Справа № 420/24461/25
09 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
22 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач, з урахуванням заяви про виправлення технічної помилки у тексті позовної заяви від 20.08.2025, просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2025 №12985155/45044446;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №80 від 15.06.2024;
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2025 №12985156/45044446;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №86 від 30.06.2024.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН», зареєстровано 21.11.2022, основним видом економічної діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).
Як вказано у позові, 15.06.2024 товариством виписано податкову накладну №80 на суму 399 356.14грн., а 30.06.2024 року - податкову накладну №86 на суму 130 521.18 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА», код ЄДРПОУ 44954219.
В подальшому, позивач отримав квитанції про зупинення реєстрації означених податкових накладних з підстави того, що обсяг постачання товару/послуги 52.10 (примітка - код УКТЗЕД), перевищує величину залишку, визначеного, як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій.
У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.
За твердженням представника позивача, позивачем направлені пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковими накладними. Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам, і Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Комісія) були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
На переконання представника позивача, спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.
Так, як вказує представник позивача, означені спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Однак, як стверджує представник позивач, зазначені рішення не містять обґрунтування у чому саме полягають порушення законодавства у складених документах. У розділі додаткової інформації (де згідно форми рішення мають бути перераховані конкретні документи) вказано формулювання, яке стосується питання рішення про невідповідність платника податків критеріям ризиковості і взагалі не стосується реєстрації податкової накладної
На переконання представника позивача, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом та те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав підстав для відмови у реєстрації податкових накладних
Стислий виклад заперечень відповідача.
18 серпня 2025 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву.
У відзиві, зокрема вказано, що Головне управління ДПС в Одеській області, не погоджуються з доводами позивача.
Так, представник відповідача зазначає, що, відповідно до фактичних обставин справи, позивач засобами електронного зв'язку направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №80 від 15.06.2024, №86 від 30.06.2024, виписані на адресу ТОВ «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТІКА» на загальну суму - 529 8777, 32 грн. Реєстрацію означених податкових накладних зупинено з таких підстав: обсяг постачання товару/послуги 52.10 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У зв'язку з зупиненням реєстрації податкових накладних, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Представник відповідача зазначає, що, на виконання п. 11 Порядків №1165, позивачем було подане до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Разом з повідомленням №2 від 12.06.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.06.2024 та 30.06.2024, позивачем надано 17 додатків
За твердженням представника відповідача, серед наданих на розгляд Комісії документів разом з Повідомленням №2 від 12.06.2025 року відсутній рахунок на оплату, який є підставою для здійснення оплати відповідно до п. 6.4. п. 6 Договору. Також в повідомленні №2 від 12.06.2025 року не було надано банківських документів для підтвердження руху коштів по рахунку позивача; відсутні видаткові накладні; платіжні інструкції.
Представник відповідача також звернув увагу, що оборотно-сальдова відомсть по рахунку 361 за червень 2024 - серпень 2024, оборотно- сальдова відомсть по рахунку 631 за червень 2024 - завірені неналежним чином.
За твердженням представника відповідача, позивачем в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно- сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо Плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети).
Отже, за висновком представника відповідача, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства.
Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області прийняті рішення №12985155/45044446 від 17.06.2025, №12985156/45044446 від 17.06.2025 2024 про відмову в реєстрації податкових накладних №80 від 15.06.2024, №86 від 30.06.2024.
Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні з приводу ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» були прийняті у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Підсумовуючи наведене у відзиві, представник відповідача вважає, що комісією Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі наданих ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» документів, були правомірно винесене рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №80 від 15.06.2024; №86 від 30.06.2024
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 01.08.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі та встановив учасникам справи строки для надання заяв по суті.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, з відзивом відповідача на позовну заяву та наданими ним доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (далі - Товариство, позивач) зареєстровано 21.11.2022, перебуває на обліку в Головному управління ДПС в Одеській області, основний вид економічної діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21). Серед інших видів економічної діяльності товариства, зокрема міститься 52.10 - складське господарство.
Згідно з повідомленнями про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) від 15.11.2023, від 21.12.2022 року, 26.04.2023 та від 15.11.2023, позивач має у своєму користуванні такі об'єкти нерухомості та спеціальну техніку:
нежитлове приміщення загальною площею 45,8 кв.м., яке використовується для розміщення офісного приміщення, та огороджену територію для розміщення автотранспортних засобів площею 2000 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, Балтська дорога, 6-А. Означені об'єкти нерухомого майна використовується позивачем на підставі Договору оренди нежитлових приміщень від 21.11.2022 №1-21.11/22, укладеного з ФОП ОСОБА_1 ;
складські приміщення загальною площею 900 кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, Балтська дорога, 6-А, які використовується позивачем на підставі Договору оренди нежитлових приміщень від 25.10.2023 №1-25.10/23, укладеного з ФОП ОСОБА_1 . Призначення складських приміщень - для розміщення зернових культур різних типів;
автотранспортні засоби та спеціальна техніка, зокрема навантажувач телескопічний, зерносушарка, сталевий резервуар для зберігання ПММ, ваги автомобільні тензометричні.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.02.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (Зерновий склад) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» (Поклажодавець) укладено договір зберігання сільськогосподарської продукції №4-01.02/24 (далі - Договір №4-01.02/24)
Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору №4-01.02/24, Поклажодавець передає на зберігання Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур (надалі - «Продукція», «Зерно»), а Зерновий склад зобов'язаний прийняти Продукцію на зберігання на умовах, визначених цим Договором, та повернути його Поклажодавцеві шляхом доставки на територію ДП Одеський морський торговельний порт.
Предметом цього Договору є комплекс послуг, що надаються Зерновим складом з приймання, зважування, проведення лабораторних досліджень якості, і зберігання зернових, зернобобових та олійних культур, що надійшли від Поклажодавця/контрагентів Поклажодавця, забезпечення їх збереження, відпуск та доставка до місця перевантаження, на умовах оплати Поклажодавцем наданих Зерновим складом послуг.
Згідно з п.2.4. Договору №4-01.02/24, продукція передається Поклажодавцем/контрагентами Поклажодавця на зберігання і приймається Зерновим складом за адресою: товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН», Україна, 65042, Одеська область, м.Одеса. Балтська дорога, 6а.
Пунктом 6.1. Договору №4-01.02/24 передбачено, що Поклажодавець зобов'язується оплачувати вартість наданих послуг, згідно рахунків та Актів наданих послуг.
Факт виконання послуг за цим Договором підтверджується наданими Актами здачі-приймання виконаних робіт, які Поклажодавець або його уповноважена особа повинна підписувати. Зерновий склад залишає за собою право направити Акт(и) здачі-приймання виконаних робіт Поклажодавцю у друкованому вигляді поштою або за допомогою програми M.E.Doc. В разі направлення акту поштою або за допомогою програми M.E.Doc. Поклажодавець повинен підписати та повернути акт протягом 3-х календарних днів з моменту отримання (п.6.6 Договору №4-01.02/24).
Відповідно до акта №1 приймання-передачі від 28.04.2024, Поклажодавець передав, а Зерновий склад прийняв на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію: 2806,24 т (дві тисячі вісімсот шість тон 240 кг) сої.
Зберігання зазначеної продукції підтверджено також реєстром №1 зберігання продукції від 15.06.2025, яким, зокрема також визначено кількість днів та вартість послуг зберігання. За означеним реєстром, сторони узгодили загальну вартість зберігання 2806,24 т сої у розмірі 399,356,14 грн.
В подальшому, між товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» підписано Акт надання послуг від 15.06.2024 №80, відповідно до якого товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (Зерновий склад) надано послуги товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» (Поклажодавець) зі зберігання сільськогосподарської продукції на підставі Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №4-01.02/24 від 01.02.2024 на загальну суму 399356,14 грн, в тому числі ПДВ 20% - 66559,36 грн.
