09 грудня 2025 р. № 400/6653/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправні дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років згідно п."а" зі ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " з 01.07.2025 року.
Ухвалою суду від 27.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідач не погоджується з викладеними доводами позивача просить в задоволенні позову відмовити, та вказує, що відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 3-1 Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
При призначені пенсії за вислугу років за пунктом “б» статті 12 Закону № 2262 для визначення розміру грошового забезпечення береться до уваги страховий стаж набутий військовослужбовцем.
Відповідно до п. “б» статті 12 Закону № 2262 з 04.03.2025 року позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі подання з необхідними документами, наданими МВС України Головним управлінням Національної гвардії України, копії яких додаємо.
Згідно з розрахунку наданого Головним управлінням Національної гвардії України вислуги років для призначення пенсії на день звільнення з військової служби, 03.03.2025, страховий стаж позивача за повний рік становить 25 років 01 місяць 05 днів, з них вислуга років в календарному обчисленні становить 24 роки 04 місяць 10 день, в пільговому
обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 06 років 08 місяців 10 днів.
Основний розмір пенсії позивача, з 04.03.2025 по теперішній час, визначено з розрахунку 50 % грошового забезпечення за 25 років страхового стажу, згідно з пунктом “б» статті 13 Закону № 2262: 50% - за страховий стаж 25 років.
Відповідач вказує, що розмір пенсії встановлено відповідно до норм чинного законодавства. Підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії в інших розмірах, на сьогодні, відсутні.Вимога позивача здійснити перерахунок пенсії відповідно до п “а» ст.12 Закону №2262 є безпідставною. вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість. Одночасно, дії відповідача є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Позивач надав відповідь на відзив вказавши, що відповідач не бере до уваги, що до спірних правовідносин щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії підлягають застосуванню спеціальні норми права, а саме - статті 171, 172 Закону № 2262-ХІІ та пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393.
Так, відповідно до статті 63 ЗУ №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Водночас стаття 7 ЗУ №2262-ХІІ дає право вибору пенсії, тобто військовослужбовці та особи, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Таким чином, після звільнення усвідомивши, що у мене є всі підстави на отримання пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 №2262-ХІІ, намагаючись поновити свої майнові право в досудовому порядку, звернувся із відповідною заявою 10.06.2025 року до Відповідача.
Водночас ЗУ № 2262-ХІІ не зобов'язує пенсіонера подавати заяву встановленої форми згідно Порядку №22-1 щодо перерахунку пенсії, але чітко визначає, що пенсія проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
ЗУ № 2262-ХІІ унормовує, що призначення пенсії відбувається виключно через уповноважений орган, який в свою чергу подав вичерпний перелік необхідних документів, та які саме перебувають у розпорядженні Відповідача. Під час судового розгляду позивач надав копії послужного списку та трудової книжки, які фактично підтверджують періоди проходження служби, а також документи про наявність пільгової вислуги років.
На свою заяву щодо проведення перерахунку пенсії позивач отримав необґрунтовану відмову.
Вказане в сукупності дає підстави вважати, що правова позиція пенсійного органу, яка полягає у відмові проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є протиправною, просить позов задовольнити
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи та надані докази, встановив наступне. ОСОБА_1 з 24 червня 2002 року по 19 вересня 2023 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби
України (далі по тексту - ДКВС), остання посада - молодший інспектор відділу охорони державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)». Відповідно до витягу з наказу начальника установи від 18 вересня 2023 року № 91 ос-23 «Про звільнення» позивача було звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» за власним бажанням. Згідно з наказом начальника установи 18 вересня 2023 року №91 ос-23 вислуга років позивача станом на день звільнення складає в календарному обчисленні - 22 (двадцять два) роки 11 (одинадцять) місяців 03 (три) дні, у пільговому обчислені - 30 (тридцять) років 00 (нуль) місяців та 01 (один) день.
Відповідно до військового квитку позивач період з 25.09.2023 року по 03.03.2025 року продовжив службу в лавах Національної гвардії України.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.03.2025 року №65, з позивачем припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків військової частини та всіх видів забезпечення. Відповідно до пункту 2.1. зазначеного вище наказу позивача звільнено, відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2025 №6 о/с у відставку з 03.03.2025 року. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.03.2025 року №65 вислуга років позивача станом на день звільнення складає в календарному обчисленні - 24 (двадцять чотири) роки 04 (чотири) місяці та 10 (десять) днів, у пільговому обчислені - 31 (тридцять один) рік 00 (нуль) місяців 20 (двадцять) днів.
З березня 2025 року позивач перебуває на обліку Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - ЗУ №2262-ХІІ). Враховуючи, що пільгова вислуга років складає більше ніж 25 років, вбачаються підстави для здійснення перерахунку позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 ЗУ №2262-ХІІ, оскільки вислуга років для призначення пенсії на день звільнення у пільговому обчисленні становить 31 рік та 20 днів, що, є достатньою підставою для набуття права на вказаний вид пенсії.
10.06.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення з 01.07.2025 року перерахунку своєї пенсії, відповідно до вимог пункту «а» статті 12 ЗУ №2262-ХІІ, з урахуванням того, що пільгова вислуга років складає більше ніж 25 років,
Відповідач своїм листом від 24.06.2025 залишив без задоволення заяву позивача посилаючись на відсутність календарної вислуги.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, такими, що порушують його конституційне право на належний соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом «а» статті 12 Закону України №2262-ХІІ визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим
особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.
В силу положень статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивач у період з 24.06.2002 року по 19.09.2023 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Частиною 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV передбачено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів. Така норма закону кореспондується з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393), до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах: г) один місяць служби за сорок днів.
Водночас під час проходження служби в лавах Національної гвардії України позивач відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.03.2025 року №65 в термін до 18.05.2024 року мав пільговий залік вислуги років, з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Отже, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх прав на пільгове пенсійне забезпечення. Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вказаної категорії осіб у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.
За змістом положень частин 2 і 3 статті 22 Основного Закону України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Саме тому до спірних правовідносин щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії підлягають застосуванню спеціальні норми права, а саме - статті 171, 172 Закону №2262-ХІІ та пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393.
Слід зазначити, що зі змісту Закону України № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року та
Постанови КМУ від 17 липня 1992 р. № 393 вбачається, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги. Також, нормами вищевказаних нормативно - правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.
Отже, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Водночас, у постанові від 27.06.2018 року у справі №750/9775/16-а, Верховний Суд застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, встановивши, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 року дійшов наступного висновку: «основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку...».
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Верховний Суд у справі №805/3923/18-а висловив правову позицію, відповідно до якої пільгове зарахування окремих видів служби, передбачене Постановою №393, не суперечить Закону №2262-ХІІ та може застосовуватися одночасно із Законом.
Завдяки пільговому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, у порівнянні з зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Верховний Суд, підтримав обґрунтованість позовних вимог та залишив чинним рішення апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог щодо призначення пенсії за вислугу років з урахуванням наявного пільгового стажу.
Верховний Суд в постанові від 02.12.2021 року по справі №300/2497/19 встановив, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно- правовими актами, зокрема Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 812/1100/17.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови № 393».
Вислуга років позивача у пільговому обчисленні складає 31 рік 0 місяців та 20 днів. З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, суд приходить до висновку, що у позивача наявні підстави для визнання протиправною відмову відповідача у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Правову позицію аналогічного змісту також викладено у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №620/6139/20.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 року по справі № 500/2030/20.
Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах від 11 квітня 2013 року «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11), від 15 листопада 1996 року «Кантоні проти Франції»(заява № 17862/91).
Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їхню професійну працездатність.
У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 ЗУ №2262-ХІІ, проте в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 3 Постанови № 393.
На підставі вказаного суд приходить до висновку, що відмова відповідача у призначені позивачу пенсії за вислугу років згідно з п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ є протиправною.
Відтак, з метою належного захисту порушених прав позивача відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача із дати звернення, а саме з 01.07.2025, відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 970,00 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 код ЄДРПОУ 13844159) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , згідно пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, здійснити з 01 липня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 970,00 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко