Рішення від 08.12.2025 по справі 400/4675/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 р. № 400/4675/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаПриватного підприємства "Гермес Опт Трейд", просп. Миру, 1, /47,м. Миколаїв,54034,

простягнення 267 204,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Приватного підприємства "Гермес Опт Трейд" (далі - відповідач) з вимогами:

стягнути з Приватного підприємства «Гермес Опт Трейд» на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 267 204,42 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 264 297,12 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 2 907,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем розраховано адміністративно-господарські санкції за не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, так як саме це діяння у формі бездіяльності призводить до позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю. Позивач стверджує, що розрахунок був надісланий у формі електронного документа через електронний кабінет Відповідача на веб- порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, також на адресу Відповідача був направлений лист № 06.2-10/02/586 від 20.03.2025 щодо сплати адміністративно-господарських санкцій, який був отриманий відповідачем 25.03.2025.

Ухвалою суду від 13.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 16.05.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття, запропоновано позивачу усунути недоліки позову шляхом подання суду документу про сплату судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою від 19.05.2025 суд продовжив розгляд справи після виконання позивачем вимог ухвали від 16.05.2025.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 26.05.2025, зазначив, що на підприємстві працевлаштовано дві особи з інвалідністю, а саме, помічник керівника Панкін Ігор Володимирович та менеджер в оптовій торгівлі Дігтяренко Олександр Миколайович. Помилково у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І, ІІ,ІІІ, ІV квартали 2024 року були відображені зазначені особи за ставкою 22% замість 8,41 %. Відповідач наголошує, що вказану помилку вправлено поданням уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року. Також, з посиланням на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, відповідач зазначає, що позивачем не дотримана встановлена процедура застосування адміністративно-господарських санкцій.

Позивач не погодився з відзивом з тих мотивів, що з 06.11.2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-ІХ, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні. Позивач звертає увагу суду, що уточнюючі Податкові розрахунки були подані Відповідачем 09.05.2025, тобто після контрольної дати (10.03.2025) та встановленої дати для уточнення розрахунку адміністративно- господарських санкцій (31.03.2025). Відтак, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875.

Інших заяв до суду не надходило.

Справу розглянуто у спрощеному провадженні.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі Розрахунок), у 2025 році по ТОВ «Гермес Опт Трейд»:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 45 осіб;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 0 осіб;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 2 осіб;

фонд оплати праці штатних працівників 5946685,25 грн;

середня річна заробітна плата штатного працівника 132148,56 грн;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, - 2 одиниці;

сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 264297,12 грн.

Судом встановлено, що Розрахунок направлено відповідачу шляхом розміщення в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 04.03.2025 о 12:09:45.

Крім того, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 20.03.2025 направлено лист № 06.2-10/02/586, за змістом якого повідомлено про суму розрахованих адміністративно-господарських санкцій, реквізити для оплати, а також можливість подати уточнюючий звіт Податковий розрахунок за 2024 рік до 31.03.2025.

Лист відповідачем отримано 25.03.2025.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2024 році у добровільному порядку, Миколаївське обласне відділення Фонду звернулось із даним позовом до суду.

При звернення до суду позивачем також заявлено про стягнення з позивача пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 2907,30 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що Конституція України проголошує Україну соціальною державою (стаття 1 Конституції України), що передбачає забезпечення соціального захисту населення, створення умов для гідного життя та всебічного розвитку кожної людини.

Відповідно до такого принципу держава та суспільство зобов'язані сприяти інтеграції осіб з інвалідністю у трудову діяльність, забезпечуючи їхнє право на працю та соціальну захищеність через встановлення чітких гарантій їх залучення.

З метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом (частина перша статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII - далі - Закон № 875-XII).

Відповідно частини другої статті 17 Закону № 875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю

Статтями 18 та 19 Закону № 875-XII встановлюється обов'язок підприємств, установ та організацій створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначення нормативу таких місць, порядок їх розрахунку, забезпечення умов праці та відповідальність за невиконання цього нормативу.

Так, частина третя статті 18 Закону № 875-XII (тут і далі - у редакції Закону України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», яка діє з 06.11.2022) визначає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону № 875-XII передбачено обов'язковий для підприємств, установ та організацій норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його розрахунку, контроль за виконанням, відповідальність за його недотримання та процедуру інформування і перевірки.

Так, для забезпечення виконання цих зобов'язань установлюється норматив робочих місць для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників за рік, а для підприємств, де працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша статті 19 Закону № 875-XII).

Статтею 19 Закону № 875-XII визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену згідно із частиною дванадцятою цієї статті суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності формує та надсилає уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Зміна показників у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій, які визначені у відповідному розрахунку або уточненому розрахунку.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-XII визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає, позивачем дотримано строки і порядок розрахунку адміністративно-господарських санкцій, визначені ст. 18, 19 Закону № 875-XII.

Так, до 10.03.2025 такий розрахунок за 2024 рік здійснено позивачем на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності і направлено до електронного кабінету відповідача, що останнім не спростовано.

Відтак, суд відхиляє посилання відповідача на порушення позивачем порядку застосування санкцій, як таке, що ґрунтується на законодавстві без врахування змін, внесених до Закону № 875-XII в 2022-2024 роках.

Отже, після отримання розрахунку у відповідача виник обов'язок сплати суму адміністративно-господарських санкцій у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення відповідного нормативу.

Сплата адміністративно-господарських санкцій відповідачем не здійснена.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ним працевлаштовано дві особи з інвалідністю, а саме, помічник керівника ОСОБА_1 (довідка МСЕК серії 12 ААГ №941630 з 27.03.2024р.) з 01.11.2017 року (що підтверджується наказом про прийняття на роботу №СО 29-18 від 31.10.2017р.) та менеджер в оптовій торгівлі ОСОБА_2 (довідка МСЕК серії ЧЕР №008822 з 01.08.2009р.) з 02.04.2024 року (що підтверджується наказом про прийняття № ГО 1-80 від 02.04.2024р.).

До відзиву надані копії довідок МСЕК про встановлення інвалідності зазначеним особам та копії наказів, які підтверджують трудові відносини з відповідачем.

У відзиві відповідача не заперечив, що подані ним податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску, які були використані позивачем для розрахунку адміністративно-господарських санкцій, не давали останньому підстав для висновку, що відповідачем працевлаштовано двох осіб з інвалідністю.

Лише з поданням 05.09.2025 уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску відповідачем змінена ознака по двом найманим працівникам з « 1» на « 2» (особа з інвалідністю).

Суд звертає увагу, що листом від 20.03.2025 позивач повідомив позивача не лише про суму нарахованих адміністративно-господарських санкцій, а й про можливість внести зміни до податкової звітності у строк до 31.03.2025 відповідно до норм статті 19 Закону № 875-XII.

Лист відповідач отримав 25.03.2025, тобто в строк, який надавав можливість подати уточнені податкові розрахунки, проте відповідач таким правом не скористався.

Уточнюючі розрахунки подані 09.05.2025 після звернення позивача до суду і стосуються відображення відомостей про виплату заробітної плати, утримання податку і сплату єдиного внеску двом особи з інвалідністю за період березня- грудня 2024.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що період березня- грудня 2024 у відповідача були працевлаштовані дві особи з інвалідністю: ОСОБА_1 (інвалідність встановлена 27.03.2024); ОСОБА_2 (прийнятий на роботу 02.04.2024), але у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за І, ІІ,ІІІ, ІV квартали 2024 року були відображені відомості про ставку податку з доходу таких осіб 22% замість 8,41 %.

Відповідач вказує, що податкові розрахунки складені помилково.

В зв'язку з цим суд зазначає наступне.

Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 16 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; далі - Закон № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (абзац 1 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).

Закон № 2464-VI встановлює обов'язки платників єдиного внеску (роботодавця), зокрема подання звітності (стаття 6); визначає порядок нарахування та сплати єдиного внеску, що передбачає подання відповідної звітності (стаття 7).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України (абзац 3 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI), в якому обліковує дані про застрахованих осіб, сплату єдиного внеску та інших цілей соціального страхування (частини друга та третя статті 20 Закону № 2464-VI).

