Справа № 420/3720/24
09 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі № 420/3720/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/3720/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі № 420/3720/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 року, позов ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року
Зобов'язано Державну установу «Північна виправна колонія (№90)» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
26.11.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення у справі № 420/3720/24, в якій заявник просить суд: змінити спосіб виконання рішення суду в частині «Зобов'язати Державну установу «Північна виправна колонія (№90)» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року » на « Стягнути з Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 77 937,79 грн. (з врахуванням податків та зборів), яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року».
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що 08.05.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі № 420/3720/24 набрало чинності, у зв'язку з чим, на адресу Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» 21.05.2025 було спрямовано заяву про добровільне виконання рішення суду Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі №420/3720/24. За результатами розгляду вказаної заяви про добровільне виконання рішення суду Державною установою «Північна виправна колонія (№90)» надано 29.05.2025 відповідь, в якій повідомлено, що у зв'язку з наявністю у Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» простроченої кредиторської заборгованість за захищеними видатками загального Фонду КЕКВ 2230 «Продукти харчування», КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» та спеціального фонду КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг», яка виникла у період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року є неможливим виконання рішення суду у добровільному порядку. Однак виконання рішення можливе шляхом безспірного списання коштів з рахунків установи у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Ухвалою від 27.11.2025 року призначив розгляд заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі № 420/3720/24 у судовому засіданні на 09.12.2025 року.
27.11.2025 року до суду від Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Державна установа «Північна виправна колонія (№90)» вимоги заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі № 420/3720/24 підтримає в повному обсязі та просить її задовольнити. Обґрунтовуючи свою позицію Державна установа «Північна виправна колонія (№90)» вказує, що наразі державна установа «Північна виправна колонія (№ 90)» має наявну прострочену кредиторську заборгованість за захищеними видатками загального фонду КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» та спеціального фонду КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг», яка виникла у період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року. Зазначена прострочена кредиторська заборгованість утворилась, оскільки: Державна установа «Північна виправна колонія (№ 90)» розташована на території Херсонської міської територіальної громади, яка входить до переліку громад на території якої ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 №1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території», в державній установі «Північна виправна колонія (№90)» з 14.05.2022 року оголошено простій до закінчення дії воєнного стану. В період дії воєнного стану існує специфіка казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розташованих у населених пунктах, на території яких органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі повноваження. Зазначене питання врегульоване рішенням КМУ від 01.04.2022 № 265-р (ДСК), відповідно до якого здійснення платежів відбувається на підставі даних органів казначейства, погоджених військовими адміністраціями, які володіють оперативною інформацією про відповідні території. На підставі листа Херсонської обласної військової адміністрації від 10.05.2022 №01-01- 22-2359/0/22/32 «Про погодження видатків», з травня 2022 року Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області призупинило проведення платежів по розпорядникам бюджетних коштів, які перебувають у тимчасовій окупації до окремого доручення. Факт перебування установи під окупацією військових рф, простою установи та специфіку діяльності казначейської служби України в період воєнного стану, досліджувався при розгляді судової справи 420/16573/24. Також однин із головних факторів утворення простроченої кредиторської заборгованості є факт підписання всіх фінансових зобов'язань (акти виконаних робіт/ наданих послуг, накладні) колишнім керівництвом установи, яке в період тимчасової окупації м. Херсона виконували свої функції співпрацюючи з окупаційною владою рф та наразі встановлено ряд факторів щодо колабораціонізму колишнього керівництва та 16.02.2024 року по справі №521/63/23 винесено вирок колишньому начальнику установи з підстав здійснення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Для вирішення зазначеного проблемного питання, установа неодноразово зверталась до органів управління з відповідними листами, однак питання наразі не вирішене. Відповідно листа державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» від 07.06.2023 року №2329 надано роз'яснення , що виділення коштів на погашення прострочено кредиторської заборгованості установи можливе лише за наявності судових рішень про стягнення заборгованості з установи. Наразі відкрито судове провадження №916/2080/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна ЕК» до державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» про стягнення 1 407 399,93 грн., яке розглядається в межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", наразі провадження у справі зупинено. 05.10.2023 року державна установа звернулась до Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області за роз'ясненням щодо виконання наявних в установі судових рішень при наявності простроченої кредиторської заборгованості. Листом від 16.11.2023 року № 07-01-24/6-06/4300 Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області роз'яснило, що при наявності простроченої кредиторської заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії, реєстрація фінансових зобов'язань по виконанню судових рішень державною установою «Північна виправна колонія (№ 90)» здійснюється згідно з Порядком №309, з урахуванням вимог частини 4 статті 51 Бюджетного кодексу України, а саме після погашення такої заборгованості. Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, перебачено механім виконання органами казначейства рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (рішення про стягнення коштів). Зазначений порядок не передбачає механізму виконання органами казначейства судових рішень зобов'язального характеру (зобов'язати нарахувати та виплатити). Наразі установою спрямовані листи до органів управління, з метою сприяння вирішення зазначеного проблемного питання установи, однак станом на 27.11.2025 року питання наявної простроченої кредиторської заборгованості в установі залишається не вирішеним. Наразі механізм погодження фінансування видатків на оплату праці персоналу установ, які перебували (перебувають) в тимчасовій окупації, потребує додаткового погодження з Міністерством юстиції України.
Відповідно до розрахунку державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» від 29.05.2025 №28/9-485/Прг/ВС, визначено суми додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року, відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року по справі №420/3720/24, розмір, якої складає 77 937,79 грн. з урахування податків та зборів.
Також Державною установою «Північна виправна колонія (№90)» зазначено, що установою вживаються всі можливі заходи щодо своєчасного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року по справі №420/3720/24, однак наявна в установі прострочена кредиторська заборгованість за захищеними видатками загального фонду унеможливлює добровільне виконання установою зазначеного рішення. Враховуючи викладене, вбачається, що маючи прострочену кредиторську заборгованість установа не має можливості добровільно виконати рішення суду по справі № 420/3720/24 року в частині зобов'язання державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022року, однак виконання рішення можливе шляхом безспірного списання коштів з рахунків установи у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Учасники справи в судове засідання призначене на 09.12.2025 року не з'явилися про день час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Керуючись приписами ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 420/3720/24, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі № 420/3720/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 року, зобов'язано Державну установу «Північна виправна колонія (№90)» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року.
Судом встановлено, що Державною установою «Північна виправна колонія (№90)», на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі № 420/3720/24, ОСОБА_1 нарахована додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року розмір якої склав 77 937,79 грн. з урахування податків та зборів, що підтверджується розрахунком державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» від 29.05.2025 року №28/9-485/Прг/ВС.
Станом на момент розгляду даної заяви, виплата нарахованої доплати ОСОБА_1 не здійснена.
Державна установа «Північна виправна колонія (№90)» вказує про наявність в неї простроченої кредиторської заборгованості за захищеними видатками загального фонду КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» та спеціального фонду КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг», що виникла у період з 01.01.2022 року по 30.04.2022 року, яка унеможливлює добровільне виконання установою зазначеного рішення.
Наразі відкрито судове провадження №916/2080/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна ЕК» до державної установи «Північна виправна колонія (№ 90)» про стягнення 1 407 399,93 грн., яке розглядається в межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", наразі провадження у справі зупинено.
16.11.2023 року ГУ Державної казначейської служби України у Херсонській області надала начальнику Державної установи Північна виправна колонія №90 на його звернення роз'яснення, що у разі здійснення виконання судових рішень за кодом економічної Класифікації видатків бюджету 2800 Інші поточні видатки, враховуючи наявну кредиторську заборгованість за спожиті комунальні послуги та енергоносії реєстрація фінансових зобов'язань по виконанню судових рішень здійсниться після погашення такої заборгованості.
Порядок реєстрації та обліку бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (далі - Порядок №309).
Відповідно до п.1.1. Порядку орган Казначейства здійснює реєстрацію бюджетних зобов'язань відповідно до бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України Про міжнародні договори України.
Пунктами 2.2. та 2.4 Порядку №309 визначено, що розпорядники та одержувачі протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання подають до відповідного органу казначейства Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів і оригінали документів, або їх копії, що підтверджують факт взятого бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання.
Підпунктом 9 пункту 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 визначено, що виконання судових рішень здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 Інші поточні видатки.
Відповідно до ч. 4 ст. 51 Бюджетного кодексу України за наявності простроченої кредиторської заборгованості за спожиті комунальні послуги , електричну та теплову енергію , природний газ та інші енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетних зобов'язань та не здійснюють платежів за іншими заходами, пов'язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету) до погашення такої заборгованості.
З наведеного убачається, що наразі існують обставини, які унеможливлюють виконання рішення у цій справі в добровільному порядку способом зазначеним у судовому рішенні.
Разом з тим, Державна установа «Північна виправна колонія (№90)» вказує, що виконання рішення можливе шляхом безспірного списання коштів з рахунків установи у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845.
За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У той же час, судові рішення у справах, пов'язаних із виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.
Порядок виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, суд звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України.
Отже, заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі № 420/3720/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі № 420/3720/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 року у справі № 420/3720/24 за позов ОСОБА_1 до Державної установи «Північна виправна колонія (№90)», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, шляхом стягнення з Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року у розмірі 77 937,79 грн з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України та оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 293-297 КАС України.
Суддя Г. В. Лебедєва