Справа № 420/39561/25
про відкриття провадження за правилами
спрощеного позовного провадження
09 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
до відповідача військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ),
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 27.03.2020 року по 20.11.2025 року (дата звернення до суду) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 27.03.2020 року по 20.11.2025 року (дата звернення до суду), із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , за період з 27.03.2020 року по 19.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період: з 27.03.2020 р. по 31.12.2020 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів; з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Ухвалою суду від 01.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів стосовно проходження військової служби у лютого, березні 2018 року з зазначенням місця проходження військової служби та докази щодо грошового забезпечення за лютий, березень 2018 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення.
24.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Визначаючись щодо строку звернення до суду з цим позовом, суддя звертає увагу на те, що позивачем заявлено до суду вимоги щодо виплати належних сум (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби.
Так, в постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 420/27284/24 Судовою палатою досліджувалося питання щодо поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов'язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли після 19.07.2022.
У означеній постанові Судова палата дійшла висновку про поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду осіб, які проходять публічну службу, у зв'язку з порушенням законодавства про оплату праці.
У постанові від 19.11.2025 у справі № 420/27284/24 Судова палата вказала, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України містить загальне правило про те, що тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України конкретизує це правило, зокрема, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. У цьому випадку тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У підсумку Судова палата виснувала, що тримісячний строк звернення до суду осіб, що перебувають на публічній службі має обчислюватися за загальним правилом, яке закріплено у частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці тримісячний строк звернення до суду осіб, які перебувають на публічній службі, має обчислюватися з дня, коли позивач (публічний службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 380/25392/24, Верховний Суд звернув увагу, що основним орієнтиром, який дозволив би однозначно визначати момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на виплату належного йому розміру грошового забезпечення, є дата ознайомлення військовослужбовця з документом, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат.
Верховний Суд у вказаній постанові вказав, що чинне законодавство не передбачає форми такого документа та способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов'язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об'єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат.
Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об'єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат.
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що для встановлення дат, з якими частина перша статті 233 КЗпП України пов'язує початок обчислення строку звернення до суду з позовними вимогами, суд повинен з'ясувати, чи виконав відповідач передбачений статтею 110 КЗпП України обов'язок щодо позивача (якщо так, то в якій формі), та коли позивач набув документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум грошового забезпечення за кожен місяць зазначених періодів.
З урахуванням правових висновків Верховного Суду з'ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин.
Тому на етапі відкриття провадження у цій справі позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160 та 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України) на час вирішення питання відкриття провадження у справі відсутні.
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України.
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України вказана адміністративна справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до вимог ст.262 КАС України суд може розглянути справи в порядку спрощеного провадження, як в судовому засіданні з викликом сторін, так і без виклику сторін, за наявними справі матеріалами.
З врахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне призначити до розгляду зазначену справу в порядку спрощеного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін на підставі матеріалів, поданих сторонами в порядку, передбаченому КАС України.
У разі необхідності, суд може призначити розгляд справи в судовому засіданні за клопотанням однієї зі сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За змістом ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи суд постановляє ухвалу.
Частиною 8 статті 80 КАС України встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З огляду на зазначене, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати від військової частини НОМЕР_1 докази по справі, а саме: докази вручення ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по серпень 2025 року розрахункових листів, відомостей про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансових повідомлень або інших документів, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання) за кожен місяць зазначеного періоду; відомості чи повідомлявся ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по серпень 2025 року при кожній виплаті грошового забезпечення про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, а саме загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, сума заробітної плати, що належить до виплати, якщо так, то в якій формі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 80, 120, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, суддя,-
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
За відсутності клопотань від сторін про призначення судового засідання суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні) на підставі матеріалів, наданих сторонами.
Роз'яснити сторонам, що подання заяв по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення) є правом учасників справи.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив повинен відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
До відзиву додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст.261 КАС України у разі отримання відзиву на позов він має право подати до суду відповідь на відзив у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву. Відповідь на відзив повинна відповідати вимогам ч.2,4 ст. 162 КАС України. Позивач зобов'язаний згідно з ч.2 ст.163, ч.3 ст.162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду копію відповіді на відзив та доданих до неї документів надіслати (надати) іншим учасникам справи.
До відповіді на відзив додаються:1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь на відзив; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи (розрахункова квитанція, опис вкладеного).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана позивачу.
Витребувати від військової частини НОМЕР_1 докази по справі, а саме:
- докази вручення ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по серпень 2025 року розрахункових листів, відомостей про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансових повідомлень або інших документів, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання) за кожен місяць зазначеного періоду;
- відомості чи повідомлявся ОСОБА_1 в період з 19.07.2022 року по серпень 2025 року при кожній виплаті грошового забезпечення про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, а саме загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, сума заробітної плати, що належить до виплати, якщо так, то в якій формі.
Витребувані докази надати суду протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
На підставі приписів п. 12 ч. 9 ст. 171 КАС України суд повідомляє суб'єкта владних повноважень про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.79 КАС України учасники справи разом із заявами по суті справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Приписами ч. 1 ст. 149 КАС України встановлено, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Справа буде розглянута у строк не більше шестидесяти днів з дня відкриття провадження.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копії ухвали разом з інформацією про права та обов'язки направити учасникам справи.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Лебедєва