про повернення позовної заяви
08 грудня 2025 рокусправа № 380/22342/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інших причетних територіальних центрів комплектування- незаконними;
- визнати незаконним поновлення на військовому обліку;
- визнати незаконним оформлення нового військового квитка;
- визнати недійсним висновок ВЛК;
- скасувати результати незаконної ВЛК та пов'язані з нею рішення;
- визнати незаконним доставку та подальше утримування в військовій частині (на військовій службі) без згоди та законних підстав позивача до ТЦК;
- зобов'язати відповідачів внести зміни до системи «Резерв+» відповідно до первинних документів - відновити статус позивача як «не військовозобов'язаний» та визнати первинний військовий квиток єдиним дійсним.
- зобов'язати відповідачів передати до суду всі документи, що стали підставою для оформлення ВЛК та нового військового квитка.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою судді від 17.11.2025 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали).
Позивачу повідомлено про необхідність протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018):
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
- документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову (3633,60 грн).
03.12.2025 позивач на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2025 надіслав до суду заяву що усунення недоліків позову.
В обґрунтування причин пропуску строку звернення позивач зазначає про те, що після доставлення його до військової частини, він проходив базову загальновійськову підготовку, під час якої умови служби об'єктивно унеможливлювали будь-яке звернення до суду. Повідомляє, що лише після звільнення з військової служби отримав реальну можливість подати позов.
З даного приводу суд зауважує, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивачу було доставлено в його електронний кабінет 19.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився 01.12.2025 (з урахуванням вихідних днів 29.11.2025, 30.11.2025), тоді як заява щодо усунення недоліків позовної заяви подана до суду лише 03.12.2025, тобто з пропуску строку, встановленого судом.
Жодних причин пропуску строку, встановленого судом позивач суду не повідомив, водночас за змістом п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк є самостійною підставою для повернення позовної заяви.
Окрім цього, надаючи оцінку заяві позивача про поновлення процесуального строку, суд зазначає наступне.
Як вже йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 17.11.2025 у цій справі, відповідно до приписів 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.1ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Так, з матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує дії відповідача, які відбулися 10.04.2025, при цьому до суду з цим позовом звернувся лише 13.11.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого Законом, який завершився 10.10.2025.
Щодо аргументів позивача про проходження ним військової служби, суд звертає увагу на позицію, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі №9901/127/21, де зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Під час розгляду питання про поновлення строку на звернення до суду слід надати оцінку всім обставинам. Зокрема, під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; чи могли і яким чином певні фактори завадили вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду, яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку, які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду.
З огляду на вищенаведене, посилання позивача на неможливість звернення до суду, у зв'язку з мобілізацією, не може бути визнано поважною причиною, оскільки не містить відомостей про те, що позивач виконував бойові завдання у зоні бойових дій та про те, що особисто не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходився у зоні бойових дій.
Сам факт мобілізації, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із перебуванням на службі, не може безумовно вважатись поважною причиною для поновлення цих строків.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №260/651/24, які враховуються судом у даній справі.
Також у постановах від 08.07.2025 у справі № 440/10214/24, від 25.03.2025 у справі №440/10223/24, від 25.03.2025 у справі №440/10271/24, від 13.05.2025 у справі №440/10226/24, від 16.06.2025 у справі № 440/10211/24 Верховний Суд врахував, що позивач не надав жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв'язку з проходженням військової служби та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо).
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Також колегія суддів Верховного Суду погодилася з висновком судів попередніх інстанцій, що факт проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України, не є поважною причиною. Режим воєнного стану продовжував діяти на території України і станом на дату звернення до суду, а позивач до цього часу проходить військову службу у Збройних Силах України, однак, це жодним чином не завадило позивачу звернутися до суду з цим позовом, а також, у подальшому, подати заяву про поновлення пропущеного строку.
Окрім вищевказаних правових позицій Верховного Суду, необхідно також звернути увагу на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.09.2025 у справі № 990/98/25, а саме, що: «Сам факт проходження військової служби особою не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду, необхідно встановити конкретні обставини, що унеможливили звернення до суду.
Проходження особою військової служби може бути підставою для поновлення строку звернення до суду лише за наявності конкретних факторів: обмеження доступу до правової допомоги, фізична або психологічна неможливість займатися приватними справами, участь у довготривалих операціях тощо».
Отже, за відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Більше того, з відомостей копії військового квитка, наданого позивачем, слідує, що такий був звільнений з військової служби ще 20.06.2025, а до суду з цим позовом звернувся лише 13.11.2025.
Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України у заяві від 22.09.2025 вх. №75373, позивачем не зазначено, доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, пов'язаних у зв'язку із проходженням позивачем військової служби, не надано.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пп. 1, 9 ч.4 ст.169 КАС України.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. (ч.5,6 ст.169 Кодексу).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн, відповідно до квитанцій №UMUL-AMUM-T63E від 10.11.2025 та №2TUD-R76K-TRTE від 03.12.2025.
Керуючись ст.ст.169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп, відповідно до квитанцій №UMUL-AMUM-T63E від 10.11.2025 та №2TUD-R76K-TRTE від 03.12.2025.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна