09 грудня 2025 р. № 640/30731/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Житомирській області, вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд", вул. Роберта Лісовського, 1, м. Київ, 02090,
прозастосування арешту коштів,
Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2020 Головним управлінням ДПС у Житомирській області видано наказ №1350 про проведення фактичної перевірки відповідача, однак останній не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, а тому у відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, наявні підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Ухвалою суду від 11.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується з доводами відповідача, що наказ містить недоліки, так як вказаний наказ станом на момент здійснення перевірки є чинним, оскільки судове рішеня яке набрало законної сили відсутнє.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті
27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №640/30731/20 скеровано за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
До Миколаївського окружного адміністративного суду справа №640/30731/20 надійшла 15.04.2025 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 року, справу №640/30731/20 передано на розгляд судді Величку А.В.
Ухвалою суду від 16.04.2025 справу прийнято до свого провадження суддею Величко А.В.,.та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано сторонам надати до суду письмові пояснення по данній справі. Станом на час розгляду справи ніяких пояснень, заяв, клопотань до суду не надходило.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області, 05.10.2020 видано наказ « 1350 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Сільпо- Фуд». Після проведення контрольної закупки підакцизних товарів пред'явлено керуючій магазину Легенькій О.М. службові посвідчення та направлення на перевірку з наказом на проведення фактичної перевірки, проте у допуску до проведення перевірки керуюча магазином відмовила з причин неналежного оформлення наказу на проведення фактичної перевірки.
За результатами недопуску до проведення фактичної перевірки, складено акт про відмову від підпису у направленнях фактичної перевірки та акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 27.10.2020 року.
Відповідач повідомив, що наказ Головного управління ДПС у Житомирській області №1350 від 05.10.2020 є незаконним та оскаржений до суду, надав копію позовної заяви. та повідомив, що питання допуску до перевірки буде вирішено після отримання остаточного рішення про оскарження наказу.
27.10.2020 відповідачем складено акт відмови від допуску до проведення перевірки.
Рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 27.10.2020 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Сільпо- Фуд».
Не погодившись із наказом про проведення перевірки відповідач оскаржив його до Окружного адміністративного суду м.Києва, що стало предметом розгляду в межах адміністративної справи №640/30731/20.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року м. Київ, визнано протиправним та скасовно наказ Головного управління Державної податкової
служби у Житомирській області від 05.10.2020р. № 1350.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені нормамист.94 Податкового кодексу України(далі - ПК України).
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК Україниарешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом94.4 статті 94 ПК Україниарешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК Україниздійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Системний аналіз положеньст.94 Податкового кодексу Українине дає підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Положенняст.94 Податкового кодексу Українине визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Натомість, приписист.94 Податкового кодексу Українивикладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №640/20759/18.
Аналіз вищевказаних нормПодаткового кодексу Українидає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Відтак, при вирішенні даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту коштів слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.
Тобто, законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі дотримання таких умов:
1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;
2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.
Судом встановлено, що рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків до ТОВ'Сільпо-Фуд» прийняте у зв'язку з відмовою останніх від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.
Враховуючи те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року по справі № 640/26505/20, що набрало законної сили визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 05.10.2020р. № 1350 у позивача не було законних підстав для проведення фактичної перевірки відповідача.
Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають до задоволення.
Відповідно, підстави для розподілу судових витрат згідно з ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003 код ЄДРПОУ 43142501) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (вул. Роберта Лісовського, 1,м. Київ, 02090 код ЄДРПОУ 40720198) про застосування арешту коштів - відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко