09 грудня 2025 р. № 400/6263/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовська Н. В. за участю секретаря судового засідання розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 Збройні Сили України, АДРЕСА_2 ,
треті особиОб'єднана житлова комісія військових частин НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач), за участі третьої особи об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) житла на підставі рапорту від 09.01.2025 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житла на підставі рапорту від 09.01.2025 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що подала рапорт на ім'я командира військової частини про виплату їй грошової компенсації. До рапорту були додані усі передбачені Порядком № 450 документи. Однак відповідач листом від 06.05.2025 року № 1233 відмовив їй у виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень.
Ухвалою від 02.07.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
09.07.2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що по результатам розгляду пакету документів від ОСОБА_1 (далі - заявник) комісійно було встановлено наступні факти: згідно витягів з реєстру територіальної громади заявника та членів сім'ї, зокрема, заявник та чоловік заявниці мають місце реєстрації у межах м. Миколаїв, а саме: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідно, що знаходяться в безпосередній близькості від проходження військової служби до військової частини АДРЕСА_5 . Правовстановлюючі документи на житло, в якому зареєстрований чоловік заявника, надані частково, не у повному обсязі. Позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплати грошової компенсації за піднайом у зв'язку із відсутністю певних документів, що не були надані на розгляд комісії; запропоновано надати всі необхідні документи.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
09 січня 2025 року Позивач звернулася до військової частини НОМЕР_1 з рапортом, стосовно виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла приміщень.
Відповідно до відповіді на звернення від 06.05.2025 р. №1233 Відповідач військова частина НОМЕР_1 відмовив ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень з причини: «Об'єднаною житловою комісією військових частин НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) опрацьовано рапорт ОСОБА_1 з додатками стосовно виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень» (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (зі змінами).
По результатам розгляду пакету документів від ОСОБА_1 (далі - заявник) комісійно було встановлено наступні факти: згідно витягів з реєстру територіальної громади заявника та членів сім'ї, зокрема, заявник та чоловік заявниці мають місце реєстрації у межах м. Миколаїв, а саме: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідно, що знаходяться в безпосередній близькості від проходження військової служби до військової частини АДРЕСА_5 .
Заявником надані частково, не у повному обсязі правовстановлюючі документи на житло, (в якому зареєстрований чоловік заявника), з яких встановлено, що власність є спільною частковою, зокрема на спільну частку 4/9 за адресою місця проживання чоловіка заявника: АДРЕСА_4 . У чиїй власності залишкова частка - 6/9 не відомо (відомостей про частку майна немає, у державному реєстрі речових прав відомості відсутні (номер інформаційної довідки 424769134 від 30.04.2025)). Аналогічно за адресою місця реєстрації заявника ( АДРЕСА_3 ) надано єдиний документ, що має істотне значення - копія технічного паспорту на квартиру, що підтверджує той факт, що квартира приватизована на праві спільної часткової власності, проте у державному реєстрі речових прав відомості відсутні (номер інформаційної довідки 24770017 від 30.04.2025)).
Заявником були надані довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житлових приміщеннях, згідно яких за двома адресами одночасно зареєстрований чоловік заявника - ОСОБА_2 , що говорить про встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації. Дана інформація була надана повторно заявником.
Під час перевірки документів доданих до рапорту заявником не надано довідку про перебування на службі та довідку про склад сім'ї.
Під час розгляду поданого рапорту житловою комісією перевірялися житлові умови військовослужбовця та членів його сім'ї. В результаті перевірки заявником та/або членами сім'ї заявника не було надано доступу житлового приміщення для перевірки.
Згідно з витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на заявника та членів сім'ї власниками нерухомого майна не зареєстровано. Проте, вважаючи, той факт, що за відсутності у повній мірі правовстановлюючих документів заявник та/ або члени сім'ї можуть реалізувати свої права про набуття власності житлових приміщень, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам визначеним житловим законодавством, в якому вони зареєстровані (м. Миколаїв), що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження служби.
З метою уникнення ризиків переплати державних коштів комісійно відмовлено у внесенні до наказу військовослужбовця за контрактом - ОСОБА_1 на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень.»
