Справа № 420/40045/25
08 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Академіка Філатова, 15-а, м. Одеса, 65014)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 41 день при звільнені ОСОБА_1 згідно Наказу № 1869 о/с від 30.11.2022 року.
- Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільнені у кількості 41 день згідно Наказу № 1869 о/с від 30.11.2022 року з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати з урахуванням раніше виплаченої суми.
- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку середньоденної заробітної плати при нарахуванні та виплаті грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 94 дні ОСОБА_1 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року по справі № 420/4529/23.
- Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у кількості 94 дні ОСОБА_1 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року по справі № 420/4529/23 з включенням до розрахунку середньоденної заробітної плати на день звільнення грошової індексації заробітної плати з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Як зазначає сам позивач у позові, після звільнення зі служби з 01.12.2022 року, на його запит відповідач надав 31.01.2023 року розрахунково-платіжні відомості за період грудень 2020 - грудень 2022.
Крім того, не погодившись з розміром виплат компенсації за невикористані відпустки, позивач звернувся д позовом до ГУ НП в Одеській області щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані відпустки за 2015, 2020, 2021 роки у загальній кількості 94 дні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 року у справі № 420/4529/23, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 зазначену компенсацію.
Надалі позивач звертався до суду з позовом до ГУ НП в Одеській області щодо невключення індексації у розмір заробітної плати для подальших розрахунків пенсії та інших виплат.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року у справі № 420/10926/24, зокрема, зобов'язано відповідача внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 , який відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 № 760 підготував відповідний підрозділ фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України із включенням виплаченої індексації ОСОБА_1 та направити його до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Зі змісту зазначеного рішення суду вбачається, що позивачу при звільненні було видано грошовий атестат, а отже позивач вважається обізнаним з видами розміром здійснених йому виплат.
14.03.2025 року постановою державного виконавця у ВП № 77056770 було закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/10926/24 від 24.01.2025 року.
Отже, до 14.03.2025 року позивачу було видано грошовий атестат з внесеними до нього змінами згідно вказаного судового рішення.
Таким чином, вже станом на 14.03.2025 року позивач дізнався або ж міг дізнатися про порушення своїх прав щодо невключення до розрахунку грошової компенсації за усі дні невикористаної відпустки за період служби, яка виплачувалася позивачу при звільненні та на виконання рішення суду у справі № 420/4529/23, індексації грошового забезпечення.
Тому передбачений ч.2 ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом слід обчислювати з 14.03.2025 року, і закінчився цей строк 13.06.2025 року.
Однак позивач у зазначений строк за захистом своїх прав до суду не звернувся.
Як зазначає позивач у позові, згідно листа УФЗБО ГУНП в Одеській області від 02.07.2025 року № 93220-2025 позивача було проінформовано про те, що розрахунок середньоденної заробітної плати при розрахунку суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки була виключена сума нарахованої індексації як складової заробітної плати.
Вказаний лист із зазначенням грошового забезпечення на день звільнення зі служби (01.12.2022), позивач отримав особисто 07.07.2025 року. Однак і з цього часу протягом 3 місяців позивач також не звернувся до суду з позовом.
Дана позовна заява подана позивачем лише 02.12.2025 року.
При цьому суд зазначає, що дата звернення позивача до відповідача із заявою від 02.06.2025 року та від 04.10.2025 року, в якій він просив повідомити, чи включалась індексація до розрахунку середньоденної заробітної плати, свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо захисту свого права, та не є датою початку строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом позивач не подав.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач надав суду докази отримання відповідачем позову з додатками, разом з тим, суд зазначає, що обов'язок додавання до позовної заяви доказу надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів КАС України покладає саме на суб'єкта владних повноважень, а не на фізичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом:
- звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з вказівкою поважних причин його пропуску;
- надання копії позовної заяви з додатками для відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 1641, 169, 256, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява в частині вказаних позовних вимог буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Андрухів