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 (далі - Положення № 10-1), визначає, що:

- Реєстр застрахованих осіб забезпечує накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац 3 пункту 5 Розділу I «Загальні положення»);

- відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України (пункт 3 Розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них»).

Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 121, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 307, передбачає, що до центрального банку даних з проблем інвалідності вносяться, зокрема, відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Пункт 2 Порядку обміну інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 вересня 2021 року № 26-1, щомісячного (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю страхувальниками, в яких кількість працюючих перевищує 8 осіб, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

щомісячного (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про осіб з інвалідністю, яким оформлено пенсійне посвідчення, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

щоквартального (не пізніше ніж до 28 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштованих осіб з інвалідністю Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Пунктами 4 та 6 Розділу V. «Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб» Положення № 10-1 визначається, що інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку; містить індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3-5 до цього Положення.

При вирішення цієї справи суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 24.04.2025 по справі № 280/3642/23 в правовідносинах, як є подібними тим, що мають місце в цій справі.

Так, Верховний Суд зазначив, що « 70. Таким чином, з 06 листопада 2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII.

71. Згідно зі статтею 6 Закону № 2464-VI, роботодавець (платник єдиного внеску) зобов'язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.

72. Пункт 3 Розділу IV. «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

73. Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

74. Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, якщо роботодавець подав звітність з неправильною середньообліковою чисельністю штатних працівників або не вказав у звітності працівника з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.

75. Верховний Суд підкреслює, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06 листопада 2022 року) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним.

76. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.

77. Під час судового розгляду суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

78. Таким чином, обов'язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок - оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу».

За обставинами цієї справи роботодавець подав звітність і не вказав у звітності працівників з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня. Отже, застосовуючи викладені вище висновки Верховного Суду, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом першої інстанції, суд висновує, що позивач має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.

Той факт, що у подальшому відповідачем було внесено зміни (уточненні) до відповідної звітності, не змінює правильність показників, наведених у Розрахунку, оскільки відповідні зміни до звітності внесені відповідачем 09.05.2025, що відбулось вже після подання даного позову до суду.

Як зазначалось вище, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом №875-XII, регулює Порядок нарахування пені та її сплати, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 №223 (далі Порядок №223)

Відповідно до положень п.3.1, п.3.4, п.3.5, п.3.7 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Розрахунковий розмір пені у спірних правовідносинах становить: 15.5x120:100:365= 0,05% де:

15,5 - облікова ставка Національного банку України станом на дату подання позову;

365 - кількість днів у поточному році;

120 відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені;

Сума пені за один день прострочення: 264297,12 грн (сума адміністративно-господарських санкцій) х 0,05 % (розрахунковий розмір пені) = 132,15 грн.

Позивачем заявлено до стягнення розмір пені за 22 дні прострочення в сумі 2907,30 грн (132,15 грн (сума пені за один день) х 22 (кількість днів прострочення по день подання позову)

Враховуючи, до обов'язок сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році виник у відповідача до 15 квітня 2025 року, а позов направлено позивачем до суду 07.05.2023 засобами поштового зв'язку, тобто через 22 дні після спливу граничного терміну виконання відповідачем відповідного обов'язку, суд дійшов висновку, що обчислення розміру пені здійснено правильно.

Суду не надано доказів сплати відповідачем суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 267204,42 грн, як не надано і доказів, які б свідчили про виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році станом на дату формування Розрахунку.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 267204,42 грн з відповідача на користь позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 20917114) до Приватного підприємства "Гермес Опт Трейд" (просп. Миру, 1, /47,м. Миколаїв,54034 ЄДРПОУ41342152) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гермес Опт Трейд» на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 267204,42 (двісті шістдесят сім тисяч двісті чотири гривні 42 коп) грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 264297,12 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 2907,30 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев'янко

Попередній документ
132443595
Наступний документ
132443597
Інформація про рішення:
№ рішення: 132443596
№ справи: 400/4675/25
Дата рішення: 08.12.2025
Дата публікації: 11.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (26.12.2025)
Дата надходження: 26.12.2025
Предмет позову: стягнення 267 204,42 грн