За умовами п. 6.1 Договору №4-01.02/24, ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» 15.06.2024 сформувало та виставило рахунок на оплату №80 від на загальну суму 399356,14 грн, в тому числі ПДВ 20% - 66559,36 грн.
Згідно з банківською випискою від 28.06.2024, ТОВ «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» 27.06.2024 здійснило оплату за зберігання згідно з договором №4-01.02/24 вiд 01.02.24, на загальну суму 399356,14 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 66559,36 грн.
Матеріалами справи також підтверджено, що між ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» та ТОВ «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» підписано Акт надання послуг від 30.06.2024 №86, відповідно до якого товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (Зерновий склад) надано послуги товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» (Поклажодавець) зі зберігання сільськогосподарської продукції на підставі Договору складського зберігання сільськогосподарської продукції №4-01.02/24 від 01.02.2024 на загальну суму 130521,18 грн, в тому числі ПДВ 20% - 21753,53 грн.
За умовами п. 6.1 Договору №4-01.02/24, ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» 30.06.2024 сформувало та виставило рахунок на оплату №86 на загальну суму 130521,18 грн, в тому числі ПДВ 20% - 21753,53 грн.
Згідно з банківською випискою від 21.08.2024, ТОВ «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» 16.08.2024 здійснило оплату за зберігання згідно з договором №4-01.02/24 вiд 01.02.24, на загальну суму 395919,87 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 65986,65 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що, за вказаними господарськими операціями, за датою відповідного акта надання послуг, позивач склав такі податкові накладні:
№80 від 15.06.2024 на загальну суму 399356,14 грн, в тому числі ПДВ 20% - 66 559,36 грн;
№86 від 30.06.2024 на загальну суму 130521,18 грн, в тому числі ПДВ 20% - 21753,53 грн.
Означені податкові накладні направлені позивачем до ЄРПН для їх реєстрації
Суд встановив, що 28.06.2024 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 15.06.2024 №80. У квитанції зазначено: обсяг постачання товару/послуги 52.10, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.3858%, "Рпоточ"=2478948.17 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18 липня 2024 року позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.06.2024 №86. У квитанції зазначено: обсяг постачання товару/послуги 52.10, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.3438%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В означених квитанціях запропоновано надати загальний перелік документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до матеріалів справи, позивач надав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН /РК, реєстрацію яких зупинено, №2 від 12.06.2025, додатком до якого є відповідні пояснення та копії документів у загальній кількості додатків - 17.
У поданих поясненнях(позивач детально описав господарську операцію щодо якої склав податкові накладні №80 від 15.06.2024 та №86 від 30.06.2024 та долучив перелік необхідних документів, що підтверджують реальність господарських операцій зі зберігання сільськогосподарської продукції, в тому числі відомості щодо наявності матеріально-технічної бази та трудових ресурсів.
За результатами розгляду наданих документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято такі рішення:
№12985155/45044446 від 17.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.06.2024 №80 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій;
№12985156/45044446 від 17.06.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.06.2024 №86 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Позивач вважає Рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими та такими, що винесені з порушеннями податкового законодавства, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з приписами п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
11 грудня 2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1165 (набрання чинності відбулось 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
За визначенням пункту 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно із пунктами 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: п.1 - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку №1165).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520).
Як визначено п.п.2-4 Порядку №520, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, може подати для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме: договори, контракти, довіреності, акти на оформлення повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, тощо.
Вжите у наведеній нормі словосполучення «може подати» свідчить про те, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та залежить від критерію ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.
Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, приведені вище приписи законодавства, які регулюються спірні правовідносини, оцінюючи доводи сторін, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за фактом здійснення господарських операцій зі складського зберігання сільськогосподарської продукції, судом встановлено, що ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» надало ТОВ «ЗЕРНОСЕРВІСБЕСТЛОГІСТИКА» послуги зі зберігання сільськогосподарської продукції.
В подальшому, позивач, на виконання вимог пп. «б» пункту 187.1 статті 187 та статті 201 ПК України, сформував такі податкові накладні:
№80 від 15.06.2024 на загальну суму 399356,14 грн, в тому числі ПДВ 20% - 66 559,36 грн;
№86 від 30.06.2024 на загальну суму 130521,18 грн, в тому числі ПДВ 20% - 21753,53 грн.
Отримавши квитанції від 28.06.2024 та від 18.07.2024 про зупинення реєстрації податкових накладних №80 від 15.06.2024 та №86 від 30.06.2024, позивач на пропозицію контролюючого органу подав на розгляд Комісії повідомлення №2 від 12.06.2025 про надання пояснень, в яких позивач детально описав господарські операції. До повідомлення позивач додав первинні документи, які вважав необхідними та достатніми для розгляду Комісією питання стосовно реєстрації означених вище податкових накладних.
Незважаючи на надані платником пояснення та копії первинних документів, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийнято оскаржувані рішення. Підставою ж для прийняття оскаржуваних позивачем рішень про відмову у реєстрації податкових накладних Комісія зазначила: надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.
Між тим, суд вважає такі підстави прийнятого Комісією рішення хибними та необґрунтованими, оскільки стосовно жодного конкретного із наданих платником податків первинних документів на розгляд Комісії в оскаржуваному рішенні персоніфіковано не вказано будь-якої невідповідності вимогам законодавства, та не вказано яким саме вимогам не відповідають надані платником документи, та які саме конкретно документи.
Застосована відповідачем в оскаржуваному рішенні комісії регіонального рівня підстава для відмови у реєстрації податкової накладної позивача мала би бути конкретизована шляхом зазначення, які саме документи, що надавались ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» до контролюючого органу (із зазначенням їх реквізитів) складені з порушенням та вказівки безпосередньо на норми законодавства, які, на думку контролюючого органу, порушені при їх складанні.
Втім, в цьому випадку, відповідач лише вдався до визначення загальних підстав у своєму рішенні, без жодного дослідження як наданих документів платником в цілому в розрізі встановлення дійсних обставин наявності/відсутності у позивача права на оформлення (складання) і реєстрацію указаних вище податкових накладних, так і безпосередньо суті господарської операції, по якій були складені платником податкові накладні.
При цьому, суд зауважує, що платник податків надав підтверджуючи документи не тільки щодо здійсненої господарської операції, на підставі якої складено податкові накладні, але й додаткові первинні документи, що підтверджують наявність у платника податків відповідної матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, що забезпечує можливість надання послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції.
Отже, за встановлених обставин справи, можна стверджувати, що фактично надані платником документи не були враховані під час прийняття оскаржуваних рішень, не розглядались та не досліджувались Комісією належним чином з метою вирішення питання щодо реєстрації поданих позивачем податкових накладних, без жодного зазначення та обґрунтування мотивів як тих, з яких було прийнято оскаржувані рішення, так і тих, з яких контролюючий орган фактично не врахував пояснення та документи, надані на пропозицію податкового органу разом з повідомленням.
Відтак, мотиви прийняття оскаржуваних рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, правомірність яких намагається довести відповідач - ГУ ДПС в Одеській області, є хибними та спростовуються наявними у справі матеріалами та доводами позивача.
Суд відхиляє твердження відповідача у відзиві про відсутність рахунку на оплату, банківських документів для підтвердження руху коштів по рахунку позивача, оскільки серед наданих до суду документів разом з відзивом містяться відповідні рахунки на оплату та банківські виписки по рахунку позивача, що надавались платником податків разом з повідомленням №2 від 12.06.2025.
Суд також відхиляє за безпідставністю твердження представника відповідача у відзиві щодо ненадання позивачем видаткових накладних, оскільки , в силу специфіки господарської операції зі зберігання сільськогосподарської продукції, позивач не складав видаткові накладні.
Суд не бере до уваги також твердження представника відповідача у відзиві щодо певних зауважень стосовно засвідчення копій оборотно-сальдових відомостей, оскільки, по-перше, оборотно-сальдова відомість не є первинним документом, а відображає записи бухгалтерського обліку, по-друге, такі зауваження не містяться в оскаржуваних рішеннях в якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.
