представником позивача) ( АДРЕСА_1 ) до в.о. начальника Другого відділу ДВС м. Черкаси Олексієнко Оксани Сергіївни (проспект Хіміків 50, м. Черкаси, 18601), заступника начальника Другого відділу ДВС м. Черкаси Бельтюкової Валерії Олександрівни (проспект Хіміків 50, м. Черкаси, 18601, код ЄДРПОУ 6157425) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.
03.12.2025 вх.№60254/25 позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, де просить:
- зупинити судом стягнення коштів на підставі виконавчого документу до розгляду питання по суті;
- зробити довідку ОСОБА_2 скільки коштів стягнуто раніше з рахунку ОСОБА_3 на погашення боргу та всю суму повернути на рахунок, з якого вони зняті;
- повторно ОСОБА_4 скерувати листи на місце роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 для припинення стягнення з заробітної плати по виконавчим провадженням на користь ТЕЦ до вирішення питання по суті;
- вивчити ОСОБА_4 як нараховуються та стягуються кошти із заробітної плати боржника.
Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід стосовно дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням судочинства (позиція Верховного Суду у постанові від 2 жовтня 2024 року у справі №372/3733/22).
Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (п.28 у постанові ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 580/4217/24 ЄДРСР 122226765).
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Представник позивача стверджує: постанова порушує права позивача як сторони виконавчого провадження, проте про яке порушене право йдеться у позові не зазначено усупереч вимог п.5, п.9 ч.5 ст.160 КАС України.
У матеріалах адміністративного позову зазначений позивач ОСОБА_1 , проте додатки містять довіреності щодо уповноваження Рогової Т.М. представляти інтереси ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що не визначені учасниками спору як позивачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Усупереч ч. 1 ст. 5 КАС України вимоги сформовані до в.о. начальника Другого відділу ДВС м. Черкаси Олексієнко Оксани Сергіївни, заступника начальника Другого відділу ДВС м. Черкаси Бельтюкової Валерії Олександрівни без зрозумілого формулювання у контексті способу захисту порушеного права якого/яких ПОЗИВАЧІВ.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлений у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3028 грн.
Позивач має надати суду доказ сплати судового збору у сумі 1211.20 грн за кожну сформовану вимогу немайнового характеру на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від сплати судового збору.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).
Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України, п.4 ч.5 ст.160 КАС України позивач сформував вимоги до особи і визначив найменування відповідача, яке не відповідає реєстраційним даним згідно з кодом в ЄДРПОУ.
ВПВС у справі № 640/2475/19 висновує: визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Виконавчий лист виданий Придніпровським районним судом м.Черкаси, у позовній заяві не йдеться про індивідуальний акт про стянення виконавчого збору, тому має бути обгрунтування щодо обрання належного суду у спірних правовідносинах з наданням на виконання ч.7 ст.161 КАС України індивідуального акта.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи. Відповідно до висновку Верховного Суду у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії ЧИ бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16 висновує: під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У додатку до позовної заяви без опису і без зазначення кількості аркушів кожного додатка надані копії документів усупереч вимог ч.2 ст.94 КАС України та ДСТУ.
Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів) у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали.
Позивачем/представником позивачів недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позовної заяви із правильним найменуванням відповідача/відповідачів з дотриманням п.2 ч.5 ст.160 КАС України; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким відповідачем; надання доказів на підтвердження протиправності індивідуального акта відповідача; доказ сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру до кожного з відповідачів кожним позивачем та обгрунтування обєднання вимог у публічно-правовому спорі; доказів на підтвердження отримання постанови про відкриття виконавчого провадження; редакції позовної заяви в контексті ч. 1 ст. 5 КАС України та із описом додатків із зазначенням кількості аркушів; виконання ч.7 ст.161 КАС України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали надіслати Роговій Тетяні Миколаївні.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА