09 грудня 2025 рокусправа № 380/19945/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області в якому просить:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про відмову у призначенні пенсії від 19.09.2025 № 134650028390.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 12.09.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 роботи на посаді рентген лаборанта з 18.03.2002 року по 07.06.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у зв'язку з відсутнім пільговим стажем. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки ним не враховано рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020, ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ, неправильно обчислений пільговий стаж та невраховані документи, що підтверджують її пільгових стаж. Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 08.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідача правом на подачу відзиву не скористались.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив таке.
12.09.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Львівській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
За принципом екстериторіальності документи позивачки розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області та відповідно рішення № 134650028390 від 19.09.2025 за результатами розгляду поданих документів приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Рішення про відмову у призначенні пенсії №134650028390 від 19.09.2025 вбачається, що відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність у неї необхідного пільгового стажу та не зарахував до пільгового стажу період роботи з 18.03.2002 по 07.06.2024,
У цьому рішенні також зазначено, що до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно довідки №9-д/лв-25 від 05.08.2025 року та довідки від 02.11.2022 №115-д/лв-22 видані філією державної установи “Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області, оскільки довідки не відповідають порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637 від 12.08.1993, а саме - довідка підписана двома особами. В довідках не зазначено коли проведена вперше атестація робочих місць, відсутня розбивка періодів роботи у відповідності з дією чинних на період роботи довідників, не зазначено підсумок пільгового стажу та в документах відсутнє посилання на статтю 50 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Також до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно довідки №08/6916/25 від 30.07.2025 року виданої Львівським військово-медичним клінічним центром (клінічним госпіталем) Державної прикордонної служби України, оскільки довідка не відповідає порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637 від 12.08.1993, а саме відсутній кутовий штамп та довідка не містить три підписи: керівника, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Позивач вважає такі дії відповідачів щодо не зарахуванні до страхового стажу та пільгового стажу періоду роботи на посаді рентген лаборанта з 18.03.2002 по 07.06.2024, тому звернулася до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону №1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин у цій справі була колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 для жінок, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію, які полягають у такому.
Норми Законів №1788-ХІІ та №1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.
Суд встановив, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досягла віку 46 років 02 місяці 3 дні.
Щодо наявного у позивача пільгового стажу, то суд зазначає наступне.
З матеріалів цієї справи вбачається, що оскаржуваним рішенням не враховано до стажу роботи за Списком № 1 не зараховано періоди роботи в якості рентген лаборанта з 18.03.2002 по 07.06.2024 оскільки довідки №9-д/лв-25 від 05.08.2025 року та довідки від 02.11.2022 №115-д/лв-22 видані філією державної установи “Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Львівській області, оскільки довідки не відповідають порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637 від 12.08.1993, а саме - довідка підписана двома особами. В довідках не зазначено коли проведена вперше атестація робочих місць, відсутня розбивка періодів роботи у відповідності з дією чинних на період роботи довідників, не зазначено підсумок пільгового стажу та в документах відсутнє посилання на статтю 50 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Також до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно довідки №08/6916/25 від 30.07.2025 року виданої Львівським військово-медичним клінічним центром (клінічним госпіталем) Державної прикордонної служби України, оскільки довідка не відповідає порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою №637 від 12.08.1993, а саме відсутній кутовий штамп та довідка не містить три підписи: керівника, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).
Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у списку №1.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно з статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Суд встановив, що відповідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.12.1994, працювала, зокрема у спірний період :
- Запис №11 від 18.03.2022 - переведена на посаду рентген лаборанта міжобласної лікарні для засуджених УДД ЧПВП у Львівській області;
- Запис №12 від 15.03.2004 - рентген лаборант лікувального закладу при Львівському слідчому ізоляторі №19 УДД ЧПВП у Львівській області;
- Запис №14 від 02.06.2015- призначена рентген лаборантом рентгенівського кабінету міжобласної багатопрофільної лікарні при Львівській установі виконання покарань;
- Запис №16 від 07.05.2018 - звільнена з роботи за п.5 ст. 36 КЗпП України;
- Запис №17 від 08.05.2018 прийнята на посаду рентген лаборанта Львівської багатопрофільної лікарні №19 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінальної-виконавчої служби України у Львівській області;
- Запис №19 від 10.07.2019 переміщена на посаду рентген лаборанта рентгенівського кабінету Львівської багатопрофільної лікарні №19;
- Запис №20 від 01.12.2021 - підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
- Запис №21 від 12.01.2022 звільнена із займаної посади за власним бажанням.
- Запис №22 від 25.01.2022 прийнята на роботу в рентгенологічне відділення на посаду рентген лаборанта.
- Запис №23 від 05.06.2024 звільнена із займаної посади за угодою сторін.
- Запис №24 від 07.06.2024 прийнята на посаду рентген лаборанта кабінету комп'ютерної томографії діагностичного відділення ВП «Лікарня Святого Луки».
Суд зазначає, що у розділі ХІХ Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, передбачалася посада рентгенолаборанта, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюрографічних кабінетах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка набрала чинності з 03.08.2016 року, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку №1 (в редакції, чинній на час прийняття Постанови №461) включені наступні посади:
- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);
-рентгенолаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
У свою чергу, до розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку №1 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №479 від 04.07.2017 року) включені наступні посади:
- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Враховуючи перелік посад, що включені до Списку №1 у зазначених вище редакціях, суд констатує, що посада рентгенолаборанта була включена до Списку №1 до часу прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №479 від 04.07.2017.
Натомість спірними є періоди роботи в якості рентген лаборанта з 18.03.2022 по 07.06.2024.
Водночас суд також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 року №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», робота на посадах рентген лаборантів, технологів з рентгенологічної діагностики зараховується до стажу роботи для атестації за спеціальністю «рентгенологія».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України, викладеного у листі від 31.03.2017 № 1007/9/101-17/283, щодо застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, згідно з розділом ХІХ Охорона здоров'я вищезазначеного Списку №1 право на відповідну пенсію мають ренген лаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгено хірургічний блок).
Окрім того, професійна назва «рентген лаборант» міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту №327 від 28.07.2010. Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №742 від 23.11.2007 робота на посаді рентген лаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю «рентгенологія», що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку №1 "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентген лаборант інтервенційної радіології (рентгено хірургічний блок)" поширюється на рентген лаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.
Враховуючи викладене, суд констатує, що на позивачку поширюється дія розділу XIX ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку №1 «…молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів…», навіть після виключення посади рентгено лаборанта з Списку №1.
Слід зазначити, що в даному конкретному випадку розділом XIX "Охорона здоров'я" Списку №1, зазначені працівники, зайняті виконанням певних робіт, без вказання їх конкретних посад, зокрема "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)", до яких, як вже зазначено судом раніше відноситься й посада, яку позивач обіймала у спірні періоди.
Отже, посада рентгено лаборанта рентгенівського кабінету також відноситься до посад за Списком №1, що надає право на отримання пільгової пенсії.
А тому, час роботи позивача на посаді рентген лаборанта з 18.03.2002 по 07.06.2024 на робочому місці, атестованому у встановленому порядку, підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначеного розділом XIX. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я Списку № 1 «…молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)…».
Підсумовуючи викладене суд висновує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №134650028390 від 19.09.2025 щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу період її роботи з 18.03.2002 по 07.06.2024 на посаді рентген лаборанта та відмови у призначенні їй пенсії не відповідає критеріям правомірності, є необґрунтованим, а отже протиправним.
Тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №134650028390 від 19.09.2025 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Рівненській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо вирішення питання про призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Рівненській області, у зв'язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23 .
Суд констатує, що страховий стаж позивачки не є обчисленим із урахуванням спірного стажу, а суд не може перебирати на себе функцію відповідачів та проводити його обчислення.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати ГУПФ України в Рівненській області повторно розглянути заяву від 12.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (вул. О.Борисенка, 7, м. Рівне, ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дій - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 19.09.2025 № 134650028390 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період роботи на період роботи з 18.03.2002 по 07.06.2024 на посаді рентген лаборанта та повторно розглянути заяву від 12.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім ) грн 96 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна