Справа № 560/9784/25
іменем України
09 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Хмельницький області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДСНС України у Хмельницький області, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області при наданні довідки ОСОБА_1 про заробітню плату за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС в якій неврахована премія, оплата праці у понаднормові години, у святкові та вихідні дні;
2. Зобов'язати Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області надати довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС, врахувати премію, оплату праці у понаднормові години, у святкові та вихідні дні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 травня 2025 року звернувся до Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області із заявою про надання довідки про заробітну плату за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС.
20 травня 2025 року відповідач надіслав відповідь на заяву позивача про надання довідки та саму довідку від 20 травня 2025 року № 400.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не врахував при підготовці довідки Постанови Уряду, з яких знято гриф "таємно", та "Для службового користування", які регламентували порядок оплати праці у 30-ти км зоні відчуження, а саме:
- постанову ЦК КПРС, BP СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року та постанову Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за №153/10 - 43 від 07.05.1986 року (збільшити тарифну ставку на 100%);
- розпорядження РМ СРСР № 964 рс від 17.05.1986 року (3-х, 4-х, 5-ти кратна оплата праці);
- постанову РМ СРСР і ВЦРПС за № 665-195 від 05.06.1986 року та постанову РМ УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10.06.1986 року;
- постанова РМ УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10.06.1986 року (оплата праці у вихідні у 2-х кратному розмірі).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 02.12.2025 суд витребувати у Головного управління ДСНС України у Хмельницький області належним чином засвідчені копії:
- первинних документів, на підставі яких складено довідку про заробітну плату ОСОБА_1 від 20.05.2025 №400;
- наказів, на підставі яких за місцем роботи ОСОБА_1 , за посадою начальника караула, за період з 09.05.1986 по 23.05.1986 встановлювалися: премія, оплата за понаднормові години, оплата у святкові та вихідні дні (у разі їх наявності).
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що будь-якого іншого способу розрахунку середньоденної тарифної ставки для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, крім Положення про грошове утримання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 19 березня 1984 року №090, іншими законодавчими нормативними актами не передбачалось. Довідкою №400 від 20.05.2025 року, яка видана Позивачу за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 09 травня по 23 травня 1986 року підтверджується отримання заробітної плати в розмірі 312,3 крб. із застосуванням кратності 3. При цьому, докази отримання Позивачем інших виплат матеріали справи не містять. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
06 травня 2025 року звернувся до Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області із заявою про надання довідки про заробітну плату за роботу по ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС.
20 травня 2025 року відповідач надіслав відповідь на заяву позивача про надання довідки та саму довідку від 20 травня 2025 року № 400.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не врахував при підготовці довідки Постанови Уряду, з яких знято гриф "таємно", та "Для службового користування", які регламентували порядок оплати праці у 30-ти км зоні відчуження, а саме:
- постанову ЦК КПРС, BP СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року та постанову Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за №153/10 - 43 від 07.05.1986 року (збільшити тарифну ставку на 100%);
- розпорядження РМ СРСР № 964 рс від 17.05.1986 року (3-х, 4-х, 5-ти кратна оплата праці);
- постанову РМ СРСР і ВЦРПС за № 665-195 від 5.06.1986 року та постанова РМ УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10.06.1986 року;
- постанова РМ УРСР і УРРПС за № 207-7 від 10.06.1986 року (оплата праці у вихідні у 2-х кратному розмірі).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 10 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 цього Порядку).
Згідно статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. При цьому розмір отриманої заробітної плати, зазначений у довідці, має відповідати первинним документам, на підставі яких ця довідка видається.
Після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги таких нормативно-правових актів: розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964; постанови Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 № 524-156; розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031; постанови Ради Міністрів СРСР від 05.06.1986 № 655-195; постанови Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 № 207-7 та інші.
У вказаних нормативно-правових актах йде мова про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Так, пунктом 1 постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07.05.1986 № 524-156 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції" передбачались виплати військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.
Розпорядженнями Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964-рс "Про виділення Міненерго СРСР додаткових фондів заробітної плати" дозволено керівникам міністерств і відомств, які брали участь у ліквідації аварії, за згодою представника урядової комісії проводити у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих роботах у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах.
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031-рс поширено порядок та умови підвищеної оплати праці, передбачені розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964, на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ.
Грошове забезпечення особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, що виконували службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, здійснювалося на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та МВС УРСР, зокрема наказів МВС СРСР від 11.05.1986 № 0130, від 17.05.1986 № 0149, від 30.06.1986 № 0189 та інших.
Абзацом 1 пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 № 0149 "Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" на виконання зазначених розпоряджень міністру внутрішніх справ Української РСР було дозволено за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, які зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у ІІІ зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні у 4-кратному розмірі, у І зоні у 3-кратному розмірі.
Абзацом 2 пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку і розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І ІІІ зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам також окладів за військовим і спеціальним званням.
Надбавки за вислугу років та інші надбавки нараховувалися за основним місцем служби.
Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7) надано право керівникам міністерств і відомств та їх заступникам здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на роботах у третій, другій і першій зонах небезпеки, відповідно в чотирьох, трьох і двократному розмірах понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої за основним місцем роботи.
Отже, після прийняття розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 робота працівників оплачувалась у кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки за місцем роботи, без застосування підвищених тарифів та подвійного посадового окладу та окладу за спеціальними званнями згідно постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07.05.1986 № 524-156.
Відтак, вказані нормативно-правові акти не застосовуються одночасно, оскільки розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 для визначення зон небезпеки на території зони відчуження вводить нові умови оплати праці, замість попередніх, встановлених Постановою від 07.05.1986 № 524-156.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.02.2022 у справі № 810/1198/17.
Звідси, нарахування грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження військовослужбовців, рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводилось відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1031 від 23.05.1986 та листа Державного комітету УРСР з праці № 136с від 23.09.1986 "Про порядок матеріального забезпечення призваних на збори військовозобов'язаних".
Зазначеними нормативно-правовими актами передбачено, що оплата фактично відпрацьованого часу (включаючи вихідні і святкові дні) у відповідних зонах небезпеки повинна проводитись виходячи із розрахункової денної тарифної ставки (посадового окладу), що враховується із тарифної ставки (посадового окладу) за даний місяць, поділеної на календарну кількість днів цього місяця.
Додаткова оплата днів роботи, що припадають по календарю на вихідні та святкові дні, не проводиться.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для нарахування, виплати та включення у довідку про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження подвійної заробітної плати.
Відповідна довідка видається відповідачем на підставі архівних даних, які не містять відомостей щодо нарахування та виплату позивачу посадового окладу та окладу за військове звання у кратному розмірі.
Крім цього, відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України № 924/0/14-12/20 від 27.01.2012 норми КЗпП УРСР на працівників органів внутрішніх справ не поширювалися, в тому числі й щодо режиму робочого часу, додаткової оплати за роботу у вихідні, святкові і неробочі дні, надурочні і нічні години тощо.
Таким чином, відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження з урахуванням оплати у подвійному розмірі за роботу у вихідні, святкові, надурочні дні.
Щодо премії за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то її виплата чинними на той час нормативно-правовими актами не передбачалась і могла виплачуватися лише відповідно до прийнятих у відомстві положень з питань преміювання.
На момент проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ діяв наказ МВС СРСР № 090 від 19.03.1984 "Про затвердження Положення про грошове утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ".
Зазначеним Положенням не установлювалося преміювання осіб рядового і начальницького складу, а також виплати за роботу у вихідні, святкові дні та нічний час.
Відповідно пункту 1 постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 07.05.86 № 153/10-43 працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, винагороди і заохочення нараховуються відповідно до діючих положень.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно до абз. 4 п. 1 постанови РМ СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 (абз. 4 п. п. 1 п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 207-7 від 10.06.1986) у відповідних зонах небезпеки в 4-, 3-, 2- кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Пунктами 4 та 5 постанов Ради Міністрів Української РСР № 207-7 від 10.06.1986 та Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986, робітникам підприємств, організацій, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, установлено додаткову оплату праці за роботу у нічний час в розмірі 35% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час та максимальний розмір премії 60 % тарифної ставки, а також право залучати робітників на роботи в вихідні та святкові дні з оплатою праці в подвійному розмірі.
Згідно з постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно до діючих на підприємстві систем преміювання.
Отже, якщо до поїздки працівника в зону відчуження або після його повернення роботодавець нараховував премію за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, то її розмір повинен був визначатися на підставі положення, що діяло на підприємстві на момент відрядження.
Постанова Укрпрофради № 207-7 дозволяла керівникам підприємства встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць.
Отже, якщо премія за період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії ЧАЕС не нараховувалась та не виплачувалась, право на її включення до довідки про заробітну плату відсутнє.
Таким чином, вимога позивача про включення у спірну довідку доплати-премії за задоволенню не підлягає.
Пункт 2 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 дозволяв міністерствам і відомствам виплачувати працівникам, в тому числі військовослужбовцям військових частин і органів КДБ СРСР, військовозобов'язаним, призваним на збори, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, направленим на роботи, зазначені у пункті 1 цієї постанови, добові в розмірі 3 руб. 50 коп.
Отже, міністерствам і відомствам було надано право (а не обов'язок) виплачувати певним категоріям осіб добові у зазначеному розмірі.
Проте в матеріалах справи відсутні відомості щодо нарахування та виплати позивачу таких добових, що свідчить про відсутність підстав для їх включення відповідачем у спірну довідку.
Таким чином, під час оформлення та видачі позивачу довідки №400 від 20.05.2025 про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, і прав та інтересів позивача не порушив.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених у справі обставин у задоволенні вимог адміністративного позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Хмельницький області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДСНС України у Хмельницький області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29008 , код ЄДРПОУ - 38662200)
Головуючий суддя В.К. Блонський