справа№380/11290/25
09 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - ВЧ НОМЕР_2 , відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення на рівні встановленому наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» але на рівні, не нижчому за 25000 грн. на місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 №240-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 05.03.2025 у зв'язку із звільненням з військової служби в запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: військовослужбовці - жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку але не більше як до досягнення нею шестирічного віку) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 №240-ОС слідує, що ОСОБА_1 визначено у зв'язку із звільненням з військової служби виплатити грошову компенсацію за 56 днів невикористаної за 2019 - 2022 роки додаткової відпустки як учаснику бойових дій. У відповідь на адвокатський запит відповідач надав розрахунковий лист за березень 2025 року, а також копію архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2025 рік про нарахування та виплату у березні 2025 року ОСОБА_1 компенсації за 56 днів невикористаної за 2019 - 2022 роки додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 20498,24 грн., що так ж підтверджується випискою про зарахування коштів 21.03.2025 в установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Однак, позивач вважає, що сума виплаченої грошової компенсації за невикористану відпустку є значно меншою ніж законодавчо визначеною гарантією виплати такої компенсації при звільненні у 2025 році за чинними нормами грошового забезпечення військовослужбовців прикордонного відомства, тому звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою від 16.06.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
30.06.2025 від відповідача за вх. №53995 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечує позовну вимоги, вважає їх необґрунтованими та таким, що не підлягають до задоволення. Пояснив, що у відповідності до п. 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підстав наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Згідно наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 № 240-ОС, було визначено виплатити позивачу грошову компенсацію за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки за 56 календарних днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Відповідно до довідки грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій ОСОБА_1 за 2019-2022 роки від 28.06.2025 № 1013, на день виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 грошове забезпечення склало 10981,20 грн., яке складається з наступних складових: посадовий оклад - 3170,00 грн.; оклад за військовим званням - 810,00 грн.; надбавка за вислугу років (25%) - 995,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (50%) - 2487,50 грн.; преміювання (110%) - 3518,70 грн. Таким чином сума грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019-2022 роки, складає 20498,24 грн. (10981,20 грн. / 30 х 56 к.д.). Згідно інформації з особистої картки грошового забезпечення позивача за 2022 рік, ОСОБА_1 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 10.01.2022 по 15.09.2024 за наказом від 10.01.2022 № 11-ОС. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 08.08.2022 № 5-ОС, за п.п. 10 п. 127 Положення № 1115/2009 (скорочення посади, яку займає військовослужбовець, що перебуває у відсутності у зв'язку з вагітністю та пологами чи догляду за дитиною, в разі неможливості перевести такого військовослужбовця на вакантну посаду, - до виходу з такої відпустки) ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, звільнивши з посади техніка групи телекомунікаційних систем відділення зв'язку та інформаційних систем, з 08.08.2022. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 15.09.2024 № 1075-ОС, ОСОБА_1 , яка перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону, надано соціальну відпустку матері, в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, з 16.09.2024 по 15.03.2025. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 № 240-ОС, ОСОБА_1 звільнену у запас за п.п. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці-жінки, які перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку), виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ВЧ НОМЕР_2 , з 05.03.2025. Представник відповідача зазначає, що займала посаду ОСОБА_1 перед вибуттям у соціальну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 10.01.2022 та в подальшому зарахування її у розпорядження за п.п. 10 п. 127 Положення №1115/2009 з 08.08.2022 - технік групи телекомунікаційних систем відділення зв'язку та інформаційних систем. Грошове забезпечення позивача за вказаною посадою становило 10981,20 грн., яке складається з наступних складових: посадовий оклад - 3170,00 грн., оклад за військовим званням - 810,00 грн., надбавка за вислугу років (25%) - 995,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (50%) - 2487,50 грн., преміювання (110%) - 3518,70 грн. Отже, з моменту вибуття у соціальну відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 10.01.2022 до моменту виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби 05.03.2025 позивач не приступала до виконання обов'язків військової служби та не отримувала грошове забезпечення. На день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за позивачем було збережено грошове забезпечення за останньою займаною посадою технік групи телекомунікаційних систем відділення зв'язку та інформаційних систем. Відповідно розрахунок компенсації за 56 календарних днів невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій здійснено Відповідачем з урахуванням місячного грошового забезпечення за останньою займаною посадою у розмірі 10981,20 грн., що, в свою чергу, відповідає мінімальному розміру, визначеному п.п. 2 п. 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в 2022 році». Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії та зобов'язання НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (ВЧ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення на рівні встановленому наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» але на рівні, не нижчому за 25000 грн. на місяць, є безпідставними, необґрунтованими, і такими, що не підлягають задоволенню. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
03.05.2019 ОСОБА_1 набула статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 із поширенням на неї пільг та гарантій, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №225-ОС від 26.02.2025 ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2025 №240-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 05.03.2025 у зв'язку із звільненням з військової служби в запас за п.п. «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу: військовослужбовці - жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку. але не більше як до досягнення нею шестирічного віку) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З вищевказаного витягу вбачається, що додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки ОСОБА_1 не надавалася. ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію з 2019, 2020, 2021 та 2022 роки за 56 календарних днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових потань за 2025 рік не виплачена.
10.05.2025 за вих. №09/6734-25-Вх/1263 відповідачем на адвокатський запит ОСОБА_2 надано розрахунковий лист за березень 2025 року, а також копію архівної відомості особистої картки грошового забезпечення за 2025 рік про нарахування та виплату у березні 2025 року ОСОБА_1 компенсації за 56 днів невикористаної за 2019 - 2022 роки додаткової відпустки як учаснику бойових дій у сумі 20498,24 грн., що так ж підтверджується випискою про зарахування коштів 21.03.2025 в установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
ОСОБА_1 вважає, що сума виплаченої грошової компенсації за невикористану відпустку є значно меншою ніж законодавчо визначеною гарантією виплати такої компенсації при звільненні у 2025 році за чинними нормами грошового забезпечення військовослужбовців прикордонного відомства, тому звернулася до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Закону України "Про відпустки" встановлено такі види відпусток: щорічні відпустки: основна відпустка (ст. 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Статтею 16 Закону України "Про відпустки" встановлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно п. 12 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Разом з тим, ч. ч. 8, 10, 17-19 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
При цьому, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Принципом який визначає зміст правовідносин людини із суб'єктом владних повноважень є принцип верховенства права, який полягає у підпорядкуванні діяльності усіх публічних інститутів потребам реалізації та захисту прав людини, утвердження їх пріоритету перед усіма іншими цінностями демократичної, соціальної, правової держави.
Принцип верховенства права є складною конструкцією, яка містить ряд обов'язкових елементів, зокрема: законність; юридичну визначеність; заборону свавілля; доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами; дотримання прав людини; заборону дискримінації та рівність перед законом. Недотримання хоча б одного з названих елементів публічною адміністрацією означатиме порушення нею принципу верховенства права.
Будь-який необґрунтований неоднаковий підхід законом заборонений, і всі особи мають гарантоване право на рівний та ефективний захист від дискримінації за будь-якою ознакою - раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, власності, народження чи іншого статусу.
Отже, у порівнянні із іншими особами, які набули статус учасника бойових дій і не проходили військову службу, позивач мав таке ж право на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки.
Як вбачається із особових карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2021 та 2022 роки, остання у період із 26.07.2021 по 12.12.2021 перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами із виплатою за цей період допомоги у розмірі 100 % грошового забезпечення.
При цьому, у особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_3 за 2021 рік відображено інформацію про призначення останньої наказом від 28.07.2021 № 443-ОС на посаду із встановленням посадового окладу у розмірі 3170 грн., тобто більшого ніж за попередньою посадою посадовим окладом у розмірі 2910 грн.
Згідно інформації відображеній в особистій картці грошового забезпечення за 2021 рік ОСОБА_3 приступила до виконання обов'язків за посадою після виходу із відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами 13.12.2021 та нарахуванням останній грошового забезпечення за цей місяць пропорційно днів фактичного виконання службових обов'язків у цьому місяці.
Тобто, розрахунок місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 проводився включаючи постійні основні та додаткові види грошового забезпеченні, а саме: 3170 грн. - посадовий оклад (ПО); 810 грн. - оклад за військовим званням (ОВЗ); 995 грн. - надбавка за вислугу років (НВР) (25 % від ПО + ОВЗ); 2487,50 грн. - надбавка за особливості проходження служби (50 % від ПО + ОВЗ + НВР); 3518,70 грн. - премія (П) (111% від ПО). Разом грошове забезпечення за повний місяць грудня 2021 року становить 10981,20 грн., що підтверджується інформацією на титульній сторінці особистої картки грошового забезпечення.
У п. 2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, визначено, що термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Відповідно до п. 5 зазначеної Інструкції розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається, ураховуючи кількість календарних днів у цьому місяці.
Пунктом 12 названої Інструкції передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у виняткових випадках, якщо дитині необхідний домашній догляд згідно з медичними висновками, - не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, регулюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Системний аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що учасники бойових дій мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати за певних умов.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 з 10.01.2022 по 15.09.2024 перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, що підтверджується наказом №11-ОС від 10.01.2022.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.08.2022 № 5 - ОС ОСОБА_1 зараховано у розпорядження відповідно до п.п. 10 п. 127 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115. у зв'язку із скороченням посади, яку займає військовослужбовець, що перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами чи по догляду за дитиною, в разі неможливості перевести такого військовослужбовця на вакантну посаду, - до виходу з такої відпустки.
Як вбачається із матеріалів справи, у березні 2025 року ОСОБА_1 за невикористані 56 днів додаткової відпустки здійснено компенсацію у сумі 20498,24 грн., з урахуванням вищезазначених правил нарахування. Тобто прикордонний загін під час розрахунку виходив із розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року, тобто на місяць вибуття у відпустку у розмірі 10981,20 грн. (10981,20 грн. / 30 днів = 366,04 грн. Х 56 днів = 20498,24 грн.).
При цьому, суд зауважує, що при початку військової служби із 14.12.20217 станом на 14.12.2022 ОСОБА_1 набула відповідно до зазначеного вище нормативного регулювання право на нарахування надбавки за вислугу понад 5 років у розміру 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання, у той час як слідує із розрахунку виплати компенсації при звільненні за невикористану відпустку, відповідач застосував при нарахуванні надбавки за вислугу років 25 %, тобто без урахування на день звільнення при розрахунку місячного розміру грошового забезпечення, як розрахункової величини для виплати компенсації зміни у вислузі років.
Пунктом 1 глави 1 розділу ІІІ Інструкції № 588 встановлено зокрема, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за наявності вислуги років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць: від 1 до 5 років - 25%; від 5 до 10 років - 30%;
Відповідно до п.п. 18 п. 2 глави 1 розділу ІІІ Інструкції № 588 до вислуги років військовослужбовців для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди, зокрема відпустки військовослужбовців-жінок у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у виняткових випадках, якщо дитині необхідний домашній догляд згідно з медичним висновком, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.
Так, п.п. 5 п. 1, з урахуванням п.п. 16 п. 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в 2022 році» визначено установлювати та виплачувати військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону надбавку за особливості проходження служби у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі 50 %, нарахування та виплату якої відображено у особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2022 року, тобто на час вибуття у відпустку по догляду за дитиною.
Також, п.п. 1 п. 3 цього ж наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України визначено преміювати, зокрема військовослужбовців за 9 тарифним розрядом у відсотках від посадового окладу у розмірі 111 %, нарахування та виплату якої відображено у особистій картці грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2022 року із розрахунку розміру посадового окладу 3170 грн., премія 3518,7 грн., тобто на час вибуття у відпустку по догляду за дитиною.
Відповідно до п.п. 2 п. 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 10 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в 2022 році» визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби забезпечити виплату мінімального розміру грошового забезпечення не рівні, не нижчому за 10 000 грн. на місяць, шляхом збільшення базового розміру надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, а в разі потреби й премії.
Суд звертає увагу на те, що станом на дату звільнення ОСОБА_1 з військової служби відбулись зміни у нормах грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що слідує із наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році».
Так, п.п. 5 п. 1, з урахуванням п.п. 5 п. 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2022 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» розмір надбавки за особливості проходження служби у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону переданих в оперативне підпорядкування угрупувань військ залишився незмінним у розмірі 50 %.
Однак, суттєві зміни у нормах грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України відбулись у розмірах премії, що слідує із п. 3 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році», відповідно до якого визначено преміювати, зокрема військовослужбовців за 9 тарифним розрядом у відсотках від посадового окладу у розмірі 510 %.
Разом з тим, відповідно до п.п. 1 п. 6 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби забезпечити виплату мінімального розміру грошового забезпечення на рівні, не нижчому за 20100 грн. на місяць, а військовослужбовцям, які займають посади, зокрема у НОМЕР_1 прикордонному загоні не нижче 25000 грн. на місяць шляхом збільшення базового розміру надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, а в разі потреби й премії.
Аналізуючи вищенаведене, гарантований розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на час звільнення з військової служби у березні 2025 року із урахуванням змін у нормах грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, а також враховуючи набуття останньою права на виплату надбавки за вислугу років станом на 14.12.2022 у розмірі 30 % від посадового окладу та окладу за військове звання мав становити 23928 грн., включаючи такі складові: 3170 грн. - посадовий оклад (ПО); 810 грн. - оклад за військовим званням (ОВЗ); 1194 грн. - надбавка за вислугу років (НВР) (30 % від ПО + ОВЗ); 2587 грн. - надбавка за особливості проходження служби (50 % від ПО + ОВЗ + 16167 грн. - премія (П) (510% від ПО).
Однак, як вбачається із матеріалів справи, розмір місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на березень 2025 року у сумі 23928 грн. є меншим ніж мінімально гарантований п.п. 1 п. 6 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» на рівні, не нижчому за 25000 грн. на місяць.
Суд погоджується із доводами представника позивача, що нарахування виплат ОСОБА_1 , набутих у зв'язку із звільненням із військової служби, відповідач мав здійснювати щонайменше із обов'язковим врахуванням зміни у нормах грошового забезпечення військовослужбовців прикордонного відомства, зміни вислуги років ОСОБА_1 , а також із розрахунку мінімально гарантованого розміру у сумі 25000 грн. на місяць.
Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Таким чином, спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у зв'язку із звільненням позивача виникли в особливий період.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", припиняється.
Відповідно до ч. 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Так, відповідно до ч. 14 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Тому, суд зазначає, що норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року.
Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 620/4218/18.
Доказів нарахування та виплати позивачу компенсації за додаткову відпустку як учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року суду не надано та відповідачем не доведено.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що при звільненні з військової служби позивач мав право на отримання грошової компенсації за невикористану нею у 2019-2022 роках додаткову відпустку як учаснику бойових дій, відповідач безпідставно не здійснив виплату такої компенсації, із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність вчинених ним дій.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, тому в силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення станом на січень 2022 року.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) компенсацію за невикористані 56 днів додаткової відпустки учасника бойових дій із розрахунку розміру місячного грошового забезпечення на рівні, встановленому наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.01.2025 № 22 - ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2025 році» але на рівні, не нижчому за 25000 гривень на місяць.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 09.12.2025.
Суддя Потабенко В.А.