Суд зазначає, що у постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що з наданих позивачем первинних документів вбачається (можливо встановити) зміст і обсяг господарських операцій, по якій складено і направлено на реєстрацію податкові накладні.
Відповідач, ані під час прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації складених та направлених позивачем податкових накладних, ані під час розгляду цієї справи не спростував можливості встановити з наданих платником податку документів змісту та обсягу відображеної у цих ПН господарських операцій.
Суд також зауважує, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість, конкретність та вмотивованість.
В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Водночас, як встановлено під час розгляду справи, безпосередньо у самому рішенні комісії регіонального рівня не конкретизовано, що саме недоліки документів, що зазначені у відзиві на позовну заяву, слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних. Жодних зауважень щодо будь-якого з наданих документів та пояснень (їх недостатності, чи дефектності, чи інших недоліків) відповідачем під час прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача не зазначалось.
Відтак, усі доводи контролюючого органу - Головного управління ДПС в Одеській області викладені ним у своєму відзиві загалом вважаються неприйнятними з огляду на те, що такі не були покладені в основу прийняття оскаржуваних рішень. Іншого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який повинен діяти у межах правового поля, законно, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, розсудливо, тощо, - не доведено, та спростовуються встановленими обставинами та наявними у справі доказами.
Зазначене своєю чергою ставить під сумнів обґрунтованість підстав, за яких було прийнято Комісією регіонального рівня оскаржуване рішення, та свідчить про невмотивованість й помилковість як доводів відповідача так і безпосередньо самого оскаржуваного рішення.
Крім того, в контексті надання оцінки доводам відповідача, дослідивши надані позивачем до справи документи, суд доходить висновку, що у позивача - ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» наявні правові підстави для оформлення та подання для реєстрації указаних вище податкових накладних за наслідком фактичного здійснення господарських операцій щодо зберігання сільськогосподарської продукції.
Разом з цим, враховуючи послідовну практику застосування Верховним Судом норм законодавства у справах за аналогічними правовідносинами (у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а) суд вважає за доцільне також наголосити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. В свою чергу, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеної у постанові від 07.12.2022р. по справі №500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.06.2025 №12985155/45044446 про відмову в реєстрації податкової накладної №80 від 15.06.2024 та від 17.06.2025 року №12985156/45044446 про відмову в реєстрації податкової накладної №86 від 30.06.2024 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну №80 від 15.06.2024 та №86 від 30.06.2024, суд виходить з такого.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відтак, з огляду на встановлену судом відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №80 від 15.06.2024 та №86 від 30.06.2024, а також виходячи з приписів п.20 Порядку №1246, суд вбачає наявними підстави для зобов'язання ДПС України з метою ефективного захисту порушеного права позивача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні, датою їх подання до ЄРПН.
Задоволення вказаної вимоги, на переконання суду, є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання органу ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №80 від 15.06.2024 та №86 від 30.06.2024 також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжної інструкції від 22.07.2025 №910, позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 6056,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивач подав позов в електронній формі, розмір судового збору у цій справі складає 4844,80 грн (6056,00 грн х 0,8).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 4844,80 грн, оскільки рішеннями цього суб'єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача.
Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн, він підлягає поверненню позивачу у порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
В частині стягнення з відповідачів на користь позивача вартості професійної правничої (правової) допомоги адвоката в розмірі 10000,00 грн, суд виходить з такого.
Так, представником позивача - адвокатом Подорожнім А.С. 07.08.2025 подано до суду заяву про розподіл судових витрат.
На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача, надано до суду копії:
договір про надання правової допомоги №19/11 від 19.11.2024;
рахунок-фактуру на оплату від 31.07.2025 №31/07-2;
акт наданих послуг від 04.08.2025 №04/08;
платіжну інструкцію №947 від 01 серпня 2025 року.
12 серпня 2025 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшли заперечення щодо витрат на оплату правничої допомоги. У запереченнях Головне управління ДПС в Одеській області, з покликанням на норми ст.134, 139 КАС України, ст.19. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, від 08.05.2018 року у справі №810/2823/17, від 22.05.2018 року у справі №826/8107/16, зазначає, що:
відповідачі вважають необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;
позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат;
при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У підсумку відповідач зазначив, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, Відповідачі дійшли висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік - 3 028,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5)пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.
У пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність).
У постанові від 30 липня 2024 року у справі №910/14653/22 Верховний Суд виснував, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів.
Верховний Суд у постановах від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 вказав, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п'ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19.
У постанові від 31 липня 2024 року у справі №300/5313/22 Верховний Суд вказав, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідачі, як особи, які заперечують зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язані навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України.
Аналогічні за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 24 червня 2021 року у справі №520/12026/19 та від 3 грудня 2021 року у справі №817/861/18, від 23 червня 2022 року у справі №640/9792/20, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі №910/14524/22.
Вирішуючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд встановив, що позивачем 19.11.2024 укладено з адвокатом Подорожнім А.С. Договір про надання правової допомоги №19/11, відповідно до пункту 1.1 якого замовник (ТОВ «МОНТАНИН МЛИН») доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість наданих юридичних послуг Адвокат визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок.
31.07.2025 адвокатом Подорожнім А.С. виставлено ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» рахунок на оплату за надану правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до платіжної інструкції від 01.08.2025, позивач сплатив адвокату Подорожньому А.С. 10000,00 грн за надання юридичних послуг.
04 серпня 2025 року між ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» та адвокатом Подорожнім А.С. підписано акт наданих послуг №04/08, згідно з яким адвокат надані такі послуги:
надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, кількість витраченого часу - 1 година, вартість за 1 годину - 2000,00 грн, загальна вартість наданої послуги - 2000,00 грн;
аналіз правових документів, кількість витраченого часу - 1 година, вартість за 1 годину - 2000,00 грн, загальна вартість наданої послуги - 2000,00 грн;
підготовка і написання позовної заяви, , кількість витраченого часу - 1 година, вартість за 1 годину - 6000,00 грн, загальна вартість наданої послуги - 6000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг, відповідно до акта наданих послуг від 04.08.2025 №04/08, становить 10000,00 грн.
Надаючи правову оцінку наданим позивачем доказам щодо понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням викладених відповідачем заперечень, суд зазначає, що адміністративна справа №420/24461/25 є справою незначної складності, судові засідання в цій справі не призначались, розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень має місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові, що спрощувало роботу адвоката, а тому, на думку суду, підготовка заяв по суті справи не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Суд також враховує, що позовна заява ґрунтується на наданих позивачем поясненнях та документах до Головного управління ДПС в Одеській області під час направлення повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Так, суд, дослідивши зміст наданих послуг з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, доходить висновку, що правнича допомога, яка складається із надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, аналіз правових документів за своєю природою входить до послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з позивачем.
У постанові від 6 серпня 2024 року у справі №910/11597/23 Верховний Суд зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
При цьому, судом також враховані висновки додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, на яку також посилається позивач: «…розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг….».
Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, дійшов висновку, що стягнута має бути сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Як вже зазначено вище, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, оскільки рішеннями цього суб'єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача.
Керуючись ст.2, 72, 77, 78, 90, 120, 134, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України КАС України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.06.2025 №12985155/45044446.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №80 від 15.06.2024 датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.06.2025 №12985156/45044446;
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №86 від 30.06.2024 датою її подання.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» судовий збір у розмірі 4844,80 (чотири тисячі сорок чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН», код ЄДРПОУ 45044446, місцезнаходження: вул. Балтська дорога, буд. 6А, м. Одеса, Одеська обл., 65042.
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, Одеська область, 65044.
Відповідач: Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, Київська область, 04053.
Суддя Дмитро БАБЕНКО