08 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/16240/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., ознайомившись з матеріалами справи №440/16240/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Горького" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Горького" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, в якому просила суд:
визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації - 21.09.2023 о 15:53:36, індексний номер 1005671270006000287, Клімова О.В., Приватний нотаріус.
визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації - 19.12.2023 о 14:17:46, індексний номер 1005671120007000287, Клімова О.В., Приватний нотаріус.
визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: державна реєстрація створення юридичної особи в результаті перетворення - 19.12.2023 о 14:48:42, індексний номер 1005691450000001227, Клімова О.В., Приватний нотаріус.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши позовну заяву, суд встановив з наведених самим позивачем відомостей, що в обґрунтування позовних вимог покликався на те, що державна реєстрація припинення юридичної особи та створення нової в результаті перетворення вчинена на підставі документів, які не відповідають вимогам, які ставилися чинним на такий час законодавством, у зв'язку з чим, будучи правонаступником припиненого Колективного сільськогосподарського підприємства "ім.Горького", Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Горького" як новостворена особа в результаті перетворення звернулось до суду з наведеними вище позовними вимогами.
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.».
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Горького"" вважає, що суб'єкт владних повноважень з порушенням визначеної законодавством процедури вніс запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи Колективного сільськогосподарського підприємства "ім.Горького", і в результаті цих дій було порушено права Позивача, як правонаступника.
Окрім того, однією із позовних вимог є вимога про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни: державна реєстрація створення юридичної особи в результаті перетворення, тобто реєстраційної дії про створення ТОВ "КСП "ім.Горького", а саме - позивача по цій справі.
Позивач не зазначає як саме наведене ним позовна вимога, в частині скасування державної реєстрації створення його як юридичної особи, захистить його права і не називає яке конкретне його право має поновитися таким способом захисту але є очевидним, що задоволення такої позовної вимоги фактично призведе до вирішення питання про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції, зокрема ТОВ "КСП "ім.Горького".
Велика Палата Верховного Суду вже розглядала справи, правовідносини в яких є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Зокрема у постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду у дійшла таких висновків:
«Відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 18 Закону №755-IV в редакції, чинній на момент внесення запису, та статтею 10 цього ж Закону у чинній редакції встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. В той же час, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 41 Закону №755-IV в редакції, чинній на момент внесення запису до ЄДР; пункт 2 частини першої статті 25 цього ж Закону у чинній редакції).
Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.
Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції.
Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.».
В подальшому, вказаний підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.02.2019 у справі №462/2646/17, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 та Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі №808/578/18, від 18.04.2019 у справі №813/3146/16, від 31.07.2019 у справі №805/3182/16-а, від 06.08.2019 у справі №825/529/16, від 18.10.2019 у справі №826/8586/18, від 12.03.2021 у справі №826/3554/18, від 23.09.2021 у справі №826/28022/15.
Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про необхідність її вирішення в порядку господарського судочинства.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25 вересня 2023 року у справі №813/348/18.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись статтями 19, 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №440/16240/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Горького" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Клімової Олени Володимирівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г. Ясиновський