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача, тому звернулася з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII зі змінами і доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом Закон № 2011-XII), Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 року «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Абзацом 1 частини 1 ст.12 Закону № 2011-XII визначено, що Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст.12 вказаного Закону військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Згідно абзацу 5 частини 1 ст.12 Закону № 2011-XII для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 року затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень (далі за текстом - Порядок № 450).
Відповідно до п.1 Порядку № 450 (в редакції, чинній на момент звернення позивача з рапортом 24.03.2021 року до відповідача) цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, та зазначеним у цьому пункті особам, які відряджені до МОН, ДКА.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку (далі - військовослужбовці), грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує:
у м. Києві - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;
в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 раза.
Пунктом 3 Порядку № 450 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Міноборони, МВС, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку та Держспецтрансслужбі, Управлінню державної охорони, а також МОН, ДКА на відповідний рік.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4 Порядку № 450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця: особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.
Як зазначено у пункті 5 Порядку № 450, для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім'ї;
копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім'ї;
інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім'ї;
копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім'ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім'ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);
копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;
належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).
Підстави для відмови військовослужбовцям у виплаті грошової компенсації визначені у пункті 6 Порядку № 450.
Так, згідно пункту 6 Порядку № 450 грошова компенсація не виплачується у разі:
- наявності у військовослужбовця або членів його сім'ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держспецзв'язку, ДКА та Управлінням державної охорони;
- нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;
- штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п'яти років з моменту вчинення таких дій.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 450 виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:
отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення;
виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв'язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);
вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім'єю;
встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що Держава зобов'язалась забезпечувати військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення.
Отже, виплата грошової компенсації за найом (піднайом) житла військовослужбовцю є похідним і тимчасовим обов'язком Держави, який випливає з факту незабезпечення військовослужбовця належним приміщенням і існує доти, поки такий обов'язок державою не виконаний.
У разі забезпечення військовослужбовця житловим приміщенням за місцем проходження служби, грошова компенсації за найом (піднайом) житла не виплачується.
Судом встановлено, що відповідач 06.05.2025 р. розглянув рапорт з додатками ОСОБА_1 стосовно виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень» (зі змінами) та наказу Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (зі змінами).
За результатам розгляду рапорту Позивача було встановлено що, згідно витягів з реєстру територіальної громади заявника та членів сім'ї, зокрема, заявник та чоловік заявниці мають місце реєстрації у межах м. Миколаїв, а саме: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідно.
Заявником надані частково, не у повному обсязі правовстановлюючі документи на житло, (в якому зареєстрований чоловік заявника), з яких встановлено, що власність є спільною частковою, зокрема на спільну частку 4/9 за адресою місця проживання чоловіка заявника: АДРЕСА_4 . У чиїй власності залишкова частка - 6/9 не відомо (відомостей про частку майна немає, у державному реєстрі речових прав відомості відсутні (номер інформаційної довідки 424769134 від 30.04.2025). Аналогічно за адресою місця реєстрації заявника ( АДРЕСА_3 ) надано єдиний документ, що має істотне значення - копія технічного паспорту на квартиру, що підтверджує той факт, що квартира приватизована на праві спільної часткової власності, проте у державному реєстрі речових прав відомості відсутні (номер інформаційної довідки 24770017 від 30.04.2025).
Заявником були надані довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житлових приміщеннях, згідно яких за двома адресами одночасно зареєстрований чоловік заявника - ОСОБА_2 .
Під час перевірки документів доданих до рапорту заявником не надано довідку про перебування на службі та довідку про склад сім'ї.
В результаті перевірки житлових умов військовослужбовця та членів його сім'ї заявником та/або членами сім'ї заявника не було надано доступу житлового приміщення для перевірки житловою комісією.
Підставою для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за піднайом (найом) житла стала відсутність правовстановлюючих документів, що не були надані на розгляд комісії. Об'єднаною жиловою комісією було запропоновано надати всі необхідні документи.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що протиправності дій відповідача немає. Порушені права Позивача на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) житла можуть бути відновлені шляхом повторного звернення до Відповідача з документами, перелік яких передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 26.06.2013 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за піднайом (найом) ними житлових приміщень» (зі змінами) та наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (зі змінами).
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Збройні Сили України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), за участі третьої особи Об'єднаної житлової комісії військових частин НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 09.12.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська