справа № 380/21497/23
з питань встановлення судового контролю
09 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №380/21497/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 (залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024) позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. за період з 04.03.2023 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн. за період з 04.03.2023 по 14.04.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до Львівського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у справі №380/21497/24.3
В обґрунтування заяви вказав, що на адвокатські запити від 25.09.2024 та 17.02.2025 відповідач повідомив, що рішення суду буде виконано після виділення грошових коштів на його виконання та надходження відповідних бюджетних асигнувань. Також, вказав, що 13.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено перерахунок на картковий рахунок ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/21497/23 коштів в загальній сумі - 52 406 грн 41 коп. Проте розмір фактично перерахованих сум не відповідає загальній сумі за період з 04.03.2023 по 14.04.2023, визначеній судовим рішенням, що свідчить про неповне його виконання. Таким чином, позивачем вичерпано всі способи захисту прав щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/21497/23. Станом на 04.12.2025 рішення суду не виконано в повному обсязі. Отже, військова частина НОМЕР_1 ухиляється від виконання рішення суду.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
З доказів долучених до заяви про встановлення судового контролю суд з'ясував, що відповідач листами від 02.10.2024 та від 21.02.2025 повідомив представника позивача, що відповідачем проводиться робота щодо витребування коштів для сплати згідно з рішенням суду шляхом надіслання заявок до забезпечувального фінансового органу для здійснення фінансування за даною справою. Вказано, зокрема, що станом на 20.02.2025 відповідачу не надавалися кошторисні призначення та бюджетні асигнування для виплати на виконання рішення суду.
З огляду на викладене суд зазначає, що відповідач не відмовляє позивачу у виконанні рішення суду та ним вживаються всі необхідні дії щодо належного його виконання.
Крім того, представник позивача вказав, що 13.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 здійснено перерахунок на картковий рахунок ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/21497/23 коштів в загальній сумі - 52406 грн 41 коп. Проте розмір фактично перерахованих сум не відповідає загальній сумі за період з 04.03.2023 по 14.04.2023, визначеній судовим рішенням, що свідчить про неповне його виконання.
Однак суд вказує, що доказів здійснення такої виплати до заяви про встановлення судового контролю представник позивача не долучив.
Водночас суд звертає увагу, що розглядаючи даний спір по суті, суд вирішував питання виключно щодо наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 грн за час стаціонарного лікування.
Проте визначення конкретних сум вказаної додаткової винагороди та питання щодо правильності проведеного розрахунку суми заборгованості в межах даної адміністративної справи суд не вирішував.
Отже, суд перевіряє виконання відповідачем рішення від 14.03.2024 лише в межах задоволених позовних вимог.
Окрім цього, представником позивача не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку. Доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату суду не надано.
Отже, суд висновує, що заявником не доведено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час добровільного виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Представником позивача не доведено, а судом не встановлено і то факт, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату грошового забезпечення позивачу, створює перешкоди для виконання рішення суду. Тому, суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Отже, у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Кравців О.Р.